• Клініко-діагностичні паралелі недуг, які супроводжуються синдромом збільшеної та набряклої калитки і пахово-калиткової ділянки у новонароджених дітей
До змісту

Клініко-діагностичні паралелі недуг, які супроводжуються синдромом збільшеної та набряклої калитки і пахово-калиткової ділянки у новонароджених дітей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.3(67):59-63; doi10.15574/SP.2015.67.59

Клініко-діагностичні паралелі недуг, які супроводжуються синдромом збільшеної та набряклої калитки і пахово-калиткової ділянки у новонароджених дітей

Рибальченко І. Г.

НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України, м. Київ

В основу даної роботи покладений досвід діагностики та лікування 366 новонароджених із синдромом набряклої та гіперемованої калитки та пахово-калиткової ділянки, які знаходились на лікуванні у відділенні хірургії новонароджених в НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України з 1992 по 2014 роки. Вік пацієнтів-хлопчиків становив від 0 до 3-х місяців. У роботі з метою верифікації недуги використовувались наступні методи дослідження: клініко-лабораторне обстеження — 366 (100%); термометрія яєчок та пахово#калиткової ділянки — 172 (46,99%), діафаноскопія — 150 (40,98%); ультразвукове дослідження пахової ділянки та калитки — 251 (68,58%), допплерографічне санування пахово-калиткової ділянки — 210 (57,38%), променеві методи дослідження — 23 (6,28); аспіраційна пункційна біопсія вмісту калитки — 25 (6,83), морфологічні та гістологічні методи дослідження матеріалу — 32 (8,74%). За результатами дослідження всі пацієнти залежно від стану порушення кровотоку були розподілені на три групи: І група з гострим порушенням (відсутністю) кровотоку — n=54 (14,76%); ІІ група з підгострим порушенням кровотоку — n=72 (19,67%); ІІІ група з хроічним порушенням кровотоку — n=240 (65,57%). У першу групу з гострим порушенням (відсутністю) кровотоку увійшли n=54 (14,76%) хворих. Перекрути яєчка мали 42 пацієнти: 39 однобічний і 3 двобічний. Друга підгрупа включала васкулярні порушення та атрофію яєчка — 12 хворих (васкулярні порушення яєчка (n=10), атрофія яєчка (n=2). У другу групу з підгострим порушенням кровотоку увійшли 72 (19,67%) хворих. До цієї групи включені: травматичне пошкодження органів калитки (n=9), гнійний орхіт (n=2), защемлені кили (n=60), тератома яєчка (n=1). У третю групу включені хворі з хронічним порушенням кровотоку (n=240, 65,57%), з яких рідинні утвори сім'яного канатика та калитки (n=10) та пахвинно-калиткові кили (n=230) були від народження.

 

Ключові слова: новонароджені діти, хлопчики, перекрути яєчка, вроджені кили, водянки яєчка та канатика.

 

Література:

1. Ашкрафт КУ, Холдер ТМ. 1997. Детская хірургія. Пит.-Тал. СПб: 251—260.

2. Баїров ГА. 2005. Невідкладна хірургія дитячого віку. СПб: 250.

3. Болотов ЮН. 2009. Современная диагностика и прогнозирование течения острых заболеваний яичка у детей. Автореф дис канд мед наук. Ростов-на-Дону: 25.

4. Бурда ОЙ. 2001. Хірургічна корекція косих пахвинних гриж у хлопчиків. Автореф дис канд мед наук. К: 25.

5. Быковский ВА. 2000. Ультразвуковая диагностика неотложных урологических состояний у детей. Автореф дис д-ра мед наук. Обнинск: 30—35.

6. Горбатюк ОМ. 2001. Сучасне лікування дітей з хірургічними захворюваннями яєчка і сім'яного канатика, які супроводжуються ішемічним синдромом (клініко-експериментальне дослідження). К: 36.

7. Гунькін АЮ. 2003. Оцінка ефективності оперативного лікування уроджених та набутих захворювань репродуктивної системи у хлопчиків за даними віддалених результатів. Автореф дис канд мед наук. Донецьк: 25.

8. Захворювання і вади розвитку статевих органів у хлопчиків.:Навч посіб. За заг ред проф ВН Грони. Донецьк. 2007: 140.

9. Карташев ВН. 2009. Профилактика инфертильности у пациентов, перенесших в детстве хирургические заболевания органов репродуктивной системы. Автореф дис д-ра мед наук. Тверь: 35.

10. Воронюк ГМ, Бычков ВА, Кирпатовский ИД и др. 2008. Острые заболевания органов мошонки у детей и подростков: клиника, оперативное лечение, результаты катамнестического наблюдения. Педиатрия. 87;1: 90—95.

11. Фоменко СО. 2003. Підвищення ефективності лікування гострих захворювань органів калитки у дітей. Автореф дис канд мед наук. Донецьк: 25.

12. Хірургія дитячого віку. За ред ВІ Сушко, ДЮ Кривченя. К, Здоров'я. 2009: 750.

13. Юсуфов АА. 2011. Ультразвуковые критерии диагностики и оценки лечения хирургических заболеваний пахово-мошоночной области у детей. Автореф дис д-ра мед наук. М: 35.

14. Varga J, Zivkovic D, Grebeldinger S, Somer D. 2007. Acute scrotal pain in children — ten years' experience. Urol Int. 78;1: 73—77. http://dx.doi.org/10.1159/000096939; PMid:17192737

15. Ribbeck MR. 2006. Getting ready for certification: pediatric urology, advanced practice, and acute scrotal pain. Urol Nurs. 26;2: 149.

16. Ringdahl E, Teague L. 2006. Testicular torsion. Am Fam Physician. 15;10: 1739—1743.

17. Saleem MM, Al-Momani H. 2006. Acute scrotum as a complication of Thiersch operation for rectal prolapse in a child. BMC Surg. 28;6: 19.

18. Stuckmann G. 2006. Ultrasound of the scrotum. Praxis. 95;18.

19. Okonkwo KC, Wong KG, Cho CT, Gilmer L. 2008. Testicular trauma resulting in shock and systemic inflammatory response syndrome: a case report. Cases J. 12;1: 1—4; 709—720. http://dx.doi.org/10.1186/1757-1626-1-4

20. Tillett JW, Elmore J, Smith EA. 2006. Torsion of an indirect hernia sac within a hydrocele causing acute scrotum: case report and review of the literature. Pediatr Surg Int. 22;12: 1025-1027. http://dx.doi.org/10.1007/s00383-006-1708-6; PMid:17013626

21. Yang DM, Lim JW, Kim JE et al. 2005. Torsed appendix testis: gray. scale and color Doppler sonographic findings compared with normal appendix testis. J Ultrasound Med. 24;1: 87—91. PMid:15615932