SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.6(94):34-40; doi 10.15574/SP.2018.94.34

Мочульська О. М., Дивак А. М.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

Мета: оптимізувати лікування дітей з атопічним дерматитом (АД) шляхом індукції імунологічної толерантності до алергенів як комплексного методу лікування з використанням алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) і пролонгованого курсу пробіотиків.

Матеріали і методи. Проводили порівняльну оцінку ефективності традиційного і удосконаленого комплексного лікування дітей з АД старше 5 років. Традиційна терапія включала гіпоалергенну дієту і умови побуту, антигістамінний препарат другого покоління, стабілізатор мембран мастоцитів, антагоніст лейкотрієнових рецепторів, емоліенти, топічні глюкокортикоїди, топічні інгібітори кальциневрину. Удосконалена комплексна терапія включала АСІТ неінфекційними алергенами за стандартною схемою парентеральним шляхом протягом одного року з додатковим призначенням пролонгованого курсу мультипробіотика (порошок із ліофілізованих бактерій для орального розчину у дозі: віком від 5 до 12 років — по 1,95×10⁹ КУО Lactobacillus acidophillus, Bifidobacterium два рази на день, віком від 13 до 18 років — по 3,90×10⁹ КУО Lactobacillus acidophillus, Bifidobacterium два рази на день під час їжі) протягом восьми тижнів. Були використані клінічні, загальні клініко-лабораторні, імунологічні дослідження клітинної та гуморальної ланок імунітету з визначенням концентрації субпопуляцій лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD16, CD19), імуноглобулінів (IgA, IgE, IgG), інтерлейкінів (IL-2, IL-4, IL-6, IL-10), інтерферону гамма (INF-γ), гістаміну в крові, інструментальні (дерматоскопія, УЗД шкіри), міжнародна бальна шкала SCORAD, методи статистичного аналізу результатів дослідження.

Результати. При дослідженні та порівнянні запропонованого комплексного методу лікування з використанням АСІТ і пролонгованого курсу пробіотиків та традиційної терапії, очевидний її кращий клінічний результат у дітей з АД. Застосування саме пролонгованого курсу пробіотиків сприяло швидкій індукції імунологічної толерантності до алергенів, що свідчить про активацію імуномодулюючих процесів при такому варіанті терапії алергенами при АД у дітей. АСІТ у поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією дає змогу покращити лікування АД у дітей, проявляючи імуномодулюючий вплив на клітинну і гуморальну ланки імунітету, цитокіновий статус, індукує імунологічну толерантність, що супроводжується швидкою і позитивною динамікою клінічної симптоматики, зменшенням частоти і тривалості загострень, збільшенням тривалості клінічної ремісії.

Висновки. У даній роботі клінічно апробовано і продемонстровано, що АСІТ у поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією є ефективною в лікуванні дітей з АД віком від 5 років. Всі діти добре перенесли лікування, відмічалась швидка позитивна динаміка з боку основних клінічних проявів, лабораторних та інструментальних показників.

Ключові слова: атопічний дерматит, алерген-специфічна імунотерапія, пробіотики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрашко ЮВ, Пастущин БВ. (2015). Пробіотики як засіб профілактики атопічного дерматиту в розрізі доказової медицини. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 3: 63–68.

2. Балаболкин ИИ, Булгакова ВА, Елисеева ТИ. (2017). Атопический дерматит у детей: иммунологические аспекты патогенеза и терапии. Педиатрия. 2: 128–131.

3. Беш ЛВ. (2017). Атопічний дерматит у дітей: що сьогодні потрібно знати педіатрам? Здоров'я України. 7(404): 20–21.

4. Гришило ПВ. (2016). Види алерген-специфічної імунотерапії, показання до призначення, ефективність при бронхіальній астмі та інших алергічних захворюваннях. Астма та алергія. 1: 62–65.

5. Міністерство охорони здоров'я України. (2012). Адаптовані клінічні настанови з діагностики, профілактики та лікування атопічного дерматиту. Київ: 76.

6. Пухлик БМ, Богомолов АЭ, Гацька ДО та ін. (2014). Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань: методичні рекомендації. Київ: 67.

7. Тяжка ОВ. (2013, бер.). Атопічний дерматит у дітей. Здоров'я України. Тематичний номер: 30–31.

8. Федорців ОЄ, Мочульська ОМ, Олійник ЯВ. (2016). Стан клітинного та гуморального імунітету, цитокіновий статус і медіатори запалення при атопічному дерматиті у дітей. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 26–28.

9. Anto JM, Bousquet J, Akdis M et al. (2017). Mechanisms of the Development of Allergy (MeDALL): Introducing novel concepts in allergy phenotypes. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 139; 2: 388–399. https://doi.org/10.1016/j.mod.2017.04.104

10. Avershina E, Cabrera Rubio R, Lundgard K et al. (2017). Effect of probiotics in prevention of atopic dermatitis is dependent on the intrinsic microbiota at early infancy. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 139; 4: 1399–1402. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.09.056; PMid:27931973

11. Broeks SA, Brand PL. (2016). Atopic dermatitis is associated with a fivefold increased risk of polysensitisation in children. Acta Paediatrica. 106; 3: 485–488. https://doi.org/10.1111/apa.13729; PMid:28027409

12. Czarnowicki T, Krueger JG, Guttman-Yassky E. (2017). Novel concepts of prevention and treatment of atopic dermatitis through barrier and immune manipulations with implications for the atopic march. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 139; 6: 1723–1734. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2017.04.004; PMid:28583445

13. Drucker AM. (2017). Atopic dermatitis: Burden of illness, quality of life, and associated complications. Allergy & Asthma Proceedings. 38; 1: 3–8. https://doi.org/10.2500/aap.2017.38.4005; PMid:28052794

14. Furue M, Chiba T, Tsuji G. et al. (2017). Atopic dermatitis: immune deviation, barrier dysfunction, ige autoreactivity and new therapies. Allergology International. 66; 3: 398–403. https://doi.org/10.1016/j.alit.2016.12.002; PMid:28057434

15. Jutel M, Agache I, Bonini S et al. (2015). International consensus on allergy immunotherapy. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 136; 3: 556–568. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.04.047; PMid:26162571

16. Lee GB, Fonacier L. (2017). Difficult to manage atopic dermatitis. Journal of Allergy and Clinical Immunology: in Practice. 5; 1: 207–208. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2016.09.007; PMid:28065338

17. Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis (1993). Dermatology. 186(1): 23–31.

18. Wollina U. (2017). Microbiome in atopic dermatitis. Clinical, Cosmetic and Investigational Dermatology. 10: 51–56. https://doi.org/10.2147/CCID.S130013; PMid:28260936 PMCid:PMC5327846

Стаття надійшла до редакції 13.04.2018 р., прийнята до друку 05.10.2018 р.