Paediatric surgery.Ukraine.2019.3(64):47-52; DOI 10.15574/PS.2019.64.47

О.А. Свірскій¹, А.М. Махлін¹, А.В. Заполянскій¹, Н.С. Жіткова², І.Д. Замотін^2
1ДУ «Республіканський науково-практичний центр дитячої хірургії», м. Мінськ, Республіка Білорусь
²ЗО «Білоруський державний медичний університет», м. Мінськ, Республіка Білорусь

Для цитування: Свірскій ОА, Махлін АМ, Заполянскій АВ, Жіткова НС та ін. (2019). Ідіопатичний хілоторакс у новонароджених: клінічні випадки. Хірургія дитячого віку. 3(62): 47-52. doi 10.15574/PS.2019.64.47
Стаття надійшла до редакції 04.03.2019 р., прийнята до друку 30.08.2019 р.

Хілоторакс є життєзагрозливим станом та являє собою накопичення лімфатичної рідини у плевральній порожнині, що може призвести до розвитку серцево-легеневої недостатності. Хілоторакс можуть спричинити травма грудної лімфатичної протоки або вади розвитку органів середостіння. Виділяють вроджений або ідіопатичний хілоторакс. Травматичний хілоторакс виникає при пошкодженні грудної лімфатичної протоки під час кардіохірургічних операцій або операцій на органах грудної клітки. У дорослих розвиток хілотораксу найчастіше пов’язаний з онкологічними захворюваннями і травматичним пошкодженням грудної лімфатичної протоки. Рідше дана патологія розвивається при вроджених мальформаціях дихальної і лімфатичної систем.
У статті наведено опис трьох клінічних випадків ідіопатичного хілотораксу у новонароджених. Матері усіх трьох пацієнтів мали обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. Усі ці діти були зараховані до групи ризику щодо розвитку внутрішньоутробної інфекції, бронхолегеневої патології і геморагічного синдрому. При переведенні у РНПЦ дитячої хірургії стан кожної дитини було розцінено як важкий, з огляду на виразну дихальну недостатність і метаболічні порушення. Усе новонароджені були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії, одному з них проводилася пролонгована штучна вентиляція легень. Визначені критерії встановлення діагнозу «Хілоторакс», що включають клінічні прояви та лабораторну оцінку рівня вмісту тригліцеридів, а також абсолютної кількості і фракцій лімфоцитів у плевральному аспіраті. Проведено комплексне консервативне лікування з повною відміною ентерального харчування, корекцією метаболічних порушень і гіпопротеїнемії, декомпресією плевральної порожнини та відновленням втрат рідини по плевральних дренажах. У зв’язку з відсутністю ефекту від консервативної терапії усім дітям було проведено оперативне лікування – торакоскопічне кліпування, перев’язка грудної лімфатичної протоки або коагуляція зони витоку лімфи. Показанням до оперативного лікування також було тривале (понад два тижні) і значне (від 70 до 200 мл за добу) витікання хільозної рідини з плевральної з плевральної порожнини. Інтраопераційно анатомічну причину розвитку хілотораксу у жодному випадку не виявлено.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ідіопатичний хілоторакс, новонароджені, діагностика, консервативне лікування, торакоскопічна перев’язка протоки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bulbul A, Okan F, Nuhoglu A. (2009). Idiopathic congenital chylothorax presented with severe hydrops and treated with octreotide in term newborn. J Matern Fetal Neonatal Med. 22(12): 1197-200. https://doi.org/10.3109/14767050903029618; PMid:19916717

2. Buttiker V, Fanconi S, Burger R. (1999). Chylothorax in children: guidelines for diagnosis and management. Chest. 116(3): 682-7. https://doi.org/10.1378/chest.116.3.682; PMid:10492271

3. Cormack BE, Wilson NJ, Finucane K, West TM. (2004). Use of monogen for pediatric postoperative chylothorax. Ann Thorac Surg. 77: 301-5. https://doi.org/10.1016/S0003-4975(03)01189-5

4. Copons FC, Benitez SI, Castillo SF, Salcedo AS. (2008). Neonatal chylothorax: aetiology, clinical course and efficacy of treatment. An. Pediatr (Barc). 68(3): 224-31. https://doi.org/10.1157/13116701; PMid:18358132

5. Gonzalez R, Bryner BS, Teitelbaum DH, Hirschl RB, Drongowski RA, Mychaliska GB. (2009). Chylothorax after congenital diaphragmatic hernia repair. Pediatr. Surg. 44(6): 1181-5. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2009.02.021; PMid:19524736

6. Lessen R. (2009). Use of skim breast milk for an infant with chylothorax. ICAN (Infant, Child, and Adolescent Nutrition). 1(6): 303-10. https://doi.org/10.1177/1941406409353942

7. Lin CH, Lin WC, Chang JS. (2017). Presentations and management of different causes of chylothorax in children: one medical center’s experience. BioMedicine. 7(1);5: 30-4. https://doi.org/10.1051/bmdcn/2017070105; PMid:28474581 PMCid:PMC5439341

8. Moreira-Pinto J, Rocha P, Osorio A, Bonet B, Carvalho F, Duarte C, Oliveira L. (2011). Octreotide in the treatment of neonatal postoperative chylothorax: report of three cases and literature review. Pediatr Surg Int. 27: 805-9. https://doi.org/10.1007/s00383-010-2730-2
PMid:20821216

9. Sokolovskaya MA, Manerov FK, Maltseva EV, Cherpakova EY, (2015). Chylothorax in newborns. Pediatrics Journal named by G.N, Speransky. 94(1): 83-5.

10. Yin R, Zhang R, Wang J, Yuan L, Hu L, Jiang S, Chen C, Cao Y. (2017). Effects of somatostatin/octreotide treatment in neonates with congenital chylothorax. Medicine (Baltimore). 96(29): e7594. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000007594; PMid:28723800 PMCid:PMC5521940