• Клінічні особливості харчової алергії у дітей на тлі синдрому надмірного бактеріального росту тонкої кишки 
До змісту

Клінічні особливості харчової алергії у дітей на тлі синдрому надмірного бактеріального росту тонкої кишки 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.5(69):107-110; doi 10.15574/SP.2015.69.107 
 

Клінічні особливості харчової алергії у дітей на тлі синдрому надмірного бактеріального росту тонкої кишки 

Пахольчук О. П.

Запорізький державний медичний університет, Україна 
 

Мета: виявити клінічні особливості харчової алергії (ХА) у дітей із синдромом надмірного бактеріального росту тонкої кишки (СНБР); окреслити нові перспективи щодо підходів до діагностики та лікування. 
 

Пацієнти і методи. Обстежено 37 пацієнтів віком від 1 місяця до 11 років. Проводились загальноклінічні та лабораторні дослідження, у тому числі фізикальний (шкали SCORAD, TIS), імуноферментний (IgA, М, G, E, сироватки крові, антигліадинові антитіла), дихальний водневий тест с глюкозою. Досліджували особливості клінічних проявів ХА у дітей на тлі СНБР. 
 

Результати. У понад третини обстежених дітей з ХА (43,2%, n=16) був виявлений СНБР (середня D 13,44 ррm). Позитивний результат водневого дихального тесту статистично достовірно корелював з поширеністю симптомів ХА (r=0,37, p<0,05), ступенем сухості шкіри (r=0,67, p<0,05), загальним результатом оцінки симптомів за шкалою SCORAD (r=0,36, p<0,05). Вік появи перших симптомів, навпаки, мав негативну кореляцію, як з результатом дихального тесту (r=-0,55, p<0,05), так і з поширеністю висипу (r=-0,44, p<0,05) та сухістю шкіри (r=-0,48, p<0,05). 
 

Висновки. Результати дослідження показали зв'язок наявності СНБР та рівня водню з важкістю шкірних проявів ХА за шкалою SCORAD, особливо у ранньому віці, та відсутність асоціації цих показників з рівнем загального IgЕ. 
 

Ключові слова: діти, харчова алергія, синдром надмірного бактеріального росту, дихальний тест. 
 

Література: 

1. Банадига НВ. 2012. Шляхи попередження алергічних захворювань у дітей. Совр педиатрия. 4: 50—53.

2. Матвієнко ІМ, Квашніна ЛВ, Родіонов ВП, Кравченко ОМ. 2014. Вплив кисломолочної продукції на мікробіоценоз та місцевий імунітет кишечника у дітей раннього віку: результати дослідження. Перинатол и педиатрия. 1(57): 43—50.

3. Охотникова ЕН, Ткачева ТН. 2010. Микробиоценоз кишечника: основные понятия, нарушения и их коррекция. Мистецтво лікування. Дистанційне навчання. Фах педіатрія. 4(70): 34—40.

4. Кучерявый ЮА, Оганесян ТС. 2010. Синдром избыточного бактериального роста. Рос журн гастроэнтерол, гепатол, колопроктол. 5: 63—68.

5. Шадрин ОГ, Клименко ВА, Карпушенко ЮВ та ін. 2012. Сучасні підходи до ведення пацієнтів з харчовою алергією. Совр педиатрия. 5(45): 102—104.

6. Юлиш ЕИ, Кривущев БИ. 2011. Проблемы дисбактериоза кишечника и методы его коррекции. Здоровье ребенка. 7(34): 77—83.

7. Gasbarrini A, Corazza GR, Gasbarrini G, Montalto M. 2009. 1st Rome H2-Breath Testing Consensus Conference Working Group. Methodology and indications of H2-breath testing in gastrointestinal diseases: the Rome Consensus Conference. Aliment Pharmacol Ther. 29; Suppl 1: 1—49.

8. Muraro A, Werfel T, Hoffmann-Sommergruber K et al. 2014. EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management of food allergy. Allergy. 69(8): 1008—25. http://dx.doi.org/10.1111/all.12429.

9. Boyle RJ, Bath-Hextall FJ, Leonardi-Bee J et al. 2008. Probiotics for treating eczema. Cochrane Database Syst Rev. 8(4): CD006135.