• Канефрон® Н при лікуванні рецидивного циститу у жунок дітородного віку: рандомізироване контрольоване дослідженняя

Канефрон® Н при лікуванні рецидивного циститу у жунок дітородного віку: рандомізироване контрольоване дослідженняя

HEALTH OF WOMAN. 2017.9(125):44–47; doi 10.1186/s40816-017-0046-7

Сабадаш Максим, Шуляк Олександр
Інститут урології НАМН України, м. Київ «Клінічна фітотерапія» (2017) 3:9.

Мета дослідження: вивчення дії препарату рослинного походження Канефрон® Н, зокрема його ефективності під час профілактики рецидивів циститу, викликаного E. сoli, у жінок дітородного віку.
Методи. Дев’яносто пацієнток були рандомізовані на дві терапевтичні групи. Пацієнтки обох груп, досліджуваної (n=45) і контрольної (n=45), впродовж 7 днів отримували антибактеріальну терапію (фторхінолонами) за результатами посіву сечі. Крім того, пацієнткам обох груп були надані загальні рекомендації з профілактики циститу (вживати достатню кількість рідини, не допускати переохолодження тощо). Пацієнтки досліджуваної групи додатково приймали Канефрон® Н впродовж 3 місяців (2 таблетки три рази на день).
Контрольні обстеження проводили на 7-й день, а також через 3, 6 і 12 місяців; при виникненні рецидивного епізоду обстеження проводили невідкладно. У кожен контрольний момент часу реєстрували наступні симптоми циститу: біль у сечовому міхурі, печіння та гострий біль під час сечовипускання, невідкладні поклики до сечовипускання и прискорене сечовипускання маленькими порціями. Критеріями встановлення рецидивного епізоду циститу були повторювані симптоми інфекції нижніх сечовивідних шляхів, які супроводжувалися піурією та позитивним результатом бактеріологічного посіву сечі.
Результати. Порівняно з монотерапією фторхінолонами застосування Канефрону Н у поєднанні з фторхвнолонами ефективніше зменшує симптоми циститу через 7 днів, а також піурію через 3, 6 і 12 місяців і рівень E. coli у сечі через 3 і 12 місяців.
У всі контрольні моменти часу частота рецидивних епізодів у досліджуваній групі була нижче, ніж у контрольній, при цьому різниця була статистично значущою через 6 місяців (8,9% порівняно з 17,8%) і через 12 місяців (15,5% порівняно з 35,5%). Через 12 місяців середній показник важкості симптомів інфекції нижніх сечовивідних шляхів (ІНСШ) складав 6 балів (p<0,05) у контрольній групі та 3 бали (p<0,05) у досліджуваній групі. Це свідччить про те, що у досліджуваній групі рецидиви відрізнялись меншою важкістю.
Висновок. Застосування лікарського препарату рослинного походження Канефрон® Н є інноваційним терапевтичним методом полегшення симптомів циститу і, зокрема, зниження частоти рецидивних епізодів циститу.
Ключові слова: лікарський препарат рослинного походження, цистит, піурія, Канефрон® Н.

Література:

1. Никель Дж. К., Шоскес Д. А., Ирвин-Берд К. Распространенность и последствия бактериурии и/или инфекции мочевыводящих путей при интерстициальном цистите/синдроме болезненного мочевого пузыря. Урология, 2010;76:799-803.

2. Гупта К., Хутон Т. М., Набер К. Дж. и др. Международное клиническое практическое руководство по лечению острого неосложненного цистита и пиелонефрита у женщин: обновленные данные Американского общества инфекционистов и Европейского общества специалистов по микробиологии и инфекционным заболеваниям за 2010 год.

Клинические инфекционные заболевания (Clin Infect Dis), 2011;52(5):e103-20.

https://academic.oup.com/cid/article-lookup/doi/10.1093/cid/ciq257.

3. Йохансен Т. Е. Б., Набер К. Дж. Инфекции мочевыводящих путей. Антибиотики (Базель), 2014;3:375-7.

4. Грабе М., Бартолетти Р., Бьерклунд Йохансен Т. Е, Кай Т., Чек М., Коувз Б., Набер К. Дж., Пикард Р. С., Тенке П., Вагенленер Ф., Вуллт Б. Рекомендации ЕАУ по лечению урологических инфекций. Европейская ассоциация урологов 2015; Арнем, 2015 г., с. 1-78.

5. Стэнфорд Е., МакМерфи К. Низкая частота рецидивирующей бактериурии у пациентов с синдромом болезненного мочевого пузыря/интерстициальным циститом, находящихся под длительным наблюдением. Международный журнал урогинекологии и дисфункции мышц тазового дна (Int Urogynecol J Pelvic Floor Dysfunct.), 2007;18:551-4.

6. Абдул-Гани А. С., Эль-Лати С. Дж., Сакаан А. и др. Противосудорожное действие некоторых арабских лекарственных растений. Международный журнал исследований растительного сырья (Int J Crude Drug Res), 1987;25:39-43.

7. Граца Л., Кох Г., Лоффлер Е. Выделение розмариновой кислоты из окопника лекарственного и его противовоспалительное действие в модели in vitro. Журнал Arch Pharm., 1985;318:1090-5.

8. Халуи М., Луэдек Л., Мишель Б., Льюсси Б. Экспериментальное исследование диуретического действия розмарина лекарственного и золототысячника обыкновенного. Журнал этнофармакологии (J Ethnopharmacol.), 2000;71:465-72.

9. Кумарасами Й., Нахар Л., Саркер С. Д. Биоактивность гентиопикрозида, полученного из надземных частей золототысячника обыкновенного. Фитотерапия, 2003;74:151-4.

10. Набер Дж. Эффективность и безопасность фитотерапевтического препарата Канефрон® Н при профилактике и лечении урогенитальных и гестационных заболеваний: изучение клинического опыта в Восточной Европе и Центральной Азии. Исследования и отчеты в урологии (Res Rep Urol.), 2013;5:39-46.