• Геометрія та систолічна функція лівого шлуночка в дітей та підлітків із метаболічним синдромом 
До змісту

Геометрія та систолічна функція лівого шлуночка в дітей та підлітків із метаболічним синдромом 

 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.2(58):59-63; doi 10.15574/PP.2014.58.59 
 

Геометрія та систолічна функція лівого шлуночка в дітей та підлітків із метаболічним синдромом 
 

Громнацька Н. М.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна 
 

Мета — вивчити структурно-функціональні особливості лівого шлуночка в дітей із метаболічним синдромом. 
 

Пацієнти та методи. Проведено ехокардіографічне дослідження 68 дітей із метаболічним синдромом на тлі абдомінального ожиріння (І група) та 21 дитини з нормальною масою тіла (ІІ група, контрольна). Вік дітей І групи становив 14,7 (12,0–16,0) року, ІІ групи — 15,01 (12,0–17,0) року. Визначено структурні (кінцеві систолічні та діастолічні розміри порожнини, товщину міжшлуночкової перетинки та задньої стінки, масу міокарда та індекс маси міокарда лівого шлуночка на площу поверхні тіла і на зріст у степені 2,7, відносну товщину задньої стінки) й функціональні (ударний об'єм, фракцію викиду, ступінь укорочення передньозаднього розміру) параметри лівого шлуночка. 
 

Результати. Не встановлено статистично значущої різниці загальної скоротливої здатності лівого шлуночка за даними фракції викиду та ступенем укорочення передньозаднього розміру в дітей із метаболічним синдромом на тлі абдомінального ожиріння порівняно з дітьми з нормальною массою тіла. У дітей І групи показник маси міокарда лівого шлуночка був на 39,2% більшим, ніж у дітей контрольної групи (p=0,040), що свідчить про виражену гіпертрофію міокарда в дітей із метаболічним синдромом. Різниці в індексі маси міокарда лівого шлуночка, індексованого на площу поверхні тіла, у дітей І групи [37,1 (31,7–43,6)] г/м2 та ІІ групи [40,8 (32,3–55,6)] г/м2 не спостерігалось (р=0,182). Індекс маси міокарда лівого шлуночка, розрахований на зріст у степені 2,7, у дітей І групи на 30,0% перевищував показник у дітей контрольної групи (р=0,0029). Ексцентрична гіпертрофія в дітей І групи (26,4%) відмічалася в 2,8 разу частіше, ніж у групі контролю (9,5%, р=0,234), концентрична гіпертрофія (14,7%) — у 3,1 разу частіше, ніж у групі контролю (4,7%, р=0,447). Концентричне ремоделювання лівого шлуночка серця спостерігалося у 8,8% дітей з метаболічним синдромом на тлі абдомінального ожиріння і не відмічалося в жодної дитини з нормальною масою тіла (р=0,332). 
 

Висновки. Метаболічний синдром на тлі абдомінального ожиріння асоціюється зі зміною геометрії лівого шлуночка — ексцентричною гіпертрофією і в меншому ступені — концентричною гіпертрофією і ексцентричним ремоделюванням. Доцільно до стандартного ехокардіографічного дослідження в дітей та підлітків із метаболічним синдромом включати визначення маси міокарда лівого шлуночка і розрахунок індексу маси міокарда лівого шлуночка, індексованого на зріст у степені 2,7, та індексу відносної товщини стінок лівого шлуночка. 
 

Ключові слова: метаболічний синдром, структурно-функціональні параметри, лівий шлуночок, діти, підлітки. 
 

Література:

1. Блинова АВ. 2009. Функциональное состояние миокарда и его геометрическая модель у подростков с артериальной гипертензией. Автореф. дис. … к.мед.н. Архангельск: 30.

2. Боярчук ОР. 2011. Ехокардіографічні показники у дітей з гострою ревматичною лихоманкою. Педіатрія, акушерство та гінекологія 2: 21—24.

3. Буряк ВМ, Мурашко ЄС. 2012. Класифікаційні критерії, клініко#патогенетичні аспекти та роль дифузного нетоксичного зобу в ґенезі метаболічної кардіоміопатії в дитячому віці Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии 2;2: 75—80.

4. Волосовець ОП, Кривопустов СП, Марценюк ЮО. 2010. Оптимізація метаболічної терапії вторинної кардіоміопатії у дітей. Здоровье ребенка 2(23): 28—31.

5. Глебова ЛП, Коротич ТІ. 2006. Стан кардіодинаміки у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу. Ендокринологія 11;2: 254.

6. Демидова ТЮ. 2006. Ожирение и инсулинорезистентность. Трудный пациент 7: 25—28.

7. Майданник ВГ, Хайтович МВ, Місюра ЛІ та ін. 2006. Діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензіі у дітей і підлітків. Методичні рекомендації. К: 43.

8. Леонтьева ИВ. 2010. Поражение органов#мишеней у детей и подростков с артериальной гипертензией. Рос вестник перинатологии и педиатрии 2: 30—41.

9. Маліновська ТМ, Большова ОВ. 2011. Метаболічний синдром у дітей і підлітків: особливості клінічного перебігу, показників вуглеводного та ліпідного обміну. Педіатрія, акушерство та гінекологія 3;4: 172—177.

10. Соболева МК, Чупрова АВ, Нефедова ЖВ и др. 2004. Маркеры метаболического синдрома у детей и подростков с артериальной гипертензией различного генеза. Педиатрия 3: 23—28.

11. Методичні рекомендації робочої групи з проблем метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету Української асоціації кардіологів і Української асоціації ендокринологів. Діагностика і лікування метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету і серцево-судинних захворювань. За ред ОІ Мітченко. К, 2009: 40.

12. Милославський ДК, Снігурська ІО, Щенявська ОМ. 2009. Клініко-гемодинамічні та метаболічні маркери несприятливого перебігу артеріальної гіпертензії у хворих з інсулінорезистентністю. Експериментальна і клінічна медицина 1: 105—110.

13. Могутова ПА, Потешкина НГ, Джанашия ПХ. 2006. Особенности ремоделирования левого желудочка у больных сахарным диабетом типа 2 в сочетании с артериальной гипертонией. Актуальные вопросы диагностики и лечения метаболического синдрома: III Всерос науч-практ конф. М: 84.

14. Мясников ГВ. 2007. Особливості діастолічного наповнення лівого шлуночка серця у хворих на метаболічний синдром. Практична медицина ХІІ;2: 82—87.

15. Сіренко ЮМ, Поліщук СА, Радченко ГД. 2007. Використання сучасних технологій вимірювання артеріального тиску для оцінки ураження судин. Практична ангіологія 6;1: 78—80.

16. Снегурская ИА, Милославский ДК, Божко ВВ. 2004. Влияние моксонидина на структурно-функциональные параметры левого желудочка больных с метаболическим синдромом Х. Матеріали ХV з'їзду терапевтів України. 22—23 квітня 2004 р. К. СПД Коляда ОП: 296.

17. Томашевська ЛЯ. 2007. Асоціації між параметрами антропометрії та ехокардіографії при метаболічному синдромі. Практична медицина 3: 35—39.

18. Тутельман КМ. 2008. Стадии течения миокардиодистрофии у детей, дифференцированная тактика ведения. Автореф. дис. … к.мед.н.: спец. 14.00.09. Педиатрия. М: 33.

19. Чайченко ТВ. 2013. Адипоцитарна дисфункція як патогенетична основа метаболічного синдрому у дітей. Перинатология и педиатрия 2(54): 120—124.

20. Knoury P.R., Mitsnefes M.M., Daniels S.R., Kimball T.R. 2009. Age-spesific reference intervals for indexed left ventricular mass in children. J Am Soc Endocrinology: 709—714.

21. Chinali M, Devereux RB, Hovard BV et al. 2004. Comparison of cardiac structure and function in American Indians with and without MS. Am J Cardiol 93;1: 40—44.

22. Barbosa JAA, Nunes MCP, Simoese AC, Barbosa MM. 2012. Never Doppler echocardiography techniques is assessment in heart function in obese patients. J Ped End Med 25(1—2): 69—77.

23. Lang RM, Bierig M, Devereux RB et al. 2005, Dec. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography's Guidelines and Standarts Commette and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjuction with the European Association of Echocardiography, a branch of European Society of Cardiology. J Am Soc Echocardiogr 18(12): 1440—1463.

24. Samour PQ, King K. 2012. Pediatric Nutrition. Fourth edition. Jones and Barlett Learning: 562.