• Хороша фіксація троакара: наскільки це необхідно при ендоскопічних операціях?

Хороша фіксація троакара: наскільки це необхідно при ендоскопічних операціях?

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.3(60):73-76; doi 10.15574/PS.2018.60.73

Аксельров М. О., Комаров А. П., Горохов П. О., Столяр О. В., Ємельянова В. О., Кокоталкін О. А., Сативалдаєв М. Н., Сергієнко Т. В., Мальчевський В. О.
ФДБЗО ВО «Тюменський ДМУ Міністерства охорони здоров’я Російської Федерації»
ДБЗОЗ ТО «Обласна клінічна лікарня №2» м. Тюмень, Росія
ФДБУН «Тюменський науковий центр СО РАН», Росія

Лапароскопічна хірургія стала «золотим стандартом» у лікуванні більшості хірургічних захворювань і вад розвитку у дітей. Залишається проблемою, особливо у пацієнтів грудного віку, вислизання гільзи троакара при зміні інструменту.

Мета: розробити і впровадити швидку та атравматичну фіксацію троакара у м`яких тканинах пацієнта при ендоскопічних операціях у дітей.

Матеріали і методи. Вивчали перебіг операції у 53 дітей, оперованих із застосуванням ендоскопічних технологій з приводу атрезії стравоходу, діафрагмальної грижі, атрезії дванадцятипалої кишки, грижі стравохідного отвору діафрагми, гідронефрозу, міхурово-сечоводного рефлюксу, дивертикулу сечового міхура. Середня тривалість операцій склала 110±15 хв. Усіпаці .нти були грудного віку. Першу групу склали 27 пацієнтів, оперативне втручання у яких відбувалося без спеціальної фіксації троакара, другу – 26 дітей, яким троакар фіксували за розробленою методикою.

Результати. Вислизання гільзи троакара під час зміни інструментів зафіксоване у дітей першої групи у 100% випадків, у пацієнтів другої групи – у 7,7%, що збільшувало час хірургічного втручання, призводило до формування підшкірної емфіземи у першій групі у 62,9%, а у другій – у 3,8% дітей.

Висновки. Відсутність належної фіксації троакара з гладенькою видовженою гільзою при лапароскопічному доступі може визначатися як фактор, що призводить до ускладнень операції, зниження її ефективності і безпеки. Запропонована фіксація троакара при ендоскопічних операціях дозволяє виключити вислизання і міграцію троакара з ділянки оперативного втручання, достовірно знижуючи ризик виникнення ранових післяопераційних ускладнень.

Ключові слова: троакар, підшкірна емфізема, діти, вади розвитку, лапароскопія, торакоскопія, люмбоскопія, везикулоскопія.

Література

1. Аксельров МА. (2012). Искусственные кишечные свищи в абдоминальной хирургии у детей (совершенствование методов формирования, прогнозирование послеоперационного течения, лечение и профилактика осложнений). Омск: 42.

2. Аксельров МА, Емельянова ВА, Минаев СВ, Супрунец СН, Сергиенко ТВ, Карлова МН, Киселева НВ, Столяр АВ. (2017). Успешное применение торакоскопии (элонгация по

Фокеру и формирование отсроченного анастомоза) у ребенка с множественными пороками развития, один из которых атрезия пищевода с непреодолимым диастазом. Медицинский вестник Северного Кавказа. 12; 2: 138–141. doi.org/10.14300/mnnc.2017.12039

3. Аксельров МА, Емельянова ВА, Разин МП, Сергиенко ТВ, Супрунец СН, Аксельров АМ, Киселева НВ, Анохина ИГ. (2017). Первый опыт проведения лапароскопии недоношенным новорожденным, страдающим некротизирующим энтероколитом. Вятский медицинский вестник. 2 (54): 4–6

4. Аксельров МА, Емельянова ВА, Супрунец СН, Сергиенко ТВ, Анохина ИГ, Киселева НВ. (2018). Первый опыт выполнения лапароскопического дуодено-дуоденального у новорожденных с высокой кишечной непроходимостью, вызванной кольцевидной поджелудочной железы. Новости хирургии. 2; 26: 248–253. doi 10.18484/2305-0047.2018.2.248

5. Лишко ВВ, Зайцев ДА. (2009). Троакар. Патент на полезную модель RUS 88264 10.07.2009.

6. Мазитов МИ, Ляпахин АБ, Алыев ША. (2008). Устройство для лапароскопии. Патент на изобретение RUS 2375976 30.06.2008.

7. Русак ПС, Волошин ЮЛ. (2016). Миниинвазивные методы диагностики и лечения абдоминальной формы крипторхизма. Медицинская наука и здравоохранение Урала. 3 (87): 22–26.

8. Толстанов ОК, Данилов ОА, Русак ПС, Рибальченко ВФ, Заремба ВР, Шевчук ДВ, Волошин ЮЛ. (2012). Особливості лікування абдомінальної форми крипторхізму. Хірургія дитячого віку. 3: 34-38.

9. Федоров ИВ, Чугунов АН, Вилиуллин ИН. (2009). Профилактика троакарных осложнений в лапароскопии. Эндоскопическая хирургия. 15; 6: 54–56.

10. Шинкарев СА, Подольский ВН, Синицын ЮИ, Коренев АА, Пикалов ОА, Козловская ЕВ, Харин ДВ, Припачкин СА, Зайцев ИГ, Бобровский АВ. (2010). Троакар с наружной и внутренней атравматичной фиксацией для эндоскопических операций. Патент на изобретение RUS 2428945 19.05.2010.

11. Abdellaoui A, Atwan M, Reid F et al. (2007). Endoscopic assisted transaxillary first rib resection. Interact CardioVasc Thorax Surg. 6: 644–646. https://doi.org/10.1510/icvts.2007.151423; PMid:17670741

12. Bax NMA, van der Zee DC. (2002). Feasibility of thoracoscopic repair of esophageal atresia with distal fistula. J Pediatr Surg. 37: 192–196. https://doi.org/10.1053/jpsu.2002.30253; PMid:11819197

13. Holcomb GW, Rothenberg SS, Bax MA et al. (2005). Thoracoscopic repair of esophageal atresia and tracheoesophageal fistula: A multi-institutional analysis. Annals of Surgery. 242; 3: 422–30. PMid:16135928 PMCid:PMC1357750

14. Shepard AD, Parikshak M. (2004). Current surgical therapy. J Cameron (editor). Elsevier and Mosby: 840-845.

Стаття надійшла до редакції 12.03.2018 р., прийнята до друку 30.08.2018 р.