• Інтегрований спосіб лікування синдрому хронічного тазового болю у жінок із запальними захворюваннями органів малого таза
ua До змісту

Інтегрований спосіб лікування синдрому хронічного тазового болю у жінок із запальними захворюваннями органів малого таза

HEALTH OF WOMAN. 2016.10(116):104–106; doi 10.15574/HW.2016.116.104 
 

Інтегрований спосіб лікування синдрому хронічного тазового болю у жінок із запальними захворюваннями органів малого таза


Грек Л. П.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро


У статті представлено дані про вплив про- і протизапальних цитокінів на процес хронізації тазового болю у пацієнток із запальними захворюваннями органів малого таза (ЗЗОМТ); терапевтичні підходи для профілактики рецидивів і психологічних порушень.


Мета дослідження: визначення ролі про- и протизапальних цитокінів у реализації синдрому хронічного тазового болю (СХТБ) та оцінювання ефективності лікувальної тактики залежно від патофізіологічних факторів болю у пацієнток із ВЗОМТ.


Матеріали та методи. Обстежено 75 жінок із ЗЗОМТ. В основну групу увійшли 40 жінок із СХТБ, у 2-у групу – 35 пацієнток з безбольовим перебігом (група порівняння). В оцінюванні больового синдрому використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ); больовий опитувальник Мак-Гілла; проведено психологічне тестування, визначено вміст цитокінів (IL-10, IL-6, TNF-a) у сироватці крові.


Результати. Достовірно підвищений рівень TNF-a відзначали у 1-й групі у порівнянні з 2-ю (р<0,001), який прямо корелював з тривалістю СХТБ (r=0,422; p<0,001), інтенсивністю тазового болю за ВАШ (r=0,469; p<0,001), а також з тяжким і средньотяжким ступенем прояву депресивних розладів (r=0,333; p<0,05).


Заключення. Запропонована лікувальна тактика сприяла регресу больового синдрому через 1 і 3 міс, що визначено за ВАШ (45,3±1,4 мм та 31,3±1,4 мм), зменшенню реактивної тривожності і депресивних розладів, що було виявлено у 84,7% пацієнток; поліпшення психоемоційного і загального стану, нормалізація сну відзначені у 88,3% жінок.


Ключові слова: запальні захворювання органів малого таза, хронічний тазовий біль, цитокіни, особистісна тревожність.


Література: 
1. Дубоссарская З.М. Репродуктивная эндокринология (перинатальные, акушерские и гинекологические аспекты): [учебно-методическое пособие] / З.М. Дубоссарская, Ю.А. Дубоссарская. – Д.: Лира ЛТД, 2008. – 415 с.

2. Баринов А. Невропатическая боль / А. Баринов // Врач. – 2012. – № 9. – С. 17–23.

3. Каграманова Ж.А. Разработка и обоснование комплексной клинико- иммунологической диагностики и иммунотерапии воспалительных заболеваний матки и придатков: Автореф. дисс. … д-ра мед. наук: спец.14.01.01 «Акушерство и гинекология»/ Ж.А. Каргаманова. – М., 2014. – 50 с.

4. Татарчук Т.Ф. Эндокринная гинекология (клинические очерки): часть1 / Т.Ф. Татарчук, Я.П. Сольский. – К.: Заповіт, 2003. – С. 105–110.

5. Хроническая тазовая боль: руководство для врачей / под ред. А.Н. Беловой, В.Н. Крупина. – М.: Антидор, 2007. – 572 с.

6. Mc Lachlan C.S. Vascular inflammation [Text] / C.S. Mc Lachlan // Canadian Medical Association Journal. – 2007. – № 13. – Р. 134–136.

7. Cheong Y., William Stones R. Chronic pelvic pain: aetiology and therapy/ Y. Cheong, R. William Stones // Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. – 2006. – V. 20 (5). – Р. 695–711. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2006.04.004; PMid:16765092

8. Dowlati Y, Herrmann N, Swardfager W, Liu H.A Meta-Analysis of Cytokines in Major Depression / Y. Dowlati, N. Herrmann, W. Swardfager, H. Liu // Biol Psychiatry. – 2010. – V. 67. – Р. 446–457. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2009.09.033; PMid:20015486

9. Sommer C., Kress M. Recent findings on how proinflammatory cytokines cause pain: peripheral mechanism in inflammatory and neuropathic hyperalgesia / C. Sommer, M. Kress// Neurosci. Lett. – 2004. – V. 361. – Р. 184–187. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2003.12.007; PMid:15135924