Modern pediatrics. Ukraine. 2019.5(101):57-63; doi 10.15574/SP.2019.101.57
Г.О. Слабкий, С.В. Дудник
Ужгородський національний університет, Україна
ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», м. Київ, Україна

Для цитування: Слабкий ГО, Дудник СВ. (2019). Готовність лікарів загальної практики — сімейних лікарів до попередження передчасної смерті дітей: за даними соціологічного дослідження. Сучасна педіатрія. Україна. 5(101): 57-63. doi 10.15574/SP.2019.101.57
Стаття надійшла до редакції 23.03.2019 р., прийнята до друку 12.08.2019 р.

Мета — вивчити та проаналізувати рівень знань лікарів загальної практики — сімейних лікарів (ЛЗП-СЛ) з попередження передчасної смерті дітей та визначити шляхи підвищення рівня їх інформованості з даного питання.
Матеріали і методи. Проведено опитування 400 ЛЗП-СЛ, які проживають у м. Києві, Київській та Закарпатській областях. Більшість респондентів склали: лікарі, які працюють у містах (65,75%); у віці старше 40 років (66,25%); жінки (82,25%); які навчалися професії на курсах спеціалізації із загальної лікарської практики — сімейної медицини (73,25%); атестовані на вищу (38,50%) та першу (32,75%) атестаційні категорії; працюють у лікарських амбулаторіях (90,75%). Опитування проводилося за спеціально розробленою анкетою. Методи дослідження: математичний, соціологічного опитування (анкетування), статистичний, аналітичний, порівняльного аналізу.
Результати. Встановлено недостатній рівень готовності ЛЗП-СЛ до попередження дитячої смертності: респонденти оцінили як недостатній рівень своїх теоретичних знань з тактики дій при таких загрозливих життю дитини станах, як черепно-мозкова травма (12,25±1,6%), гостра асфіксія (9,25±1,4%), опіки, у тому числі дихальних шляхів (8,5±1,4% та 8,0±1,4% відповідно), судоми (7,75±1,3%). Найменше ЛЗП-СЛ володіють практичними навичками з надання медичної допомоги дітям при черепно-мозковій травмі (16,0±1,8%), крупі (15,5±1,8%), опіках дихальних шляхів (11,5±1,6%), судомах (10,5±1,5%). На низькому рівні знаходиться роз'яснювальна регулярна освітня робота ЛЗП-СЛ з батьками з питань збереження здоров'я дітей та навчання тактиці при загрозливих життю станах (21,25±2,0% респондентів організували роботу школи відповідального батьківства, 15,75±1,8% навчали батьків тактиці дій при загрозливих життю дітей станах).
Висновки. Недостатній рівень теоретичних знань та практичних навичок ЛЗП-СЛ з тактики дій при окремих станах, які загрожують життю дітей, вимагає навчання лікарів компетенційним та кваліфікаційним рівням знань з надання допомоги дітям та профілактики дитячої смертності.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) усіх установ.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: лікар загальної практики — сімейний лікар, діти, передчасна смертність, попередження, соціологічне дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. ВОЗ. (2018, 19 сент). Дети: сокращение смертности. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/children-reducing-mortality.

2. Здоровье матерей, новорожденных, детей и подростков. Интегрированное ведение болезней детского возраста. https://www.who.int/maternal_child_adolescent/topics/child/imci/ru/.

3. ВОЗ. (2019, 27 февр). Первичная медико-санитарная помощь. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/primary-health-care.

4. Every Woman Every Child. Saving lives, protecting futures: Progress report on the Global Strategy for Women's and Children's Health. (2015). New York: United Nations.

5. Gera T, Shah D, Garner P, Richardson M, Sachdev HS. (2016). Cochrane Review: Integrated Management of Childhood Illness (IMCI) Strategy for children under five (in press). Cochrane Database of Systematic Reviews. 6(CD010123). https://doi.org/10.1002/14651858.CD010123.pub2; PMCid:PMC4943011

6. Jamison DT, Summers LH, Alleyne G, Arrow KJ et al. (2013). Global health 2035: a world converging within a generation. The Lancet. 382(9908): 1898–955. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62105-4

7. Kuruvilla S, Schweitzer J, Bishai D, Chowdhury S et al. (2014). Success factors for reducing maternal and child mortality. Bull World Health Organ. 92(7): 533–44B. https://doi.org/10.2471/BLT.14.138131; PMid:25110379 PMCid:PMC4121875

8. Marleen Temmerman, Rajat Khosla, Zulfiqar A Bhutta, Flavia Bustreo. (2015). Towards a new Global Strategy for Women's, Children's and Adolescents' Health. The BMJ. 351;1. https://doi.org/10.1136/bmj.h4414; PMid:26371228

9. Resolution WHA 69.2. Committing to implementation of the Global Strategy for Women's, Children's and Adolescents' Health. 69th World Health Assembly, Geneva, 28 May 2016. http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_fi/les/WHA69/A69_R2-en.pdf

10. Sustainable Development Goals (SDGs). (2015). New York: United Nations. https://sustainabledevelopment.un.org.

11. The Global Strategy on Women's, Children's and Adolescents' Health (2016-2030). (2015). New York: United Nation. https://www.everywo/maneverychild.org/wpcontent/uploads/2016/12/EWEC_Global_Strategy_EN_inside_LogoOK_web.pdf.

12. UNICEF, WHO. (2015). A Decade of Tracking Progress for Maternal, Newborn and Child Survival: The 2015 Report. Geneva: WHO.

13. WHO. (1998). Child Health Division. Improving family and community practices: A component of the IMCI strategy. Geneva: WHO.

14. WHO. (2008). Primary health care now more than ever: тhe world health report. http://www.who.int/whr/2008/ whr08_en.pdf.

15. WHO. (2013). Health 2020. A European policy framework and strategy for the 21st century. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0011/199532/Health2020-Long.pdf?ua=1

16. WHO. (2013). The Partnership for Maternal, Newborn & Child Health, Partners in Population and Development. Promoting women's empowerment for better health outcomes for women and children. Geneva: WHO. http://www.who.int/pmnch/knowledge/publications/strategybriefs/sb_gender.pdf.

17. WHO. (2014). The Partnership for Maternal, Newborn & Child Health, WHO. A policy guide for implementing essential interventions for reproductive, maternal, newborn and child health (RMNCH): a multisectoral policy compendium. Geneva: WHO.

18. WHO. (2014). WHO recommendation on community mobilization through facilitated participatory learning and action cycles with women's groups for maternal and newborn health. Geneva: WHO.