• Хірургічне лікування низької природженої обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей

Хірургічне лікування низької природженої обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей

Paediatric Surgery.Ukraine.2017.2(55):70-75; doi 10.15574/PS.2017.55.70

Слєпов О. К., Мигур М. Ю., Сорока В. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НА МН України» м. Київ

За даними літератури, залишаються спірними питання щодо раціональних підходів до проведення оперативного лікування у новонароджених дітей із низькою природженою обструкцією тонкої кишки (ПОТК).
Мета: дослідити ефективність застосування різних видів оперативних втручань та їх вплив на результати лікування у новонароджених дітей із низькою ПОТК.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 35 новонароджених дітей із низькою ПОТК. До 1-ї групи увійшли діти з низькою ПОТК, у яких при проведенні оперативного лікування створювався первинний анастомоз тонкої кишки (n=17). До 2-ї групи зараховано новонароджених, у яких первинно застосовувалось виведення різних видів тонкокишкових стом (n=12). Пацієнти, які мали обструкцію тонкої кишки, асоційовану з гастрошизисом (n=6), були виключені з дослідження.
Результати. Достовірної різниці діаметрів привідної та відвідної кишки серед дітей обох досліджуваних груп не виявлено (Р>0,05). Діти, у яких при проведенні первинного оперативного втручання застосовували створення стом, мали більшу частоту розвитку сепсису та достовірно довші терміни проведення парентерального харчування (Р<0,05), досягнення повного ентерального харчування (Р<0,05) та тривалості госпіталізації (Р<0,05). Накладання кишкових стом не призводило до покращання результатів хірургічного лікування та зниження смертності.
Висновки. Створення первинного анастомозу тонкої кишки є оптимальним способом хірургічного лікування низької ПОТК, а застосування кишкових стом не покращує результатів лікування.
Ключові слова: природжена обструкція тонкої кишки, анастомоз, стома, новонароджені діти.

Література

1. Амидхонова С.А. Критерии выбора способа создания анастомозов у новорожденных с тонкокишечной непроходимостью: дис. … канд. мед. наук.

2. Apple peel jejunal atresia: Successful management of a rare case / Santosh B. Kurbet, H. S. Patil, S. M. Dhaded [et al.] // Journal of the Scientific Society. – 2012. – Vol.39, Issue 1. https://doi.org/10.4103/0974-5009.96470

3. Ashcraft’s Pediatric Surgery / George W. Holcomb III, M.D., J. Patrick Murphy, M.D., Daniel J., Ostlie, M.D. – 6th Ed. – Philadelphia: Еlsevier saunders, 2014. – 1040 p.

4. Congenital Jejunal and Ileal Atresia Natural Prenatal Sonographic History and Association With Neonatal Outcome / Joseph R. Wax, Thomas Hamilton, Angelina Cartin [et al.] // Ultrasound Med. – 2006. – Vol.25. – P.337–342. https://doi.org/10.7863/jum.2006.25.3.337

5. Decreased mortality but increased morbidity in neonates with jejunoileal atresia; a study of 114 cases over a 34year period / T.H. Stollman, I de Blaauw, M.H. Wijnen [et al.] // J. Pediatr. Surg. – 2009. – Vol.44. – P.217–221. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2008.10.043; PMid:19159746

6. Eltayeb A.A. Different Surgical Techniques in Management of Small Intestinal Atresia in High Risk Neonates / A.A. Eltayeb // Pediatr. Surg. – 2009. – №5. – P.315.

7. Grosfeld J.L. Jejunoileal Atresia and Stenosis / Grosfeld J., O’Neil J.Jr., Coran AG, editors. Pediatric Surgery. – 6th ed., Vol.2. – Philadelphia: Mosby Elsevier, 2006. – P.1269–87.

8. Intestinal atresia and stenosis: A 25-year experience with 277 cases / Dalla Vecchia L.K., Grosfeld J.L., West K.W. [et al.] // Arch Surg. – 1998. – Vol.133. – P.490–496. https://doi.org/10.1001/archsurg.133.5.490; PMid:9605910

9. Intestinal atresias: factors affecting clinical outcomes / Piper H.G., Alesbury J., Waterford S.D. [et al.] // J. Pediatr. Surg. – 2008. – Vol.43(7). – P.1244–1248. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.09.053; PMid:18639676

10. Is the Bishop Koop anastomosis in treatment of neonatal ileus still current? / J. Wit, S. Sellin, P. Degenhardt [et al.] // Chirurg. – 2000. – Vol.71, №3. – P.307–310. https://doi.org/10.1007/s001040051055; PMid:10789048

11. Natural history of experimental intestinal atresia: Morphologic and ultrastructural study / Baglaj S.M., Czernik J., Koryszko J. [et al.] // J. Pediatr. Surg. – 2001. – Vol.36. – P.1428–1434. https://doi.org/10.1053/jpsu.2001.26392; PMid:11528622

12. Nusinovich Y. Long-term outcomes for infants with intestinal atresia studied at Children’s National Medical Center / Y. Nusinovich, M. Revenis, C. Torres // J. Pediatr Gastroenterol Nutr. – 2013. – Vol.7(3). – P.324–329. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e318299fd9f; PMid:23666458

13. Puri P. New observations on the pathogenesis of multiple intestinal atresias / P. Puri, T. Fujimoto // J. Pediatr. Surg. – 1988. – Vol.23. – P.221–225. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(88)80726-7