PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):57-60; doi 10.15574/PP.2018.73.57

Сюсюка В. Г.
Запорізький державний медичний університет, Україна

Мета — дати оцінку гормональної функції системи мати—плацента—плід у вагітних із психоемоційними порушеннями, обумовленими тривожністю.
Пацієнти та методи. Обстежено 86 жінок у ІІ та початку ІІІ триместрів вагітності. До основної групи включено 60 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності, а також 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що свідчить про низький рівень ситуативної тривожності (група порівняння). Для оцінки ситуативної та особистісної тривожності використано шкалу Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним. Кількісну оцінку концентрації гормонів у плазмі крові визначено методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S». Для визначення рівня вільного естріолу (Е3), прогестерону (П) та плацентарного лактогену (ПЛ) використано тест-системи DRG (Німеччина). Варіаційно-статистичну обробку результатів здійснено з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 6.0» (ліцензійний номер AXXR712D833214FAN5).
Результати та висновки. Групи дослідження розділені залежно від рівня ситуативної тривожності. Встановлено, що середній показник ситуативної тривожності в групі порівняння становив 26,3±1,2 балу та був статистично достовірно нижчим (p<0,05) за середній показник в основній групі (37,9±1,4 балу). Слід зазначити, що рівень особистісної тривожності, який є стійкою індивідуальною рисою та відображає схильність суб'єкта до тривоги, теж був статистично достовірно нижчим (p<0,05) у групі порівняння і склав 38,5±2,6 балу проти 43,4±1,2 балу в основній групі. Для оцінки функціонального стану гормональної функції системи мати—плацента—плід визначено концентрацію ПЛ, Е3, П. Усі з представлених гормонів мали позитивний кореляційний зв'язок із терміном гестації: ПЛ (r=+0,602, p<0,05), Е3 (r=+0,484, p<0,05) та П (r=+0,572, p<0,05). Не встановлено зв'язку досліджуваних гормонів із рівнем тривожності. Такі результати знайшли своє відображення і у відсутності статистично достовірної (p>0,05) різниці між рівнем гормонів системи мати—плацента—плід залежно від рівня тривожності. Отримані дані дають змогу припустити, що під час вагітності мають місце досить суттєві адаптивні механізми, здатні забезпечити необхідний гормональний гомеостаз у системі мати—плацента—плід, навіть в умовах порушення психоемоційного стану жінок.
Ключові слова: вагітність, психоемоційний стан, тривожність, гормони, вільний естріол, прогестерон та плацентарний лактоген.

Література

1. Астахов ВМ, Бацылева ОВ, Пузь ИВ. (2016). Психодиагностика в репродуктивной медицине. Винница: ООО «Нилан-ЛТД»: 380.

2. Бабич ТЮ. (2009). Сімейні пологи: профілактика та зниження акушерських і перинатальних ускладнень. Медико-соціальні проблеми сім'ї. 14; 3: 4—18.

3. Барабой ВА, Резніков ОГ. (2013). Фізіологія, біохімія і психологія стресу. Київ: Інтерсервіс: 314.

4. Вдовиченко ЮП, Жук СИ, Щуревская ОД. (2014). Поддержка беременности и родов в условиях социальных стрессов. Київ: ЧП «Принт Лайн»: 64.

5. Гужвина ЕН. (2013). Клинические и прогностические критерии плацентарной недостаточности в условиях нарушенной адаптации к родовому стрессу у матери и плода. Автореферат дисс. … д-ра мед. наук: спец. 14.01.01. Волгоград: 47.

6. Дядичкина ОВ, Радецкая ЛЕ. (2015). Дисфункция гормональной системы при невынашивании беременности. Достижения фундаментальной, клинической медицины и фармации. Материалы 70-й науч. сессии сотр. Ун-та, 28!29 янв. 2015 г. Витебск: ВГМУ: 127—128.

7. Жук ІС, Щуревська ОД, Вітер ВП. (2015). Пренатальний стрес та його наслідки (огляд літератури). Здоровье женщины. 1: 41—44.

8. Касатонова ТВ, Северьянова ЛА, Плотников ВВ. (2012). Индивидуальные проявления гормональной активности у беременных женщин с различными типами темперамента. Курский науч.-практ. вестн. «Человек и его здоровье». 3: 15—22.

9. Потапов ВО, Чугунов ВВ, Сюсюка ВГ, Губа НО, Котлова ЮВ. (2017). Дослідження психологічного стану вагітних з урахуванням психосоматичного компоненту. Навчальний посібник. Дніпро; Запоріжжя: ТОВ «Карат»: 126.

10. Резников АГ. (2016). Пренатальные факторы функциональной нейроэндокринной патологии в аспекте экспериментальных исследований. Репродуктивная эндокринология. 3: 8—15.

11. Сидельникова ВМ. (2007). Эндокринология беременности в норме и при патологии. Москва: МЕДпресс-информ: 352.

12. Сидорова ИС, Макаров ИО. (2000). Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты. Москва: Знание!М: 127.

13. Татарчук ТФ. (2006). Стресс и репродуктивная функция женщины. Международный эндокринологический журнал. 3: 2—9.

14. Хоменко ВА, Яковлева ЕБ, Могілевкіна ІО. (2013). Стан гормональних і біохімічних показників у вагітних із дистресом плода. Международный эндокринологический журнал. 2 (50): 47—49.

15. Худавердян АД. (2016). Прогностическое значение комплексной оценки особенностей кровообращения и гормонального баланса в системе мать—плацента—плод у беременных, переносящих хронический психоэмоциональный стресс. Автореферат дисс. … д-ра мед. наук: спец. 14.01.01. Ереван: 36.

16. Shin YY, Jeong JS, Park MN, Lee JE, An SM, Cho WS, Kim SC, An BS, Lee KS. (2018, Feb.). Regulation of steroid hormones in the placenta and serum of women with preeclampsia. Mol Med Rep. 17 (2): 2681—2688. doi: 10.3892/mmr.2017.8165. Epub 2017 Nov 27. https://doi.org/10.3892/mmr.2017.8165

17. Oratz S. (2014). The Hormones of the Placenta. The Science Journal of the Lander College of Arts and Sciences. 8 (1): 34—41.