SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.6(62):102-107; doi 10.15574/SP.2014.62.102

Кишкові коліки у дітей раннього віку при різних типах лактазної недостатності, особливості діагностики та корекції

Шадрін О. Г., Хомутовська К. О. 
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Мета: вивчення ефективності замісної ферментотерапії при лікуванні малюкових кишкових колік, спричинених лактазною недостатністю (ЛН).

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходились 40 дітей віком до чотирьох місяців з малюковими кишковими коліками та проявами ЛН. Діагноз ЛН підтверджувався при генетичному дослідженні у поєднанні із дихальним водневим тестом із навантаженням лактозою. Усі діти отримували дієтичну добавку лактази («Мамалак»).

Результати. Встановлено, що 62,0% дітей, які страждають на кишкові коліки, мають прояви ЛН. На фоні прийому замісної ферментотерапії у 16 дітей з вродженою ЛН відбулося зменшення та наступне зникнення симптомів. У дітей з транзиторною ЛН відмічена краща динаміка лікування порівняно з першою групою. Доведено високу клінічну ефективність та переносимість дієтичної добавки «Мамалак».

Висновки. Діти з вродженою ЛН більш вразливі до відсутності замісної ферментотерапії і потребують регулярного отримання ферменту протягом усього терміну грудного вигодовування або харчування дитячими молочними сумішами. Відсутність адекватного лікування призводить до розвитку ентероколіту та глибоких порушень мікрофлори кишечника. Діти з транзиторною ЛН потребують лікування основного захворювання, а замісна ферментотерапія може використовуватися на період відновлення власних ферментних систем у кишечнику. Ранній початок замісної ферментотерапії у дітей з різними формами ЛН підвищує ефективність лікування.

Ключові слова: діти раннього віку, кишкові кольки, лактазна недостатність, ферментотерапія.

Література: 
1. Мухина ЮГ, Чубарова АИ, Гераськина ВП. 2003.Современные аспекты проблемы лактазной недостаточности у детей раннего возраста. Вопр детской диетол. 1;1: 50—56.

2. Питание здорового и больного ребенка. Пособ для врачей. Под ред. ВА Тутельяна, ИЯ Коня, БС Каганова. М. 2007: 100—103.

3. Уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України №59 від 29 січня 2013 р. http://www.moz.gov.ua.

4. Шабалов НП. 2008. Детские болезни. Учебн пособ. СПб, Питер. 1: 728—733.

5. Шадрін ОГ, Муквіч ОМ. 2010. Гастроентерологія дітей раннього віку. Навч-метод посібн. К: 88—90.

6. Barr RG, Hanley J, Patterson DK, Wooldridge J. 1984. Breath hydrogen excretion in normal newborn infants in response to usual feeding patterns: evidence for «functional lactase insufficiency» beyond the first month of life. J Pediatr. 104: 527—533.

7. Buckley M. 2000. Some new and important clues to the causes of colic. Br J Community Nurs. 5(9): 462—465. http://dx.doi.org/10.12968/bjcn.2000.5.9.7140; PMid:12192339

8. Infante D, Segarra O, Le Luyer B. 2011. Dietary treatment of colic caused by excess gas in infants: Biochemical evidence. World J Gastroenterol. 17(16): 2104—2108. Published online Apr 28, 2011.

9. Kanabar DJ. 2001. Improvement of symptoms in infant colic following reduction of lactose load with lactase. J of Human Nutrition and Dietectics. 14: 359—363.