• Класифікація та механізм формування повздовжньої плоскостопості у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Класифікація та механізм формування повздовжньої плоскостопості у дітей

Paediatric surgery.Ukraine.2020.1(66):58-63; doi 10.15574/PS.2020.66.58
Шульга О. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Шульга ОВ. (2020). Класифікація та механізм формування повздовжньої плоскостопості у дітей. Хірургія дитячого віку. 1(66): 58-63; doi 10.15574/PS.2020.66.58
Стаття надійшла до редакції 17. 11.2019 р., прийнята до друку 11.03.2020 р.

Мета – визначити основні механізми формування повздовжньої плоскостопості у дітей (ППД) залежно від етіологічних причин виникнення; розробити класифікацію плоскостопості з урахуванням супутніх деформацій у різних відділах стопи.
Матеріали і методи. Проаналізовані клініко-рентгенологічні показники, отримані при обстеженні 31 хворого віком від 4 до 18 років з ППД І–ІІІ ступенів, що сформувалася за різними етіологічними типами. На основі клінічних та інструментальних методів дослідження визначено різні види деформації стопи; ступінь мобільності у підтаранному суглобі стопи визначався за коефіцієнтом мобільності (патент на корисну модель №132904 «Спосіб визначення ступеня мобільності стопи», співавтори О.А. Данилов, О.В. Шульга, В.В. Горелік).
Результати. Залежно від етіологічних типів проаналізовано механізм формування повздовжньої плоскостопості та розроблено класифікацію ППД з урахуванням супутніх деформацій у різних відділах стопи.
Висновки. Розуміння механізму формування ППД та використання запропонованої класифікації з урахуванням етіологічних причин виникнення патології допоможе в діагностиці й виборі методів лікування ППД.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: повздовжня плоскостопість, діти, класифікація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Безгодков ЮА, Аль Двеймер ИХ, Осланова АГ. (2014). Биомеханические исследования у больных с деформациями стоп. Современные проблемы науки и образования.2: 10-12.

2. Букина Е.Н., Горячева Н.Л., Перепелкин А.И. 2015. исследование сводов стопы у детей дошкольного возраста. Научное обозрение. Педагогические науки. 1: 97-98.

3. Дем’ян ЮЮ, Гук ЮМ, Лябах АП та ін. (2017). Гнучка плоско-вальгусна деформація стоп у дітей з гіпермобільністю суглобів. Термінологія, клініко-рентгенологічні особливості. Вісник ортопедії, травматології та протезування.4: 10-19.

4. Ефимов АП. (2012). Клинически значимые параметры походки. Травматология и ортопедия России.1: 60–65. https://doi.org/10.21823/2311-2905-2012-0-1-65-75

5. Кенис ВМ, Лапкин ЮА, Хусаинов РХ. и др. (2014). Мобильное плоскостопие у детей (обзор литературы). Ортопедия, травматол. и восстановит. хир. детского возраста.2: 44-54.

6. Лазарев ІА, Дем`ян ЮЮ, Гук ЮМ. (2018). Порівняльний аналіз біомеханічних параметрів опороспроможності стоп при застосуванні устілок у дітей з гнучкою плоско-вальгусною стопою. Вісник ортопедії, травматології та протезування.4: 57-65.

7. Лапкин ЮА, Кенис ВМ. (2011). Варианты статической плоско-вальгусной деформации стоп тяжелой степени у детей. Материалы II Евразийского конгресса и II съезда травматологов-ортопедов Кыргызстана. Медицина Кыргызстана. 4: 176.

8. Лябах АП. (2003). Клінічна діагностика деформації стопи. Київ: 110.

9. Рыжов ПВ. (2007). Хирургическое лечение миелодиспластической плоско-вальгусной деформации стоп у детей: Автореф. дис. канд. мед. наук. Самара: 22.

10. Сапоговский АВ, Кенис ВМ. (2015). Клиническая диагностика ригидных форм плановальгусных деформаций стоп у детей. Травматология и ортопедия России. 4: 46-51.

11. Arai K, Ringleb SI, Zhao KD, Berglund LJ et al. (2007). The effect of flatfoot deformity and tendon loading on the work of friction measured in the posterior tibial tendon. Clin Biomech (Bristol, Avon). 22(5): 592-598. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2007.01.011; PMid:17360087

12. Basmajian JV. (1981). Biofeedback in rehabilitation: a review of principles and practices. Arch Phys Med Rehabil. 62;10: 469-47.

13. Carr JB. 2nd, Yang S, Lather LA. (2016). Pediatric pes planus: A state-of-the-art review. Pediatrics.137(3): e20151230. https://doi.org/10.1542/peds.2015-1230; PMid:26908688

14. Dare DM, Dodwell ER. (2014). Pediatric flatfoot: cause, epidemiology, assessment, and treatment. Curr. Opin. Pediatr.6(1): 93-100. https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000000039; PMid:24346183