• Клінічні аспекти перебігу вагітності та пологів при багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій
ua До змісту

Клінічні аспекти перебігу вагітності та пологів при багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій

HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):80–82


Клінічні аспекти перебігу вагітності та пологів при багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій


Мельник О. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ


Мета дослідження: вивчення клінічних аспектів перебігу вагітності і пологів при багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій.


Матеріали та методи. Проведений аналіз результатів вагітності у 50 жінок з багатоплідною вагітністю, яка настала після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Середній вік жінок складав 31,2±0,6 року. Первинне безпліддя було в 46,0% і вторинне – в 54,0% випадків. Тривалість лікування первинного безпліддя склала 5,9±0,7 року і вторинного – 8,1±0,7 року. З першої спроби вагітність настала у 90,0% жінок, з 2–4-ї спроби – у 8,0%, з шостої спроби – у 2,0% жінок.


Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що вагітні з індукованим багатопліддям входить до групи високого ризику щодо розвитку акушерських ускладнень: загрози переривання, прееклампсії, залізодефіцитної анемії і плацентарної дисфункції.


Заключення. У зв’язку з цим виникає необхідність в ретельному спостереженні і обстеженні таких пацієнток з метою зниження частоти цих ускладнень, вироблення тактики ведення вагітності і пологів, збереження здоров’я жінки і народження здорового потомства.


Ключові слова: багатоплідна вагітність, допоміжні репродуктивні технології, вагітність, пологи.


Література: 
1. Bryan ЕМ. 2010. Support for families with multiple births. Course manual, Diploma in Fetal Medicine 2:39-48.

2. Keith L. 2011. Multiple pregnancy: epidemiology, gestation and perinatal outcome. Parthenon: 1:721-730.

3. MacGillivray I. 2009. Epidemiology of twin pregnancy. Semin. Perinatol. 10:4-8.

4. Fux MA. 2008. Multipara pregnancy. Kiev, Health: 243.

5. Hack KE. 2013. The natural course of monochorionic and dichorionic twin pregnancies: a historical cohort. Twin Res. Hum. Genet. 9:450-455. http://dx.doi.org/10.1375/twin.9.3.450

6. Gul A. 2012. Perinatal outcomes of twin pregnancies discordant for major fetal anomalies. Fetal Diagn. Ther. 20:244-248. http://dx.doi.org/10.1159/000085078; PMid:15980633

7. Asztalos E. 2011. Evaluating 2 year outcome in twins < or = 30 weeks gestation at birth: a regional perinatal unit's experience. Twin Res. 4:431-438. http://dx.doi.org/10.1375/1369052012759http://dx.doi.org/10.1375/twin.4.6.431

8. Adegbite AL. 2013. Prevalence of cranial scan abnormalities in preterm twins in relation to chorionicity and discordant birth weight. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 1:47-55.

9. Fitzsimmons BP. 2008. Perinatal and neonatal outcomes in multiple gestations: assisted reproduction versus spontaneous conception. Am. J. Obstet. Gynecol. 9:1162-1167.

10. Hack KE. 2012. The natural course of monochorionic and dichorionic twin pregnancies: a historical cohort. Twin Res. Hum. Genet. 9:450-455. http://dx.doi.org/10.1375/twin.9.3.450

11. Ferreira I. 2005. Chorionicity and adverse perinatal outcome. Acta Med. Port. 3:183-188.

12. Cordero L. 2013. Mean arterial pressure in very low birth weight (801 to 1500 g) concordant and discordant twins during the first day of life. J. Perinatal. 7:545-551.