• Інструментальні маркери ендотеліальної дисфункції при пурпурі Шенлейн—Геноха в дітей
ua До змісту

Інструментальні маркери ендотеліальної дисфункції при пурпурі Шенлейн—Геноха в дітей

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.2(62):43-46;doi10.15574/PP.2015.62.43

 

Інструментальні маркери ендотеліальної дисфункції при пурпурі Шенлейн—Геноха в дітей

 

Дудник В. М., Король Т. Г.

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

 

Мета — визначити інструментальні маркери ендотеліальної дисфункції при пурпурі Шенлейн—Геноха в дітей.

 

Пацієнти та методи. Під спостереженням знаходилось 123 дитини з пурпурою Шенлейн—Геноха віком 1–18 років (середній вік становив 6,44±0,18 року). Враховуючи особливість перебігу пурпури Шенлейн—Геноха та клінічних проявів, проведено розподіл хворих залежно від форми (шкірна, шкірносуглобова, змішана та змішана з ураженням нирок) та активності захворювання. Для визначення наявності ендотеліальної дисфункції здійснено оцінку структурних змін та функціонального стану судинного ендотелію сонних і плечових артерій за допомогою ультразвукової допплерографії на ультразвуковому сканері «Philips HDII XE» у В_режимі датчиком лінійного формату в частотному діапазоні 5–15 МГц у стані спокою.

 

Результати та висновки. Встановлено, що в дітей, хворих на пурпуру Шенлейн—Геноха, достовірно частіше зустрічалася шкірна та шкірно-суглобова форма захворювання — відповідно 49 (39,8%) та 57 (46,3%), із переважанням ІІ ступеня активності. За результатами ультразвукової допплерографії сонних та плечових артерій встановлено, що в пацієнтів, які мали максимальну активність захворювання, виявлено структурні зміни та порушення функціонального стану ендотелію у вигляді збільшення товщини комплексу інтима-медіа сонної артерії та плечової артерії, що перевищували в 1,3–1,5 разу аналогічні показники практично здорових дітей. Відмічено порушення гемодинамічних характеристик кровотоку по плечових артеріях (зменшення швидкості) в пацієнтів, що мали ІІІ ступінь активності захворювання, — максимальна систолічна (34,59±3,18 мм/с) та діастолічна (2,72±0,57 мм/с) швидкість кровотоку, систолічне співвідношення (10,15±0,82), що свідчить про залежність ендотеліальної дисфункції від активності пурпури Шенлейн—Геноха.

 

Ключові слова: пурпура Шенлейн—Геноха, діти, ендотеліальна дисфункція, ультразвукова допплерографія.