• Якість життя дітей після оперативного лікування коарктації аорти

Якість життя дітей після оперативного лікування коарктації аорти

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.5(93):42-44; doi 10.15574/SP.2018.93.42

Хапченкова Д. С., Сенаторова Г. С., Мокрик І. Ю.
Харківський національний медичний університет, Україна
ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ, Україна

У статті представлені результати анкетування дітей після хірургічної корекції коарктації аорти. Визначено фактори, що впливають на якість життя пацієнтів після оперативного лікування вродженої вади серця.
Мета: оцінити якість життя пацієнтів після хірургічної корекції коарктації аорти.
Матеріали і методи. Проведено анкетування 36 дітей після оперативного лікування коарктації аорти. Для оцінки якості життя використовували варіант англійської версії запитальника Pediatric Quality of Life Inventory™ 3.0 Cardiac Module (PedsQL Cardiac Module). Результати. 68,88% дітей вважали своє життя повноцінним, 27,77% (10 пацієнтів) — неповноцінним, 8,33% (3 пацієнта) не змогли відповісти. Усі пацієнти відзначали обмеження фізичної активності лікарями і батьками; 52,77% опитаних підкреслювали наявність проблем комунікабельності та психологічні труднощі; 41,66% констатували гиперопеку з боку батьків; у 33,33% випадків мала місце артеріальна гіпертензія; у 27,77% респондентів відмічали порушення самопочуття, у 25,00% пацієнтів були труднощі у навчанні, зумовлені наявністю вродженої вади серця.
Висновки. Незважаючи на задовільні результати проведеного оперативного лікування, у пацієнтів констатовано зниження якості життя за рахунок різних факторів. Найбільш значущими були: порушення самопочуття, обмеження фізичної активності, постійний контроль з боку батьків, необхідність отримання медикаментозного лікування і регулярного відвідування лікарів.
Ключові слова: діти, коарктація аорти, якість життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бокерия ЛА, Милиевская ЕБ, Крупянко СМ, Неведрова МН. (2015). Качество жизни детей и подростков после хирургического лечения врожденных пороков сердца. Педиатрия. 94; 2: 31—37.

2. Болезни сердца и сосудов. Руководство Европейского общества кардиологов. Под ред. А Джона Кэмма, Томаса Ф Люшера, Патрика В Серруиса; пер. с англ. под ред. ЕВ Шляхто. (2011). Москва: ГЭОТАРAМедиа: 1480.

3. Горбатых ЮН, Синельников ЮС, Сойнов ИА и др. (2015). Хирургическая коррекция аномалий дуги аорты у младенцев в условиях искусственного кровообращения. Хирургия. 8: 18—21.

4. Нечкина ИВ, Ковалев ИА, Варваренко ВИ и др. (2013). Качество жизни у детей после эндоваскулярной и хирургической коррекции дефекта межпредсердной перегородки и дефекта межжелудочковой перегородки. Мать и дитя в Кузбассе. 3: 11—17.

5. Сойнов ИА, Кулябин ЮЮ, Омельченко АЮ и др. (2017). Качество жизни пациентов после коррекции коарктации аорты. Медицинский альманах. 3(48): 38—39.

6. Сойнов ИА, Синельников ЮС, Горбатых АВ и др. (2015). Артериальная гипертензия у пациентов после коррекции коарктации и гипоплазии дуги аорты. Патология кровообращения и кардиохирургия. 2: 102—113.

7. Сойнов ИА, Синельников ЮС, Корнилов ИА. и др. (2016). Хирургическая коррекция коарктации аорты с гипоплазией дистальной дуги у пациентов раннего возраста. Патология кровообращения и кардиохирургия. 2: 66—73.

8. Algra SO, Jansen NJG, van der Tweel I et al. (2014). Neurological injury after neonatal cardiac surgery a randomized, controlled trial of 2 perfusion techniques. Circulation. 129(2): 224—233. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.003312; PMid:24141323

9. Baumgartner H, Bonhoeffer P, De Groot NM, de Haan F, Deanfield JE, Galie N, Gatzoulis MA, Gohlke–Baerwolf C, Kaemmerer H, Kilner P, Meijboom F, Mulder BJ, Oechslin E, Oliver JM, Serraf A, Szatmari A, Thaulow E, Vouhe PR, Walma E; Task Force on the Management of Grown-up Congenital Heart Disease of the European Society of Cardiology (ESC); Association for European Paediatric Cardiology (AEPC); ESC Committee for Practice Guidelines (CPG). (2010, Dec). ESC Guidelines for the management of grownAup congenital heart disease (new version 2010). European Heart Journal. 31(23): 2915—57. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq249.

10. Uzark K, Jones K et al. (2003). The Pediatric Quality of Life Inventory in children with heart disease. Progress in Pediatric Cardiology. 18: 141—148. https://doi.org/10.1016/S1058-9813(03)00087-0

11. Uzark K, Jones K et al. (2008). Quality of life in children with heart disease as perceived by children and parents. Pediatrics. 121(5): 1060—1067. https://doi.org/10.1542/peds.2006-3778; PMid:18450848

12. Varni JW, Burwinkle TM. (2004). The PedsQL™ Disease and Condition Specific Modules: An Update and Status Report. QoL. Newsletter. 33: 3—5.

Стаття надійшла до редакції 16.03.2018 р., прийнята до друку 27.07.2018 р.