• Клініко-морфологічні особливості плацентарного комплексу при передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти
До змісту

Клініко-морфологічні особливості плацентарного комплексу при передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти

HEALTH OF WOMAN.2015.5(101):107–109; doi 10.15574/HW.2015.101.107
 

Клініко-морфологічні особливості плацентарного комплексу при передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти
 

Пирогова В. І., Сміх З. В.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
 

У статті наведені дані диференційованого морфологічного дослідження плацент при передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти (ПВНРП). Доведено, що ускладнення вагітності утворенням ретрохоріальної гематоми в ранні терміни гестації призводить до розвитку інволютивних та компенсаторних змін у плаценті. Для плацент при ПВНРП характерна менша васкуляризація термінальних ворсин, недостатня гестаційна перебудова спіральних артерій, менша частка внутрішньосудинного цитотрофобласта в децидуальній пластинці, склероз термінальних ворсин, що характеризує розвиток плацентарної недостатності. Недостатність інвазії цитотрофобласта, морфологічні ознаки якої виявлені у плацентах при ПВНРП, є найбільш значущим патогенетичним фактором плацентарної недостатності. Характерним для плацент при ПВНРП є вираженість інволютивно-дистрофічних змін, що є наслідком тривалої патології плаценти у зв’язку з розвитком компенсаторно-пристосувальних реакцій. Наявність лейкоцитарної і лімфоцитарної інфільтрації децидуальної пластинки в терміні гестації 22–27 тиж свідчить на користь висхідного інфікування, яке може бути зумовлене ускладненим перебігом ранніх термінів гестації загрозою переривання вагітності з утворенням ретрохоріальної гематоми.
 

Ключові слова: морфологія плаценти, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти.
 

Література:

1. Глуховец БИ, Глуховец НГ. 2002. Патология последа. СПб, ГРААЛЬ:446.

2. Гриневич ВН. 2011. Морфологические особенности гестационной перестройки спиральных артерий в первом триместре беременности при незрелости плаценты. Фундаментальные исследования 5:37–42.

3. Колобов АВ, Цинзерлинг ВА, Смирнова ЕА, Рощупкина ИА. 2011. Плацента человека. Морфофункциональные основы. ЭЛБИ-СПб:80.

4. Милованов АП. 1999. Патология системы мать-плацента-плод: Руководство для врачей. М:448.

5. Meguerdichian D. 2012. Complications in late pregnancy. Emerg Med Clin North Am. 30(4):919–936. http://dx.doi.org/10.1016/j.emc.2012.08.002; PMid:23137403

6. Oyelese Y, Ananth CV. 2006. Placental abruption. Obstet Gynecol. 108(4):1005–1016.

7. Tuuli MG, Norman SM, Odibo AO et al. 2011. Perinatal outcomes in women with subchorionic hematoma: a systematic review and meta-analysis. Obstet Gynecol. 117(5):1205–1212. http://dx.doi.org/10.1097/aog.0b013e31821568de

8. Rana A, Sawhney H, Gopalan S. 1999. Abruptio placentae and chorioamnionitis-microbiological and histologic correlation. Acta Obstet Gynecol Scand. 78(5):363–366. http://dx.doi.org/10.1080/j.1600-0412.1999.780503.x; http://dx.doi.org/10.1034/j.1600-0412.1999.780503.x; PMid:10326877

9. Stafford I, Michael A. Etiology and Management of Hemorrhage. 2011. Critical Care Obstetrics, Fifth Edition 6;14:308–326.