• Клінічні «маски» соматоформних розладів кардіореспіраторної системи і больових та неспецифічних соматоформних розладів, асоційованих з афективними станами, у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Клінічні «маски» соматоформних розладів кардіореспіраторної системи і больових та неспецифічних соматоформних розладів, асоційованих з афективними станами, у дітей

Modern Pediatrics.Ukraine.2019.8(104):33-40; doi 10.15574/SP.2019.104.33
Лисиця Ю. М., Пипа Л. В., Свістільнік Р. В., Одарчук І. В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Лисиця ЮМ, Пипа ЛВ, Свістільнік РВ, Одарчук ІВ. (2019). Клінічні «маски» соматоформних розладів кардіореспіраторної системи і больових та неспецифічних соматоформних розладів, асоційованих з афективними станами, у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(104): 33-40; doi 10.15574/SP.2019.104.33
Стаття надійшла до редакції 30.08.2019 р., прийнята до друку 04.12.2019 р.

Мета: дослідити особливості клінічних проявів соматоформних розладів (СР) з боку кардіореспіраторної системи (КРС) і больових та неспецифічних СР (БНСР), а також зв'язок їх виникнення з афективними станами у дітей підліткового віку.
Матеріали і методи. Обстежено 48 дітей з СР з боку КРС та 41 дитину з СР з БНСР. Середній вік дітей становив 14,1±4,72 року (M±σ); хлопців було 52,8% (n=47), дівчат — 47,2% (n=42). Для дослідження тривоги використовували тест Спілбергера. Для діагностики депресії використовували запитальник дитячої депресії M. Kovacs (1992). Достовірність оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента.
Результати. СР з боку КРС найчастіше виявлявся у хлопців (58,3%) (p<0,039) переважно сільської місцевості (62,5%) (p<0,01). Найчастіше СР з боку КРС у хлопців проявлявся транзиторним підвищенням АТ (100%), головним болем (75%) та серцебиттям із переважанням тахікардії (75%), тоді як у дівчат достовірно частіше зустрічалась стомлюваність (71,4%) та гіпотензія із синкопальними станами (57,1%) (p<0,05). У 29,2% дітей з СР з боку КРС виявлено депресію і в 87,5% дітей виявлено клінічно виражену тривогу. БНСР хворіли переважно діти раннього підліткового віку — 23 (56,1%), які найчастіше (82,9%) проявлялись неспецифічними стійкими больовими синдромами (головним болем, артралгіями, синдромом фіброміалгії, болем у спині тощо), друге рангове місце посіли терморегуляторні порушення (43,9%) та астенічний синдром (34,2%). Серед хворих на БНСР у 48,8% дітей була діагностована депресія і у 95,1% — виразна тривога.
Висновки. Депресивні порушення, а також тривожні розлади можуть бути одним з ключових факторів виникнення СР у дітей і проявлятись різноманітними соматичними «масками» у вигляді функціональних розладів органів і систем, стійкими больовими синдромами, ускладнюючи діагностику та ефективність лікування. Найчастішим проявом депресії у хворих на СР з боку КРС та БНСР була ангедонія (64,3% та 65,0% відповідно). Рідше ключовим симптомом депресії був знижений настрій (7,1% та 5,0% відповідно).
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: соматоформний розлад, депресія, тривога, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вейн АМ. (2003). Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение. Москва: МИА: 752.

2. Дерманова ИБ. (2002). Опросник исследования тревожности у старших подростков и юношей (Ч.Д. Спилбергер, адаптация А.Д. Андреева). Диагностика эмоционально-нравственного развития: СПб: 75–80.

3. Искакова УБ, Абишева ЗС, Журунова МС, Жетписбаева ГД, Исмагулова ТМ. (2016). Ситуативная тревожность и психо-эмоциональное состояние студентов во время рубежного контроля. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 11: 900–902.

4. Майданник ВГ, Мітюряєва-Корнійко ІО, Кухта НМ, Гнилоскуренко ГВ. (2017). Вегетативні дисфункції у дітей. Пароксизмальна вегетативна недостатність. Київ: Логос: 300.

5. Agarwal V, Srivastava C, Sitholey P. (2019). Clinical practice guidelines for the management of somatoform disorders in children and adolescents. Indian J Psychiatry. 61(2): 241–246. https://doi.org/10.4103/psychiatry.IndianJPsychiatry_494_18; PMid:30745699 PMCid:PMC6345131

6. Chhabria A. (2015). Psychogenic Pain Disorder — Differential Diagnosis and Treatment. J Assoc Physicians India. 63(2): 36–40.

7. Croicu C, Chwastiak L, Katon W. (2014). Approach to the Patient with Multiple Somatic Symptoms. Med Clin N Am. 98(5): 1079–1095. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2014.06.007; PMid:25134874

8. Hauser W, Henningsen P. (2014). Fibromyalgia syndrome: A somatoform disorder? Eur J Pain. 18(8): 1052–9. https://doi.org/10.1002/j.1532-2149.2014.00453.x; PMid:24453056

9. Kovacs M. (1992). The Children's Depression Inventory. Toronto. ON: Multi-Health Systems Inc.

10. Kurlansik SL, MaffeI MS. (2015). Somatic Symptom Disorder. Am Fam Physician. 93(1): 49–54.

11. Rijavec N, Grubic VN. (2018). Depression and pain: often together but still a clinical challenge — a review. 24;4: 346–352.

12. Rossi M, Bruno G, Chiusalupi M, Ciaramella A. (2018). Relationship between Pain, Somatisation, and Emotional Awareness in Primary School Children. Pain Res Treat. 12;2018: 4316234. https://doi.org/10.1155/2018/4316234; PMid:30538863 PMCid:PMC6260528

13. Silber TJ. (2011). Somatization Disorders: Diagnosis, Treatment, and Prognosis. Pediatrics in Review. 32: 56–64. https://doi.org/10.1542/pir.32-2-56; PMid:21285301