• Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей раннього віку, інфікованих цитомегаловірусом. 
До змісту

Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей раннього віку, інфікованих цитомегаловірусом. 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.1(57):87-91; doi 10.15574/SP.2014.57.87 

Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей раннього віку, інфікованих цитомегаловірусом

Боярська Л. М., Усачова О. В., Герасімчук Т. С., Сіліна Є. А., Пахольчук Т. М., Конакова О. В., Сліпко В. О., Турлюн В. А. 
Запорізький державний медичний університет, Україна

Міська дитяча багатопрофільна клінічна лікарня № 5 м. Запоріжжя, Україна 

Мета: вивчення особливостей перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей раннього віку, інфікованих цитомегаловірусом, та особливостей імунної відповіді пацієнтів, схильних до рекурентного перебігу респіраторних інфекцій. 

Пацієнти і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 103 дітей віком від 1 до 3%х років, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу респіраторних захворювань. У групі дітей з рекурентними респіраторними інфекціями (РРІ) було виділено підгрупу 2а — інфіковані ЦМВ і підгрупу 2b — не інфіковані ЦМВ. Дослідження стану імунітету проводилося в період ранньої реконвалесценції загальноприйнятими методами. 

Результати. На тлі інфікування ЦМВ відмічено дисбаланс у клітинній та гуморальній ланках імунітету з активацією СД4-клітин і зростанням кількості В-лімфоцитів, а також неадекватним зниженням рівня IgG, A, M. Перебіг РРІ у дітей раннього віку на тлі ЦМВІ вирізняється частішими та тривалішими епізодами хвороби. Зниження рівня феритину крові та тенденції до еозинофілії і зростання вмісту IgE у інфікованих ЦМВ дітей вказує на переважання у таких пацієнтів запальних реакцій алергічного характеру. 

Висновки. Одним з чинників рекурентного перебігу респіраторних інфекцій у дітей раннього віку є інфікування цитомегаловірусом. Встановлені клініко-імунологічні особливості у дітей даної групи можуть вказувати на виснаження імунної системи на тлі персистування ЦМВ. 

Ключові слова: гостра респіраторна інфекція, діти раннього віку, цитомегаловірусна інфекція, імунітет. 

Література:

1. Возианова ЖИ. 2008. TORCH-инфекции. Суч інфекції. 4: 4—10.

2. Дранник ГН. 2010. Клиническая иммунология и аллергология. Пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. 4-е изд, доп. К: 552.

3. Дьяченко ПА, Дьяченко АГ. 2011. Иммунный ответ на HSV-инфекцию и причины персистенции вируса. Клін імунол. Алергол. Інфектол. 5: 26—28.

4. Керимова ЖН. 2009. Клиническая структура манифестных форм цитомегаловирусной инфекции у детей раннего возраста и эффективность противовирусной терапии. Автореф дис кан мед наук. 14.01.10. Саратов: 16.

5. Леженко ГО, Борисенко ТВ. 2011. Морфофункціональний стан міокарда лівого шлуночка у дітей раннього віку з кардитами, що перебігають на тлі цитомегаловірусної інфекції. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 7—10

6. Маричев ІЛ. 2009. Поширеність цитомегаловірусної інфекції серед населення України. Профілактична медицина. 3(7): 3—6.

7. Овсянникова ЕН. 2005. Бронхообструктивный синдром у детей. Педиатрия. 2: 58—60.

8. Юлиш ЕИ, Иванова ЛА, Чернышова ОЕ, Ярошенко СЯ. 2008. Состояние иммунитета при различном течении цитомегаловирусной инфекции у детей, часто и длительно болеющих респираторными заболеваниями. Клин педиатрия. 5(14): 43—51.

9. Суровцева АП, Попович АМ, Маштакова АН. 2008. Исследование пищевой непереносимости у детей. Аллергол и иммунол в педиатрии. 3(14): 50—52.

10. Юлиш ЕИ, Чернышева ОЕ, Самойленко ИГ и др. 2008. Цитомегаловирусная инфекция у детей. Антимикробная и противовирусная терапия. 236; Тематич номер: 12—19.

11. Юлиш ЕИ, Вакуленко СИ. 2010. Комплекс клинико-лабораторных симптомов при рекуррентных обструктивных бронхитах на фоне персистирующей инфекции у детей раннего возраста. Эффективность дифференцированной терапии. Совр педиатрия. 3(31): 88—91.

12. Юлиш ЕИ, Иванова ЛА, Ярошенко СЯ. 2007. Особенности периода новорожденности детей, часто и длительно болеющих в раннем возрасте респираторными заболеваниями на фоне персистирующей цитомегаловирусной инфекции. Клин педиатрия. 4(7): 17—20.

13. Andrei G, De Clercq E, Snoeck R. 2009. Drug targets in cytomegalovirus infection. Infectious disorders-drug targets. 9(2): 201—222. http://dx.doi.org/10.2174/187152609787847758; PMid:19275707

14. Varani S, Frascaroli G, Landini MP, Soderberg-Naucler C. 2009. Human cytomegalovirus targets different subsets of antigen-presenting cells with pathological consequences for host immunity: implications for immunosuppression, chronic inflammation and autoimmunity. Rev Med Virol. 19: 131—45.

15. Carlier P, Harika N, Bailly R, Vranken G. 2010. Laboratory evaluation of the new Access cytomegalovirus immunoglobulin IgM and IgG assays. J Clin Virol. 49(3): 192—7. http://dx.doi.org/10.1016/j.jcv.2010.07.024; PMid:20801078

16. Loftis L. 2006. Acute infectious upper airway obstructions in children. Semin Pediatr Infect Dis. 17: 5—10.

17. Hsu KM, Pratt JR, Akers WJ et al. 2009. Murine cytomegalovirus displays selective infection of cells within hours after systemic administration. J Gen Virol. 90: 33—43.

18. Schleiss MR. 2009. Cytomegalovirus vaccines: at last, a major step forward. Herpes. 15(3): 44—5.