PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):133-139; doi 10.15574/PP.2018.73.133

Цимбаліста О. Л., Вовк З. В.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна

У лекції наведено визначення поняття «ятрогенна патологія легень», проаналізовано фактори ризику її розвитку, описано реакцію легеневої тканини та вплив токсичних речовин. Остання є стереотипною і полягає насамперед у розвитку шунто-дифузійної дихальної недостатності. Мішенню для медикаментозної токсичності є усі структури бронхолегеневої системи. Дано характеристику ятрогенного ураження легень залежно від лікування окремими медикаментами. Висвітлено найбільш часті клінічні форми ятрогенної патології легень (легеневі медикаментозні еозинофілії, інтерстиційний пневмоніт, медикаментозні васкуліти, бронхіальна астма, облітеруючий бронхіт, набряк легень, вовчаковоподібний синдром).
Ключові слова: ятрогенна патологія легень, клініка, діагностика, терапія.

Література

1. Баранов АА, Володин НН, Самсыгина ГА и др. (2007). Рациональная фармакотерапия детских заболеваний. Руководство для практикующих врачей. В 2 т. Москва: Литтерра. 1: 1163.

2. Белоусов ЮБ. (2010). Клиническая фармакология и фармакотерапия. Москва: Медицинское информационное агентство: 872.

3. Бережний ВВ. (2016). Медикаментозна хвороба у дітей: клінічна лекція. Современная педиатрия. 4: 14—17.

4. Болезни органов дыхания. (2000). Под ред. Палеева НР. Москва: Медицина: 728.

5. Борисова АМ, Борисова НК, Гембицкая ТЕ и др. (1990). Болезни органов дыхания. Руководство для врачей. Под ред. Палеева НР. В 4 т. Частная пульмонология. Москва: Медицина. 4: 624.

6. Ватутин НТ, Торадин ГГ, Гриценко ЮП. (2016). Поражение лёгких как осложнение терапии амиодароном. Пульмонология. 26; 2: 246—253.

7. Гематология и иммунология детского возраста. (2009). Руководство для врачей. Под ред. Алексеева НА. Санкт-Петербург: Гиппократ: 1027.

8. Клінічна фармакологія. (2010). За ред. Бабака ОЯ, Біловола ОМ, Чекмана ІС. Київ: Медицина: 774.

9. Князькова ИИ. (2016). К вопросу о безопасности медикаментозной терапии в педиатрии. Здоров'я України. 4: 56—58.

10. Коваль ГЮ, Сиваченко ТП, Загородська ММ та ін. (1998). Променева діагностика. За ред. Коваль ГЮ. В 2 т. Київ: Орбіс, 1: 177—179.

11. Коган ЕА, Корнев БМ, Попова ЕН и др. (2007). Интерстициальные болезни легких. Практическое руководство. Под ред. Мухина НА. Москва: Литтера: 432.

12. Лекарственная болезнь (1973). Под ред. Мождракова Г, Попхристова П. София: Медицина и физкультура: 605.

13. Паршин ВД, Богомолова НС, Вишневская ГА и др. (2010). Противомикробная и противогрибковая терапия в хирургии ятрогенных заболеваний трахеи и пищевода. Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. 1: 4—10.

14. Паршин ВД, Богомолова НС, Вишневская ГА и др. (2010). Инфекционные осложнения у больных с ятрогенными заболеваниями трахеи и пищевода. Анестезиология и реаниматология. 5: 69—72.

15. Постников СС, Грацианская АН, Костылева МН (2013). Лекарственная патология легких. Педиатрия. 92; 3: 130—135.

16. Постников СС, Костылева МН, Грацианская АН. (2011). Лекарственная лихорадка. Педиатрия. 90; 6: 125—129.

17. Пульмонологія (2009). Национальное руководство. Под ред. Чучалина АГ. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 960.

18. Розинова НН, Мизерницкий ЮЛ. (2011). Хронические заболевания легких у детей. Москва: Практика: 224.

19. Фещенко ЮИ, Рекалова ЕМ, Бегоулева ЖБ и др. (2004). Два случая амиодарон-индуцированной лёгочной токсичности. Український пульмонологічний журнал. 4: 55—58.