Modern Pediatrics.Ukraine.2019.6(102):49-54; doi 10.15574/SP.2019.102.49

М.Є. Фесенко, О.І. Мелащенко, М.М. Пєший, В.І. Похилько, С.М. Цвіренко
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

Для цитування: Фесенко МЄ, Мелащенко ОІ, Пєший ММ, Похилько ВІ, Цвіренко СМ. (2019). Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу). Сучасна педіатрія. Україна. 6(102):49-54; doi 10.15574/SP.2019.102.49
Стаття надійшла до редакції 06.05.2019 р., прийнята до друку 30.09.2019 р.

Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень, присвячених довготривалому катамнестичному спостереженню за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу).
Мета: вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу, впродовж 10 років на основі аналізу клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювань.
Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (І група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу І типу у поєднанні з цитомегаловірусом (ІІ група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна ІІІ група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на основі аналізу клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами.
Результати. Встановлена вірогідна залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3-х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей ІІ групи. Після 3-х років виявлена достовірна відмінність у структурі захворюваності дітей І та ІІ груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей І групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей ІІ групи.
Висновки. За результатами спостереження встановлена чітка достовірна залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, цитомегаловірус, вірус простого герпесу І типу, захворюваність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бережний ВВ, Бондарець ЮІ. (2018). Персистенція герпесвірусної інфекції у дітей та її роль при ювенільному ревматоїдному артриті (огляд літератури). Сучасна педіатрія. 6(94): 59–69. https://doi.org/10.15574/SP.2018.94.59.

2. Возианова ЖИ. (2008). TORCH;инфекции. Сучасні інфекції. 4: 4–10.

3. Герасимчук ТС. (2016). Удосконалення профілактики респіраторних інфекцій у дітей раннього віку та прогнозування їх рекурентного перебігу: дис. канд. мед. наук. Запоріжжя: ЗДМУ: 147.

4. Джальмухамедова ЭИ. (2014). Клинико;прогностическое значение инфицирования цитомегаловирусом в развитии частых заболеваний у детей воспитанников дома ребенка: дис. канд. мед. наук. Астрахань: 141.

5. Знаменська ТК, Срібна ВЄ, Саюн КО. (2010). Порушення мікробіоценозу кишечнику у немовлят від матерів з герпесвірусною інфекцією. Здоровье женщины. 9: 110–112.

6. Ліхачова АС, Зосимов АМ, Редько ІІ. (2012). Діагностичні критерії внутрішньоутробних вірусних інфекцій у новонароджених. Перинатология и педиатрия. 4(52): 41–42.

7. Редько ІІ. (2015). Катамнез дітей з внутрішньоутробними інфекціями. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1(5): 28–32. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.1.15.2015.5

8. Толкач СМ, Писарев АО, Медведенко ГФ, Пояркова ОА. (2002). Клінічний перебіг вагітності, пологів та стан новонародженого у жінок, інфікованих цитомегаловірусом. Перинатологія та педіатрія. 5–6: 65–69.

9. Усачова ОВ. (2011). Порівняльна клініко;імунологічна характеристика серонегативних та серопозитивних до герпесвірусів дітей раннього віку. Современная педиатрия. 2(36): 71–74.

10. Фесенко МЕ, Мелащенко ОІ. (2012). Захворюваність, фізичний та нервово-психічний розвиток дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією. Современная педиатрия. 3(43): 42–44.

11. Фесенко МЄ, Мелащенко ОІ, Фастовець ММ. (2013). Клініка, перебіг і катамнез дітей з вродженими цитомегаловірусною та герпетичною інфекціями. Український медичний альманах. 16; 2: 166–167.

12. Чернишова ОЄ. (2016). Диференційований підхід до лікування й вторинної профілактики бронхіальної астми на тлі персистуючих інфекцій у дітей. Здоровье ребенка. 8(76): 28–34. https://doi.org/10.22141/2224-0551.8.76.2016.90820

13. Юлиш ЕИ. (2015). Цитомегаловирусная инфекция у детей: подходы к лечению при различном течении инфекционного процесса. Здоровье ребенка. 4(64): 11–18.

14. Baker DA. (2007). Consequences of herpes simplex virus in pregnancy and their prevention. Curr Opin Infect Dis. 20;1: 73–76. https://doi.org/10.1097/QCO.0b013e328013cb19; PMid:17197885

15. McCarthy F, Jones P, Rowlands C, Giles S. (2009). Primary and secondary cytomegalovirus in pregnancy. The Obstetrician and Gynaecologist. 11: 96–100. https://doi.org/10.1576/toag.11.2.096.27482

16. Verhagen LM, de Groot R. (2015). Recurrent, protracted and persistent lower respiratory tract infection: а neglected clinical entity. J Infect. 71: 106–111. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2015.04.011; PMid:25917807.