• Комплексна оцінка діагностичних критеріїв у жінок з цистоцеле і стресовим нетриманням сечі
ua До змісту

Комплексна оцінка діагностичних критеріїв у жінок з цистоцеле і стресовим нетриманням сечі

HEALTH OF WOMAN. 2017.7(123):107–110; doi 10.15574/HW.2017.123.110

Люлько А. О.
ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України»

Мета дослідження: уточнення абсолютних і відносних критеріїв для оперативного лікування пролапсу органів малого таза (ПОМТ) і стресового нетримання сечі (СНС).
Матеріали та методи. Проведено обстеження 85 пацієнток, у яких виявлені ПОМТ і СНС. Жінки були розподілені на групи відповідно до стадії ПОМТ і СНМ: 2-а група – 32 пацієнтки з ПОМТ І та ІІ стадій і СНМ 2а, 2б типів легкого та середнього ступеня тяжкості; 3-я група (основна) – 53 пацієнтки з ПОМТ III і IV стадій і СНМ 3-го типу середнього та тяжкого ступеня тяжкості. Даній групі пацієнток у подальшому було проведено оперативне лікування згідно з патентом на корисну модель № 109201.
Основна (3-я) група включала: 3а групу – 28 жінок з ПОМТ III і IV стадій і СНМ 3-го типу середнього та тяжкого ступеня тяжкості без затримки при сечовипусканні; 3б групу – 25 жінок з ПОМТ III і IV стадій і СНМ 3-го типу середнього та тяжкого ступеня тяжкості із затримкою сечовипускання (хронічною або гострою).
Обстежено 15 жінок без скарг, які увійшли у контрольну групу (1-а група).
Результати. За результатами дослідження зафіксовано, що незалежно від стадії ПОМТ і СНМ навіть мінімальні їхні прояви значно знижують якість життя пацієнток (на 64%) за рахунок впливу на фізичний, але більшою мірою – на психологічний компоненти здоров’я.
Заключення. Абсолютними критеріями для оперативного лікування є сукупність пролапса органів малого таза (ПОМТ), нетримання сечі, везикалізація сечового міхура 2а типу і вище, збільшення заднього уретро-везикального кута понад 114°.
Лікування стресового нетримання сечі на тлі ПОМТ обов’язково має включати фіксацію лігаментарного апарату матки і операції за Берчем в зв’язку зі значною деформацією шийки сечового міхура.
Ключові слова: пролапс органів малого таза, нетримання сечі, методи діагностики.

Литература:
1. Беженарь В.Ф. Пролапс тазовых органов у женщин: этиология, патогенез, принципы диагностики: Пособие для врачей /Под ред. Э.К. Айламазяна. – СПб., 2010.

2. Безменко А.А. Этиология и патогенез генитального пролапса / А.А. Безменко, И.В. Берлев // Журнал акушерства и женских болезней. – 2011. – Т. 60, № 1. – С. 129–138.

3. Неврология. Национальное руководство. Краткое издание /под ред. Е.И. Гусева, А.Н. Коновалова, А.Б. Гехт. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2016. – 688 с.

4. Нечипоренко Н.А., Егорова Т.Ю., Юцевич Г.В. Синтетические протезы в хирургическом лечении женщин с выпадением половых органов //Акуш. и гин. 2009. – № 2. – С. 64–67.

5. Радзинский В.Е. Перинеология / В.Е. Радзинский. – М.: МИА, 2010. – 372 с.

6. Смольнова Т.Ю. Фенотипический симптомокомплекс дисплазии соединительной ткани у женщин / Т.Ю. Смольнова, С.Н. Буянова, С.В. Савельев и др. // Клиническая медицина. – 2003. – Т. 81, № 8. – С. 42–48.

7. Awwad J., Sayegh R., Yeretzian J. et al. Prevalence, risk factors, and predictors of pelvic organ prolapse: a community-based study // Menopause. – 2012. – Vol. 19. – № 11. – P. 1235–1241. https://doi.org/10.1097/gme.0b013e31826d2d94; PMid:23096244

8. Bump R.C., Mattiasson A., Bo K. et al. The standardization of terminology of female pelvic organ prolapse and pelvic floor dysfunction. Am J Obstet Gynecol 1996; 175 (1):10–7. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(96)70243-0