• Клініко-анамнестичні особливості пилково-харчового синдрому в дітей

Клініко-анамнестичні особливості пилково-харчового синдрому в дітей

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.3(75):88-93; doi 10.15574/PP.2018.75.88

Матвєєва С. Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — вивчити клініко-анамнестичні особливості пилково-харчового синдрому в дітей з полінозом.

Пацієнти та методи. Обстежено 128 дітей з полінозом, які були розподілені на 2 групи: 48 дітей з полінозом та перехресною харчовою алергією (основна група); 80 дітей з полінозом (група порівняння). Усім дітям проведено анкетування, алергологічне та клінічне обстеження.

Результати. Встановлено, що у 37,5% дітей з полінозом формується пилково-харчовий синдром, представлений переважно асоціацією береза-рослинний харчовий синдром (у 77,0% дітей). У 100,0% дітей пилково-харчовий синдром супроводжується оральним алергічним синдромом, який поєднується у 39,5% дітей із кропив'янкою та у 10,4% — з анафілаксією. Серед причинних рослинних харчових алергенів, які спричиняють розвиток пилково-харчового синдрому, — горіхи, яблука, персики, морква, банани, томати, диня, ромашка та селера. Доведено, що специфічними вірогідними факторами ризику формування пилково-харчового синдрому є вік дітей з полінозом від 14 років, поєднання обтяженого сімейного анамнезу та народження в період палінації.

Висновки. Отримані результати дослідження дають змогу виділити серед дітей з полінозом групи підвищеного ризику перехресної харчової алергії та своєчасно призначити лікувально-профілактичні заходи.

Ключові слова: поліноз, алергени, пилково-харчовий синдром, харчова алергія, фактори ризику, діти.

Література

1. Аллергический ринит у детей. Клинические рекомендации. (2016). Востановлено с https://www.pediatr-russia.ru/sites/default/files/file/kr_ar.pdf.

2. Антипкін ЮГ та ін. (2017). Сучасні погляди на пилково-харчовий синдром. Перинатология и педиатрия. 4 (72): 84—88. doi 10.15574/PP.2017.72.84

3. Варламов ЕЕ. (2016). Современный взгляд на поллиноз. Практика педиатра. 2: 18.

4. Вишнева ЕА и др. (2015). Аллерген-специфическая иммунотерапия у детей с ринитом и риноконъюнктивитом — стандартизация подходов к оценке эффективности. Педиатрическая фармакология. 12 (2): 173—179.

5. Дранник ГН. (2010). Клиническая иммунология и алергология. Пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех спеціальностей. 4-е изд., доп. Киев: 464 с.

6. Евдокимова ТА, Петровский ФИ, Огородова ЛМ, Федотова ММ и др. (2013). Особенности клинических фенотипов пищевой аллергии при синдроме перекрестной реактивности. Вопросы современной педиатрии. 12; 2: 6—11.

7. Заболотна ДД та ін. (2014). Комплексне обстеження хворих на сезонний алергічний риніт з перехресною харчовою алергією та без неї. Результати клінічного, отоларингологічного та алергологічного обстеження. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 5: 6—15.

8. Наумова ОО (2015). Прогностичне значення визначення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. Патологія. 2 (34): 110—113.

9. Наумова ОО. (2015). Перехресна харчова алергія у пацієнтів з сезонним алергічним ринітом. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2: 59—72.

10. Сергеев АВ, Мокроносова МА. (2011). Синдром оральной аллергии. Медицинская иммунология. 1 (13): 17—28.

11. Уманец ТР. (2014). Сублингвальная иммунотерапия: позиція Всемирной аллергологической организации. Здоров'я України. 3 (30): 40—41.

12. Уманець ТР, Лапшин ВФ, Матвєєва СЮ, Пустовалова ОІ. (2016). Ефективність монтелукасту у дітей з алергічним ринітом. Современная педиатрия. 4 (76): 57—61. https://doi.org/10.15574/SP.2016.76.57

13. Asero R, Mistrello G, Roncarolo D et al. (2003). Detection of clinical markers of sensitization to profillin in patients allergic to plant-derived foods. J. Allergy Clin. Immunol. 112: 427—432.

14. Bartra J et al. (2009, Feb). From Pollinosis to Digestive Allergy. Journal of investigational allergology & clinical immunology. 19; Suppl. 1: 3—10. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/26247344_From_Pollinosis_to_Digestive_Allergy.

15. Baumann LM et al. (2015). Prevalence and risk factors for allergic rhinitis in two resource-limited settings in Peru with disparate degrees of urbanization. Clin Exp Allergy. 45 (1): 192—199.

16. Brożek JL et al. (2016). Allergic Rhinitis and its Impacton Asthma (ARIA) guidelines — 2016 revision. https://www.jacionline.org/article/S0091-6749(17)30919-3.

17. De Shazo RD, Kemp SF, Corren J, Feldweg AM. (2018). Allergic rhinitis: Clinical manifestations, epidemiology, and diagnosis. Retrieved from https://www.uptodate.com/contents/allergic-rhinitis-clinical-manifestations-epidemiology-and-diagnosis.

18. Fact sheet. (2016). World Allergy Week 4—10 april 2016. Retrieved from www.worldallergy.org/…/WorldAllergyWeek2016FactSheet.

19. Fernandes-Rivas M et al. (2006). Apple allergy across Europe: how allergen sensitization profiles determine the clinical expression of allergies to plant foods. J. Allergy Clin. Immunol. 118 (2): 481—488.

20. Govaere E et al. (2007). The influence of age and gender on sensitization to aero-allergens. Pediatric allergy and immunology. 18; 8: 671—679.

21. Vieths S, Scheurer S, Ballmer-Weber B. (2002). Current understanding of cross-reactivity of food allergens and pollen. Ann. NY Acad. Sci. 964: 47—68.

22. Werfel T, Asero R, Ballmer-Weber BK et al. (2015). Position paper of the EAACI: food allergy due to immunological cross-reactions with common inhalant allergens. Allergy. 70: 1079–1090. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/all.12666.

Стаття надійшла до редакції 15.05.2018 р., прийнята до друку 06.09.2018 р.