• Ілеостома та резекція термінального відділу клубової кишки у дітей: способи хірургічного лікування та заходи реабілітації

Ілеостома та резекція термінального відділу клубової кишки у дітей: способи хірургічного лікування та заходи реабілітації

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.3(60):51-55; doi 10.15574/PS.2018.60.51

Боднар О. Б., Ватаманеску Л. І., Бочаров А. В., Хащук В. С., Боднар Б. М., Хома М. В.
ВДН З України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Мета: оптимізувати методи хірургічного лікування та реабілітаційні заходи дітей з резекцією клубової кишки (КК) і виведенням ілеостоми.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 23 дітей, які оперовані з приводу завороту, травматичного ушкодження та атрезії КК, виразково-екротичного ентероколіту, некрозу КК при спайковій кишковій непрохідності та ілеоцекальній інвагінації. Усі пацієнти потребували виконання ілеостоми та проведення реконструктивно-відновлювальних операцій в подальшому.

Результати. Після виведення ілеостоми у 13,04% пацієнтів спостерігалася евагінація, у 13,04% – стеноз ілеостоми, у 4,35% – ретракція ілеостоми та евентрація, у 73,91% – парастомальна мацерація, у 13,04% – поширений автоліз шкіри. Накладання кінце-бокового ілеоілеоанастомозу проведено у 11 (47,83%) дітей. Це було обумовлено малою довжиною «сліпого кінця» КК (менше ніж 5 см від ілеоцекальної заслінки) та(або) зменшенням діаметра її дистального відділу (більше ніж на половину по відношенню до проксимального). У 12 (52,17%) пацієнтів вдалося сформувати кінце-кінцевий ілеоілеоанастомоз. Удосконалені лікувально-реабілітаційні заходи в післяопераційному періоді.

Висновки. Резекція КК та необхідність виведення ілеостоми у дітей повинні супроводжуватися максимальним збереженням довжини її термінальної частини при мінімально припустимій ділянці її видалення. З метою визначення хірургічної тактики пропонується враховувати відстань дистального відділу КК від ілеоцекальної заслінки та діаметр «сліпого кінця» КК по відношенню до проксимального.

Ключові слова: клубова кишка, ілеостома, хірургічне лікування, діти.

Література

1. Абдуллаев ИМ. (2011). Интубация ободочной кишки после наложения тонко-толстокишечного анастомоза. Журнал Национального научного центра хирургии им. А.Н. Сызганова: 109.

2. Агаев ЭК. (2012). Несостоятельность швов кишечных анастомозов у больных после экстренной и неотложной резекции кишки. Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова.1:34-37.

3. Милиця ММ, Ангеловський ІМ, Постоленко МД та ін. (2016). Профілактика неспроможності товстокишкових анастомозів при обтураційній непрохідності. Шпитальна хірургія журнал ім. Л.Я. Ковальчука.4:11-13.

4. Пащенко КЮ. (2013). Відновлення безперервності кишечника в разі критичної невідповідності діаметрів привідного та відвідного сегментів. Хірургія дитячого віку. 1(38): 64-69.

5. Mansuri I, Fletcher JG, Bruining DH et al. (2017). Endoscopic Skipping of the Terminal Ileum in Pediatric Crohn Disease. American Journal of Roentgenology. 208: 216-224.

6. Qandeel HG, Alonso F, Hernandez DJ et al. (2011). Peptide Absorption after Massive Proximal Small Bowel Resection: Mechanisms of Ileal Adaptation. J Gastrointest Surg.15(9):1537-1547.

7. Sato K, Uchida H, Tanaka Y et al. (2012). Stapled intestinal anastomosis is a simple and reliable method for management of intestinal caliber discrepancy in children. Pediatr Surg Int. 28: 839-898.

Стаття надійшла до редакції 3.03.2018 р., прийнята до друку 11.09.2018 р.