HEALTH OF WOMAN. 2018.3(129):99–103; doi 10.15574/HW.2018.129.99

Мушак Н. І.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в умовах ендемічного йодного дефіциту на підставі вивчення перебігу вагітності та пологів, стану плода та новонародженого після впровадження розробленого комплексу профілактично-лікувальних заходів.
Матеріали та методи. Проведено клінічний аналіз перебігу вагітності і пологів 100 жінок: контрольна група (КГ) – 30 здорових вагітних, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту, народжують вперше, без соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи; І група – 30 вагітних із первинною АГ, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту та одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група – 40 вагітних із первинною АГ, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту та одержували профілактику акушерських та перинатальних ускладнень за розробленою нами методикою.
Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану плода і новонародженого після впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів. Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.
Результати. Завдяки використанню запропонованої нами методики вдалось достовірно знизити частоту гестаційної анемії (І група – 43,3% проти 22,5% у ІІ групі; p<0,05), розвитку гестаційного цукрового діабету (І група – 13,3% проти 5,0% у ІІ групі; p<0,05), загрози передчасних пологів (І група – 16,6% проти 7,5% у ІІ групі; p<0,05), плацентарної дисфункції (I група – 63,3% проти 22,5% у ІІ групі; p<0,05); порушення мікробіоценозу статевих шляхів (I група – 53,3% проти 17,5% у ІІ групі; p<0,05). Крім того, не менш значним є достовірне зменшення рівня поєднаної прееклампсії (I група – 40,0% проти 20,0% у ІІ групі; p<0,05) та зміна частоти розвитку синдрому ЗРП (I група – 40,0% проти 22,5% у ІІ групі; p<0,05).
Зафіксовано достовірне зниження частоти розвитку ускладнень розродження: передчасного розриву плодових оболонок (I група – 26,7% проти 15,0% у ІІ групі; p<0,05); передчасних пологів (I група – 13,3% проти 5,0% у ІІ групі; p<0,05); дистресу плода (I група – 36,6% проти 15,0% у ІІ групі; p<0,05). Треба відзначити відсутність передчасного відшарування нормально розташованої плаценти у вагітних ІІ групи проти 6,7% випадків у вагітних І групи. Зниження рівня різних форм асфіксії новонароджених: з 26,7% у І групі до 15,0% у IІ групі (p<0,05) на тлі використання запропонованої методики, тяжка асфіксія була відсутня у новонароджених від вагітних ІІ групи проти 3,3% випадків у І групі. Сумарна захворюваність новонароджених у ранній неонатальний період достовірно знизилась в 1,7 разу (60,0% у І групі проти 35,0% випадків у ІІ групі; p<0,05). Перинатальні втрати у ІІ групі відсутні, що також підтверджує ефективність запропонованої нами методики.
Заключення. Запропонована лікувально-профілактична методика профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною АГ на тлі природного йододефіциту дозволила достовірно знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень. Це дає можливість запропоновану нами методику рекомендувати до застосування у лікувальній практичній діяльності.
Ключові слова: перебіг вагітності, пологів, стан новонародженого, акушерські та перинатальні ускладнення, первинна артеріальна гіпертензія, йододефіцит.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Sandra A. Lowe Lucy Bowyer Karin Lust Lawrence P. McMahon Mark Morton Robyn A. North Michael Paech Joanne M. Said SOMANZ guidelines for the management of hypertensive disorders of pregnancy 2014/ Australian and New Zealand Journal of Obstetrics and Gynaecology Volume55, Issue5 October 2015 Pages e1-e29.

2.Gilbert W.M., Young A.L., Danielsen B.J. Pregnancy outcomes in women with chronic hypertension: a population-based study // Reprod. Med. – 2007. – Vol. 52, № 11. – P. 1046–1051.

3. Hypertension in pregnancy: 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension // European Heart J. – 2007. – Vol. 28. – P. 1503–1504.

4.Rose E. Hypertensive diseases in pregnancy [Електронний ресурс]. Режим доступу: htpp://faculty.washington.edu/momus/PB/obhtn.htm

5. Sun Y., Yang Y.L., Yang H.X. Maternal and perinatal prognosis of pregnancy with chronic hypertension and analysis of associated factors // Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi. – 2007. – Vol. 42, № 7. – P. 434–437.

6. Медведь В.І. Артеріальна гіпертензія у вагітних: що змінилося і що залишилося незмінним. www.health-ua.com

7. Sidani M. Preeclampsia, a new perspective / M. Sidani, S.M. Siddik-Sayyid // M.E.J. Anesth. – 2011. – Vol. 21 (2). – P. 207–215.

8. Вихляева Е.М. Доклинические проявления системных нарушений, клинические исходы и отдаленные последствия преэклампсии / Е.М. Вихляева // Акушерство и гинекология. – 2009. – № 1. – С. 3–6.

9. Бобик Ю.Ю. Порівняльна оцінка частоти ускладнень перебігу вагітності та раннього неонатального періоду в умовах природної йодної недостатності / Ю.Ю. Бобик, Р.М. Міцода // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – 2007. – С. 51–56.

10. Король Т.М. Фетоплацентарная недостаточность (ФПН) – актуальная проблема медицины. Клинико-этиопатогенетические критерии диагностики, лечения и профилактики / Т.М. Король // Вісник проблем біології і медицини. – 2013. – Т. 2, № 1. – С. 49–53.

11. Венцковский Б.М., Витовский Я.М. Интенсивное наблюдение и лечение при позднем гестозе: Новейший медицинский справочник / Под ред. Б.М. Венцковского, Г.К. Степанковской // Акушерство и гинекология. Неотложная помощь. – М.: Эксмо, 2008. – Т. 4. – С. 51–83.