SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.4(68):37-40; doi 10.15574/SP.2015.68.37 

Клініко-морфологічні особливості агресивної холестеатоми у дітей та підлітків із хронічним гнійним середнім отитом 
 

Кокоркін Д. Н.

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» 
 

Мета: виділити найбільш значущі клініко&морфологічні особливості агресивної холестеатоми у дітей та підлітків з хронічним гнійним середнім отитом.

Пацієнти і методи. Проперували та спостерігали 170 хворих. Порівнювали прояви холестеатоми у трьох вікових групах: діти 4–12 років (n=50), підлітки 15–18 років (n=50), дорослі пацієнти 20–65 років (n=70). Діагноз хронічного отиту з холестеатомою підтверджувався результатами отомікроскопії, акуметрії і КТ скроневої кістки. 
 

Результати. Агресивна холестеатома найчастіше зустрічалася у дитячому віці (64%). У 80% дітей холестеатома заповнювала усі відділи середнього вуха; руйнування ланцюга кісточок виявлено у 82% пацієнтів; у 30% випадків холестеатома оголювала мозкові оболонки, а у 2% хворих сформувала внутрішньочерепні ускладнення. Холестеатома у підлітків формувалася за 5–6 років, при цьому в 52% випадків вона заповнювала всі порожнини середнього вуха, руйнувала ланцюг слухових кісточок у 76% хворих і оголювала мозкові оболонки в 17% випадків. У дорослих хворих холестеатома формується за два десятиріччя. Руйнування ланцюга слухових кісточок виявлено у 72% хворих, оголення мозкових оболонок — у 20% хворих. 
 

Висновки. Агресивна холестеатома в дитячому віці розвивається стрімко і безсимптомно. Від появи перших симптомів до моменту операції проходить не більше півроку. Захворювання перебігає без приглухуватості і при мінімальних скаргах дитини. За короткий період агресивна дитяча холестеатома досягає тих самих ускладнень, що і холестеатома у дорослих хворих, що необхідно враховувати при плануванні хірургічних втручань. 
 

Ключові слова: хронічний отит, холестеатома, діти, підлітки. 

Література: 
1. Березнюк ВВ. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журн вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81.

2. Гусаков АД. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журн вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81.

3. Портман М. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журн вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81.

4. Сушко ЮА. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журн вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81.

5. Тимен ГЭ. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журн вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81.

6. Сушко ЮА, Борисенко ОН, Сребняк ИА и др. 2011. Холестеатома среднего уха в возрастном аспекте. Журн вушних, носових і горлових хвороб. 3: 211—212.

7. Potsic WP, Korman SB, Samadi DS et al. 2002. Congenital cholesteatoma: 20 years' experience at The Children's Hospital of Philadelphia. Otolaryngol Head Neck Surg. 126(4): 409—414.

8. Djurhuus BD, Skytthe A, Faber CE 2010. Validation of the cholesteatoma dignosis in the Danish National Hospital Register. Dan Med Bull. 57(10): 154—159.

9. Fish U. Tympanoplasty, Mastoiectomy and Stapes Surgery / U. Fish Stutgart : Time Medical Publieshed, 1994.

10. Palva T, Pekka K, Karja J. 1977. Cholesteatoma in children. Arch Otolaryngol. 103: 74—77.

11. Sade J, Fuchs C. 1994. Choleateatoma: ossicular destruction in adults and children. Jornal Laryngol. Otol. 108: 541—544.

12. Saleh HA, Mills RP. 1999. Classification and staging of cholesteatoma. Clin Otolaryngol. 24: 355—359.

13. Sheehy JL, Brackman DE, Gracham MD. 1977. Complications of cholesteatoma: A report on 1024 cases. Cholesteatoma: First international conference. B McCabe, J Sade, M Abramson. Birmingham: 420—429.

14. Smith JA, Brachman D, Grahm M. 1984. Complications of cholesteatoma. A report on 1.024 cases. Cholesteatoma of the middle ear. Diagnosis, etiology and complications. Radiol Clin North Am. 22: 15—34.

15. Smith JA, Danner CJ. 2006. Complications of chronic otitis media and cholesteatoma. Otolaryngol Clin N Am. 39: 1237—1255.