• Клінічний випадок синдрому Гієна–Барре під час вагітності
До змісту

Клінічний випадок синдрому Гієна–Барре під час вагітності

HEALTH OF WOMAN. 2017.10(126):85–89; doi 10.15574/HW.2017.126.85

Макаренко М. В., Говсєєв Д. О., Сокол І. В., Берестовий В. О., Ворона Р. М.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

У статті описаний випадок синдрому Гієна–Барре під час ІІІ триместра вагітності. Клінічна картина захворювання прогресувала надзвичайно швидко, і стан вагітної був визначений як тяжкий. Після розродження стан жінки не покращився, було вирішено провести лікування внутрішньовенними імуноглобулінами.
Після проведення лікування стан нейровегетативної системи у породіллі ступінчасто покращувався. На 49-у добу після госпіталізації у стаціонар та проходження курсу лікування внутрішньовенними імуноглобулінами жінка виписана під нагляд невролога та гінеколога за місцем проживання.
Ключові слова: синдром Гієна–Барре, внутрішньовенні імуноглобуліни, мультидисциплінарна тактика введення пацієнтів.

Літератури

1. Макаренко М.В., Говсєєв Д.О., Берестовий В.О., Сокол І.В., Ворона Р.М. Перинатальні аспекти імунокорекції у вагітних з антифосфоліпідним синдромом // Матеріали «Пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України та науково-практичної конференції з міжнародною участю». – 2017. – С. 29–30.

2. Макаренко М.В., Говсєєв Д.О., Берестовий В.О., Сокол І.В., Ворона Р.М. Корекція імунного балансу у вагітних з антифосфоліпідним синдромом // Матеріали «Пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України та науково-практичної конференції з міжнародною участю». – 2017. – С. 34–35.

3. Пирадов М.А. Синдром Гийена–Барре. – М.: Интер-медика, 2003; 240 с.

4. Пирадов М.А., Супонева Н.А. Синдром Гийена-Барре: диагностика и лечение. – М.: МЕДпресс-информ, 2011.

5. Супонева Н.А. Клиническая и диагностическая роль аутоантител к гликозидам периферических нервов: обзор литературы и собственные данные. Нервномышечн. болезни. 2013; (1): 26–35.

6. Супонева Н.А., Пирадов М.А., Гришина Д.А., Молчалова Е.Г. Эффективность патогенетической терапии при синдроме Гийена–Барре. Эффективн. фармакотерап. 2014; (58): 12–20. 

7. Супонева Н.А., Пирадов М.А., Никитин С.С. и др. Патогенетическая и прогностическая роль аутоантител к гликозидам периферических нервов при синдроме Гийена–Барре // Анналы клинической и экспериментальной неврологии. – 2013. – T. 7, № 1. – C. 4–11.

8. Balogun R.A., Kaplan A., Ward D.M. et al. Clinical application of therapeutic apheresis. J. Clin. Apheresis. 2010; 25: 250–264.

9. Burns T.M. Guillain–Barrй syndrome. Semin. Neurol. 2008; 28 (2): 152–167. https://doi.org/10.1055/s-2008-1062261; PMid:18351518

10. Chan, L.Y. Guillain–Barre syndrome in pregnancy / L.Y. Chan. M.H. Tsue, T.N. Leung // Acta obstetrician et gynecologica Scandinavica. – 2004. – Vol. 83. – P. 319–325. https://doi.org/10.1080/j.0001-6349.2004.0473.x; https://doi.org/10.1111/j.0001-6349.2004.0473.x

11. Chio A., Cocito D., Leone M. et al. Guillain–Barrй syndrome: a prospective, population-based incidence and outcome survey. Neurol. 2003; 60: 1146–1150. https://doi.org/10.1212/01.WNL.0000055091.96905.D0

12. Clarence C. Tam and et al. // J. Infect. Dis. – 2006. – Vol. 194. – P. 95–97. https://doi.org/10.1086/504294; PMid:16741887

13. Dada M.A., Kaplan A.A. Plasmapheresis treatment in Guillain–

Barre syndrome: potential benefit over IVIg in patients with axonal involvement. Ther. Apher. Dial. 2004; 8: 409–412. https://doi.org/10.1111/j.1526-0968.2004.00183.x; PMid:15663537

14. Donofrio P.D. Immunotherapy of idiopathic inflammatory neuropathies. Muscle Nerve. 2003; 28: 273– 292. https://doi.org/10.1002/mus.10402; PMid:12929187

15. Ganovi V., Granieri E. Epidemiology of the Guillian – Barre syndrome // Curr. Opion. Neurology. – 2001. – Vol. 14. – P. 605–613. https://doi.org/10.1097/00019052-200110000-00009

16. Hughes R.A., Cornblath D.R. Gullain-Barrй syndrome // Lancet. – 2005. – Vol. 366, № 9497. – P. 1653–1666. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(05)67665-9

17. Hughes R.A., Wijdiks E.F., Barohn R. et al. Quality Standarts Subcommitte of the American Academy of Neurology. Practice parameter: immunotherapy for Guillain–Barrй syndrome: report of the Quality Standarts Subcommitte of the American Academy of Neurology. Neurol. 2005; 61: 736–740. https://doi.org/10.1212/WNL.61.6.736

18. Inamdar S.A., Inamdar A.H., Chaudhary R. [et al.]. Successful maternal and fetal outcome of Guillain– Barre syndrome complicating pregnancy: case report // Int. J. Reprod. Contracept obstet Gynecol. – 2013. – Vol. 2, № 3. – P. 478–479. https://doi.org/10.5455/2320-1770.ijrcog20130952

19. Kaynar L., Altuntas F., Aydogdu I. et al. Therapeutic plasma exchange in patients with neurologic diseases: retrospective multicenter study. Transfus. Apher. Sci. 2008; 38: 109–115. https://doi.org/10.1016/j.transci.2007.11.002; PMid:18331814

20. Lannello S. Guillain–Barre syndrome: pathological, clinical, and therapeutical aspects / S. Iannello. – NewYork: Nova Biomedical Books, 2005. – 234 p.

21. Mc Grogan A., Madle G.C., Seaman H.E., de Vries C.S. The epidemiology of Guillain–Barrй syndrome worldwide. A systematic literature review. Neiroepidemiology. 2009; 32 (2): 150–160. https://doi.org/10.1159/000184748; PMid:19088488

22. Parry G.J., Steinberg J.S.. Guillain–Barre syndrome: from diagnosis to Parry, G.J. recovery. – AAN Enterprises, 2007. – 264 p. PMid:17596189

23. Szczepiorkowski Z.M., Winters J.L., Bandarenko N. et al. Guidelines on the use of therapeutics apheresis in Clinical Practice-Evidence-Based Approach from the Apheresis Applications Committee of the American Society for Apheresis. J. Clin. Apheresis. 2010; 25: 83. https://doi.org/10.1002/jca.20240; PMid:20568098

24. Sejvar J.J., Baughman A.L., Wise M. et al. Population incidence of Guillain-Barrй syndrome: a systematic review and meta-analysis // Neuroepidemiology. 2011. – Vol. 36, № 2. – P. 123–133. https://doi.org/10.1159/000324710; PMid:21422765 PMCid:PMC5703046

25. Seoud M., Naboulsi M., Khalil A. [et аl.].Landry Guillain—Barre Strohl syndrome in pregnancy: use of high-dose intravenous immunoglobulin// Acta obstetrician et gynecologica Scandinavica. – 1999. – Vol. 78. – P. 912–918. https://doi.org/10.1080/j.1600-0412.1999.781014.x

26. Susuki K., Rasband M.N., Tohyama K. et al. AntiGM1 antibodies cause cjmplement-mediated disruption of sodium channel clusters in peripheral motor nerve fibers. J. Neurosci. 2007; 27 (15): 3956–3967. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.4401-06.2007; PMid:17428969

27. Van Doorn P.A., Ruts L., Jacobs B.C. Clinical features, pathogenesis, and treatment of Guillain-Barrй syndrome // Lancet Neurol. – 2008. – Vol. 7, № 10. – P. 939–950. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(08)70215-1

28. Willison H.J. The immunobiology of Guillain–Barre syndromes. J. Peripher. Nerv. Syst. 2005; 10: 1094–1112. https://doi.org/10.1111/j.1085-9489.2005.0010202.x; PMid:15958123

29. Yuki N. Guillain–Barrй syndrome and antiganglioside antibodies a clinician-scientist’s jorney. Proc. Jpn. Acad. Ser. B Phys. Biol. Sci. 2012; 88 (7): 299–326.

30. Yuki N., Hartung H.P. Guillain-Barrй syndrome // N. Engl. J. Med. – 2012. – Vol. 366, № 24. – P. 2294–2304. https://doi.org/10.1056/NEJMra1114525; PMid:22694000

31. Zafar M.H., Naqash M.M., Bhat T.A. [et al.]. Guillain–Barre syndrome in pregnancy: an unusual case / // J. Fam. Med. Primary Care. – 2013. – Vol. 2. – P. 90–91. https://doi.org/10.4103/2249-4863.109965; PMid:24479054 PMCid:PMC3894025