SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2014. 5(61):149-152; doi 10.15574/SP.2014.61.149

Клініко-біохімічні особливості ураження печінки у дітей з Епшейна-Барр вірусною інфекцією

Виговська О. В., Шадрін В. О., Крамарьов С. О. 
Національній медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета: вивчити частоту та клініко-біохімічні особливості ураження печінки при Епштейна–Барр вірусній інфекції (ЕБВІ) у дітей.

Пацієнти і методи. Проведено клініко-біохімічного обстеження 303 дітей віком від 4 міс. до 18 років з ЕБВІ. Серед них 243 хворих із інфекційним мононуклеозом ЕБВ етіології та 60 хворих із хронічною формою ЕБВІ.

Результати. Встановлено, що ІМ ЕБВ-етіології перебігає із залученням у патологічний процес гепатобіліарної системи, що супроводжується збільшенням печінки і змінами її функціональної активності. Наявність гепатоцеллюлярного ураження підтверджується не лише підвищенням активності печінкових трансаміназ, але й змінами органоспецифічних ферментів — ЛДГ та ГАММА-GT. У 77,1% дітей в гострому періоді ІМ відмічено наявність синдрому холестазу.

Висновки. Високоінформативним у виявленні функціональних порушень з боку гепатобіліарної системи та селезінки в гострому періоді ІМ, поряд із дослідженням специфічних показників, є УЗД органів черевної порожнини.

Ключові слова: Епштейна–Барр вірусна інфекція (ЕБВІ), клініко-анамнестичний аналіз, гепатобіліарна система.

Література: 
1. Крамарев СО. 2007, Лютий. Проблемні питання інфекційних хвороб в Україні. Здоров’я України 2/1: 7-8.

2. Кудин А.П. 2006. Эта «безобидная» вирус Эпштейна-Барра инфекция. Часть 2. Острая ВЭБ-инфекция: эпидемиология, клиника, диагностика, лечение. Медицинские новости. Архив. 1,8.

3. Симованьян ЭН, Сизякина ЛП, Сарычев AМ, Денисенко BБ. 2006. Хроническая Эпштейна-Барр вирусная инфекция у детей. Доктор.Ру 02.

4. Li ZY, Lou JG, Chen J. 2004. Zhonghua Er Ke Za Zhi 42, 1: 20—22.