• Клініко-статистичний аналіз перебігу гестації, пологів та післяпологового періоду при індукованій вагітності
ua До змісту

Клініко-статистичний аналіз перебігу гестації, пологів та післяпологового періоду при індукованій вагітності

HEALTH OF WOMAN. 2018.9(135):81–87; doi 10.15574/HW.2018.135.81

Романенко Т. Г. , Суліменко О. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

Здоров’я жінки є невід’ємною складовою здоров’я нації та має стратегічне значення для сталого розвитку суспільства. Забезпечення того, щоб жінка отримувала всі необхідні поживні речовини, вітаміни та мінерали як до, так і під час вагітності має вирішальне значення для здоров’я і матері, і дитини. Навіть збалансований раціон є дефіцитним за основними вітамінам на 20–30%. Дефіцит вітамінів і мінералів під час вагітності завдає шкоди здоров’ю не лише матері, а й дитини, є однією з причин недоношеності, вроджених вад, порушень фізичного і розумового розвитку дітей. Необхідність корекції раціону жінки і призначення вітамінно-мінеральних комплексів зумовлені дефіцитом необхідних нутрієнтів, що виникає під час вагітності і в період лактації.

Мета дослідження: зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок групи високого ризику щодо їхнього розвитку шляхом профілактичного вживання комплексу вітамінів і мікроелементів на прегравідарному етапі, під час гестації та в період лактації.

Матеріали та методи. Обстежено 104 жінки з безплідністю та індукованою вагітністю на тлі патології щитоподібної залози, яких було розподілено на дві клінічні групи. До I групи увійшли 54 жінки, у яких застосовували запропоновану лікувально-профілактичну методику, що включала використання комплексу вітамінів та мікроелементів у прегравідарний період, у І та ІІ триместрах (під час гестації – до 8–12 тиж, 22–26 тиж) та у післяпологовий період по 1 таблетці на добу під час їди та калію йодиду 200 мг на добу. До II групи увійшли 50 жінок, у яких застосовували загальновизнані лікувально-профілактичні заходи, що включали використання препаратів фолієвої кислоти та йоду.

Результати. Клініко-статистичний аналіз перебігу гестації засвідчив, що у першій половині вагітності спостерігалось достовірне зниження частоти ускладнень у вагітних І групи: раннього гестозу, анемії, плацентарної дисфункції, загрози переривання. У другій половині вагітності у І групі достовірно знизилася частота гестаційної анемії, загрози переривання, прееклампсії, плацентарної дисфункції порівняно з ІІ групою, де показники виявились достовірно вищими. У І групі спостерігалась нижча частота розвитку гестаційної анемії та прееклампсії середнього та тяжкого ступеня.

Заключення. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що на тлі профілактичного застосування вітамінно-мінерального комплексу у прегравідарний період та у жінок з індукованою вагітністю у комплексі лікувально-профілактичних заходів достовірно знижується частота акушерських та перинатальних ускладнень.

Ключові слова: прегравідарна підготовка, індукована вагітність, вітамінно-мінеральний комплекс, перебіг гестації, лактація.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Балушкина А.А., к.м.н.; Тютюнник В.Л., д.м.н.; Кан Н.Е., д.м.н.; Ховхаева П.А. Витаминно-минеральные комплексы в профилактике акушерских осложнений. Гинекология и акушерство сегодня. – 2015. – № 1. – С. 47–48.

2. Горбачев В.В., Горбачева В.Н. Витамины. Микро– и макроэлементы. Справочник. Минск: Книжный Дом, 2002: 445.

3. Мачулина Л.Н. Влияние питания беременной и кормящей женщины на здоровье ребенка. Медицинские новости. 2011; 2: 65–7.

4. Hovdenak N., Haram K. Influence of mineral and vitamin supplements on pregnancy outcome. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2012; 164(2): 127–32. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.06.020; PMid:22771225

5. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2014. – Т. 13, № 5. – С. 53–62.

6. Fowden A.L., Forhead A.J, Coan P.M., Burton G.J. The placenta and intrauterine programming. J Neuroendocrinol. 2008; 20: 439–50. https://doi.org/10.1111/j.1365-2826.2008.01663.x; PMid:18266944

7. Поливитамины для беременных: обзор рекомендаций, основанных на фактах доказательной медицины // Здоров’я України. – Жовтень 2015 р. – С. 38–40.

8. Коденцова В.М., Вржесинская О.А. Витамины в питании беременных и кормящих женщин. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2013; 12(3): 38–50.

9. Фофанова И.Ю., Прилепская В.Н. Еще раз о проблеме фолатной недостаточности. Медицинский совет. 2014; 9: 80–3.

10. McKeating A., Farren M., Cawley S. et al. Maternal folic acid supplementation trends 2009–2013. Acta Obstet Gynecol Scand. 2015; 94(7): 727–33. https://doi.org/10.1111/aogs.12656; PMid:25873187

11. Fekete K., Berti C., Trovato M. et al. Effect of folate intake on health outcomes in pregnancy: a systematic review and meta-analysis on birth weight, placental weight and length of gestation. Nutrition journal. 2012; 13: 75. https://doi.org/10.1186/1475-2891-11-75; PMid:22992251 PMCid:PMC3499376

12. Рекомендации ВОЗ по оказанию дородовой помощи как средству формирования позитивного опыта беременности, 2016.

13. Stamm R.A., Houghton L.A. Nutrient intake values for folate during pregnancy and lactation vary widely around the world. Nutrients. 2013; 5(10): 3920–47. https://doi.org/10.3390/nu5103920; PMid:24084052 PMCid:PMC3820052

14. Pal Suren et al. «Association Between Maternal Use of Folic Acid Supplements and Risk of Autism Spectrum Disorders in Children». JAMA, February 13, 2013—Vol 309, No. 6. https://doi.org/10.1001/jama.2013.4879; https://doi.org/10.1001/jama.2012.155925; PMid:23403681 PMCid:PMC3908544

15. Рекомендации Международной федерации акушеров-гинекологов (FIGO) 2015 года. Совершенствование практических подходов в акушерстве и фетальной медицине. Информационный бюллетень / под ред. В.Е. Радзинского. — М.: Редакция журнала StatusPraesens, 2015. — 8 c.

16. De-Regil и др. Cochrane Database Syst Rev. 2015 Dec 14, (12): CD007950. Doi: 10.1002 / 14651858.CD007950.pub3.

17. National Institute for Health and Care Excellence, 2014. Maternal and child nutrition (PH11).

18. Bailey R.L., West K.P. Jr., Black R.E. The epidemiology of global micronutrient deficiencies. Ann Nutr Metab. 2015; 66(2): 22–33. https://doi.org/10.1159/000371618; PMid:26045325

19. Гуляев А.Е. Поливитамины для беременных: обзор рекомендаций, основанных на фактах доказательной медицины. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2014; 13(5): 53–62.

20. Stamm R.A., Houghton L.A. Nutrient intake values for folate during pregnancy and lactation vary widely around the world. Nutrients. 2013; 5(10): 3920–47. https://doi.org/10.3390/nu5103920; PMid:24084052 PMCid:PMC3820052

21. Анемія вагітних – фактор ризику розвитку акушерської та перинатальної патології // Здоровье женщины. – 2016. – № 3 (109).

22. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины, макро– и микроэлементы. – М.: ГеотарМед, 2008. – 956 с.

23. Geisser P. Safety and efficacy of iron (III) hydroxide polymaltose complex / a review of over 25 years experience. Arzneimittelforschun 2013; 57 (6A): 439–452.)

24. Наказ Міністерства здоров’я України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» у додатку № 20 «Рекомендації щодо поведінки під час вагітності».

25. Royal College of Obstetricians and Gynaecologists, 2014. Vitamin D in pregnancy.

26. Pathak P., Kapil U. Role of trace elements zinc, copper, magnesium during pregnancy and its outcome. Indian J Pediatr. 2005; 71(11): 1003–5. https://doi.org/10.1007/BF02828116

27. Cochrane Database of Systematic Reviews: Iodine supplementation for women before, during or after pregnancy, 2017.

28. Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and the Postpartum, 2017.