• Індукція запалення як можливий механізм впливу пробіотиків при синдромі атопічної екземи/дерматиту 
До змісту

Індукція запалення як можливий механізм впливу пробіотиків при синдромі атопічної екземи/дерматиту 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.5(69):23-28 
 

Індукція запалення як можливий механізм впливу пробіотиків при синдромі атопічної екземи/дерматиту 

Viljanen M., Pohjavuori E., Haahtela T., Korpela R., Kuitunen M., Sarnesto A., Vaarala O., Savilahti E. 
 

Клініка дерматології та алергології (The Skin and Allergy Hospital)

Дитячо-підліткова лікарня (The Hospital for Children and Adolescents)

Інститут біомедицини (Institute of Biomedicine), відділення фармакології

Дослідницька лабораторія Дитячо-підліткової лікарні, Гельсінський університет (University of Helsinki), Фінляндія

Valio Research and Development, м. Гельсінкі, Фінляндія 

Відділення молекулярної медицини Національного інституту охорони здоров'я (National Public Health Institute), м. Гельсінкі, Фінляндія 
 

Імуномодулюючі механізми Lactobacillus GG (LGG) та інших пробіотиків вивчені недостатньо. 
Мета дослідження полягала у вивченні in vivo імунологічних ефектів пробіотиків у немовлят із синдромом атопічної екземи/дерматиту (САЕД) та алергією до коров'ячого молока.

Пацієнти і методи. Протягом чотирьох тижнів 230 немовлят із САЕД та підозрою на алергію до коров'ячого молока отримували LGG, суміш із чотирьох пробіотиків або плацебо на тлі елімінаційної дієти. У доступних парних (взятих до і після лікування) зразках плазми (n=132) вимірювали концентрацію L-2, IL-4, IL-6, IL-10, TNF-, IFN-, розчинної молекули міжклітинної адгезії 1, розчинного Е-селектину, TGF-1, TGF-2 і С-реактивного білка.

Результати. У дітей із IgE-асоційованим САЕД після лікуванні LGG рівень С-реативного білка був вищим, ніж після вживання плацебо (середнє геометричне, 0,83 мкг/мл [95% довірчий інтервал (ДІ), 0,56–0,81] vs 0,42 мкг/мл [95% ДІ, 0,27–0,65]; P=0,021). Концентрація IL-6 також збільшилася у групі LGG (P=0,023), але не в групах суміші пробіотиків і плацебо. Рівень розчинного Е-селектину був вищим після лікування пробіотиками порівняно з плацебо у дітей із IgE-опосередкованою алергією до коров’ячого молока (середні геометричні: група LGG — 86,7 нг/мл [95% ДІ, 75,2–100]; група суміші пробіотиків — 91,6 нг/мл [95% ДІ, 74,8–111,9]; група плацебо — 64,9 нг/мл [95% ДІ, 53–79,3]; коваріаційний аналіз, P=0,035; LGG vs плацебо, P=0,023; суміш пробіотиків vs плацебо, P=0,020). Вживання суміші пробіотиків призводило до підвищення концентрації IL-10 у плазмі (P=0,016).

Висновки. Пробіотики зумовлювали системне запалення низького ступеня, що може пояснити клінічний ефект пробіотичних бактерій при САЕД та алергії до коров'ячого молока.

Ключові слова: алергія, синдром атопічної екземи/дерматиту, цитокіни, людина, запалення, пробіотики, переносимість.