• Хірургічне лікування спайкової непрохідності кишечника у підлітків з використанням струменевого гідроскальпеля

Хірургічне лікування спайкової непрохідності кишечника у підлітків з використанням струменевого гідроскальпеля

PAEDIATRIC SURGERY.2016.3-4(52-53):51-57; doi 10.15574/PS.2016.52-53.51

Хірургічне лікування спайкової непрохідності кишечника у підлітків з використанням струменевого гідроскальпеля

Скиба В. В., Рибальченко В. Ф., Іванько О. В., Демиденко Ю. Г., Бадах В. М., Бочаров В. П. 
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
 
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
 
Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна
 
Київський медичний університет УАНМ, Україна
 
Київська міська клінічна лікарня №1, Україна

Мета – покращення результату хірургічного лікування непрохідності кишечника внаслідок спайкового процесу у підлітків з використанням струменевого гідроскальпеля при розділенні злукового процесу.

Пацієнти і методи. У хірургічних відділеннях Київської міської клінічної лікарні №1 з 2009 р. по 2016 р. знаходилось на лікуванні 16 підлітків віком 17–18 років. Хворих чоловічої статі було 9 (56,25%), жіночої – 7 (43,75%). При госпіталізації проводилось загальноклінічне обстеження крові та сечі, рентгенологічне та УЗ-дослідження органів черевної порожнини.

Результати. Причинами розвитку спайкового процесу були: перенесені апендектомії в анамнезі, з яких в осіб чоловічої статі – 9 (56,25%), жіночої – 5 (31,25%), у двох (12,5%) підлітків жіночої статі причинами першої операції були гінекологічні недуги. Термін госпіталізації: впродовж першої доби госпіталізовано 11 (68,75%), на другу добу 3 (18,75%), на третю добу 2 (12,5%) хворих. При госпіталізації загальний стан розцінено як важкий у 12 (75,0%) хворих, а вкрай важкий – у 4 (25,0%), з ознаками органної недостатності – олігурія. Аналіз клінічної картини показав, що синдром блювання мали всі 16 (100,0%) хворих, з яких у 11 (68,75%) блювання було нестерпним, з гикавкою. Абдомінальний больовий синдром мали 12 (75,0%) хворих, з них у 8 (50,0%) біль був переймоподібним, а у 4 (25,0%) – постійним. Больовий синдром був відсутнім у 4 (25,0%) пацієнтів, але вони мали відчуття важкості в епігастральній ділянці. Асиметрія передньої черевної стінки встановлена у 14 (87,5%) пацієнтів, із яких асиметрія правих та лівих відділів – у 8 (50,0%), а верхніх і нижніх – у 6 (37,5%). У 2 (12,5%) пацієнтів черевна порожнини не була здутою, але вони мали виразний абдомінальний больовий синдром переймоподібного характеру. Рентгенологічне дослідження показало, що рівні рідини мали всі (100%) хворі. За даними УЗД у 14 (87,5%) хворих встановлена відсутність перистальтики у всіх відділах кишечника, а у 2 (12,5%) – маятникоподібні рухи у лівому підребер’ї. Вільна рідина встановлена в порожнині малого тазу у 13 (81,25%) пацієнтів, а у 3 (18,75%) по правому фланку. Проведені дослідження показали, що у 25% пацієнтів була відсутня одна з чотирьох головних ознак непрохідності кишечника, що вказує на атиповість клінічної симптоматики перебігу захворювання. Усі хворі оперовані. Встановлені наступні спайки: множинні площинні у всіх 16 хворих, із яких на тлі площинних мали місце і шнуроподібні – у 8 (50,0%) хворих, а панцерне тотальне покриття із заворотом встановлено у 4 (25,0) хворих. Використання з метою розділення спайок струменевого гідроскальпеля дозволило запобігти значній кількості недоліків стандартного розділення спайок. Ускладнень при розділенні спайок не було. Таким чином, метод хірургічного лікування з використанням для розділення спайкового процесу струменевого гідроскальпеля має щадну нетравматичну дію на судини та стінку кишки при розділенні спайок, що в подальшому сприяє більш адекватному відновленню перистальтики у ранній та віддалений періоди після хірургічного лікування. Під час операції, після розділення спайкового процесу струменевим гідроскальпелем, у двох пацієнтів внаслідок странгуляції виникла необхідність у проведенні сегментарної резекції тонкої кишки в обсязі 25 см, накладений анастомоз «кінець у кінець» дворядним швом.

Висновки. Використання методу дирекції спайок струменевим гідроскальпелем у хірургічному лікуванні спайкового процесу черевної порожнини та спайкової непрохідності дозволяє прецизійне відділення органних структур від спайок та паренхіматозних органів. При цьому вдається мінімізувати крововтрати, попередити пошкодження анатомічних структур та скоротити час операції.

Ключові слова: непрохідність кишечника, діагностика, лікування, струменевий гідроскальпель.

Література

1. Аверин В. И. Лечение аппендикулярного перитонита у детей на современном этапе / В. И. Аверин, А. И. Гринь, А. И. Севковский // Хирургия. Восточная Европа. – 2015. – № 3. – С. 82–86.

2. Багмет Н. Н. Метод водоструйной диссекции при выполнении резекции печени: автореферат дис. … канд. мед. наук: 14.00.27 хирургия / Н. Н. Багмет. – Москва, 2003. –16 с.

3. Грона В. М. Етіопатогенетичні механізми розвитку первинного оментиту в дітей / В. М. Грона, Ж. Тейшейра, К. В. Грона // Здоровье ребенка. – 2009. – № 2. – C. 73–74.

4. Использование водоструйной диссекции в комплексном лечении осложненных форм диабетической стопы / Анищенко В. В., Ганичев Д. А., Басс А. А., Васильев С. Л. // Бюллетень РАМН. – 2013. – Т. 33, № 3. – С. 63–66.

5. Мельниченко М. Г. Спайкова кишкова непрохідність у дітей / М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк, А. А. Квашніна // ХХІІІ з’їзд хірургів України, 21–23 жовт. 2015 р.: зб. наук. пр. – Київ: Клінічна хірургія, 2015. – С. 447–448.

6. Рибальченко В. Ф. Гострий оментит у дітей: класифікація та вибір хірургічної тактики / В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак // Шпитальна хірургія. – 2014. – № 1 – С. 88.

7. Рибальченко В. Ф. До питання про дренування черевної порожнини при апендикулярному перитоніті у дітей / В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак, О. Б. Доманський // Шпитальна хірургія. – 2014. – № 1 – С. 108.

8. Ультрасонографія в діагностиці гострого апендициту в дітей / А.А. Переяслов, Л. Є. Борова, А. І. Бобак [та ін.] // Хірургія дитячого віку. – 2013. – № 3. – С. 59–63.

9. Хирургия детского возраста: учебник / В. И. Сушко, Д.Ю. Кривченя, В. А. Дегтярь [и др.]; под ред. В. И. Сушко, Д. Ю. Кривчени. – Киев: Медицина, 2014. – 568 с.

10. Dissecting with the high-pressure water-jet. Standards of Surgical Techniques in Liver Metastases / H. G. Rau, A. Zimmermann, C. Wardemann., F. W. Schildberg // Chirurgische Gastroenterologie. – 2003. – Vol. 19. – Р. 333–339.

11. Piek J. Water-jet dissection in neurosurgical procedures: clinical results in 35 patients / J. Piek, J. Oertel, M. R. Gaab // Journal of Neurosurgery. – 2002. – Vol. 96. – Р. 690–696. https://doi.org/10.3171/jns.2002.96.4.0690; PMid:11990809

12. Total mesorectal excision with the water-jet dissection. Technique and results / F. Kockerling, C. Yildirim [et al.] // Techniques in Coloproctology, Springer Milan. – 2004. – Vol. 8, Suppl. 1. – Р. 217–225.