• Эпителиомезенхимные відносини в міометрії жінок з аденомиозом, що супроводжується синдромом хронічного тазового болю
ua До змісту

Эпителиомезенхимные відносини в міометрії жінок з аденомиозом, що супроводжується синдромом хронічного тазового болю

HEALTH OF WOMAN.2015.2(98):138–141; doi 10.15574/HW.2015.98.138. 

Эпителиомезенхимные відносини в міометрії жінок з аденомиозом, що супроводжується синдромом хронічного тазового болю 
 

Оразов М. Р., Чайка А. В., Носенко О. М.

Донецький національний медичний університет ім. М. Гіркого

Університетська клініка «Центр реконструктивної та відновної медицини» Одеського національного медичного університету 

У статті наведено результати морфологічного дослідження маток, отриманих після гістеректомії у 60 пацієнток з дифузним аденоміозом ІІ–ІІІ ступеня, що супроводжувався вираженим синдромом хронічного тазового болю. Загальне морфологічне оцінювання зрізів матки проводили при забарвленні гематоксиліном та еозином. Для оцінювання характеру міжклітинних кооперацій різні лінії клітин візуалізували імуногістохімічно. Для вивчення кінетики клітин оцінювали проліферацію і апоптоз клітин за допомогою моноклональних антитіл до Ki-67 і р53 відповідно. Чутливість до естрогенів визначали з використанням моноклональних антитіл до естрогенових рецепторів. Зроблено висновок про те, що при аденоміозі реєструється порушення епітеліомезенхімних відносин, які визначають порушення морфогенезу розгалужень маткових залоз, що супроводжується посиленням проліферації епітеліальних клітин на тлі високої чутливості епітеліальних і стромальних клітин до естрогенів. 
 

Ключові слова: аденоміоз, еутопічний ендометрій, ектопічний ендометрій, морфологія, Ki-67, p53, рецептори до естрогенів. 

Література: 
1. Дамиров М.М., Олейникова О.Н., Майорова О.В. 2013. Генитальный эндометриоз: взгляд практикующего врача: монография. М, Издательство БИНОМ: 152.

2. Носенко О.М. Клініко-морфологічна діагностика внутрішнього ендометріозу матки. Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 «Акушерство та гінекологія». Інститут педіатрії‚ акушерства та гінекології АМН України. Київ. Б.в.‚ 1999:21.

3. Адамян Л.В., Зайратьянц О.В., Осипова А.А. и др. 2007. Роль пролиферации и апоптоза в патогенезе генитального эндометриоза. Спец. выпуск. 3-й Междунар. науч. конгр. «Новые технологии в акушерстве и гинекологии»: 123–124.

4. Сонова М.М. Клинико-морфологические, молекулярно-биологические и лечебные факторы генитального эндометриоза. Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01. ГОУ ВПО «Московский государственный медико-стоматологический университет Росздрава». Москва. Б.и., 2009:22.

5. Сорокина А.В. Патогенез, прогнозирование и постгеномная диагностика аденомиоза. Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01, 14.03.03. Российский университет дружбы народов. Москва. Б.и., 2011:39.

6. Эзимова А.С., Плескановская С.А. 2011. Критерии диагностики и прогнозирования неоплазии органов репродуктивной системы женщин. Аллергология и иммунология 12;1:83.

7. Taran F.A., Wallwiener M., Kabashi D. et al. 2012. Clinical characteristics indicating adenomyosis at the time of hysterectomy: a retrospective study in 291 patients. Arch. Gynecol. Obstet. 285;6:1571–1576. doi: 10.1007/s00404-011-2180-7. http://dx.doi.org/10.1007/s00404-011-2180-7

8. Cockerham A.Z. 2012. Adenomyosis: a challenge in clinical gynecology. J. Midwifery Womens Health. 57;3:212–220. http://dx.doi.org/10.1111/j.1542-2011.2011.00117.x; PMid:22594861

9. Fusi L., Cloke B., Brosens J.J. 2006. The uterine junctional zone. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 20;4:479–491. http://dx.doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2006.02.001; PMid:16631411

10. Garcia L., Isaacson K. 2011. Adenomyosis: review of the literature. J. Minim. Invasive. Gynecol. 18;4:428–437. doi: 10.1016/j.jmig.2011.04.004. http://dx.doi.org/10.1016/j.jmig.2011.04.004

11. Leyendecker G., Wildt L., Mall G. 2009. The pathophysiology of endometriosis and adenomyosis: tissue injury and repair. Arch. Gynecol. Obstet. 280;4:529–538. http://dx.doi.org/10.1007/s00404-009-1191-0.