PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.3(63):55-58; doi 10.15574/PP.2015.63.55 
 

Функціональний стан серця у дітей з бронхіальною астмою 

Недельська С. М., Даценко О. М., Бессікало Т. Г.

Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна 
 

Мета — вивчити показники роботи серця в дітей з бронхіальною астмою. 
 

Пацієнти та методи. Обстежено 32 пацієнти з бронхіальною астмою у віці 5–17 років. Методи дослідження: клініко-анамнестичні, анкетування, об'єктивне обстеження, спірографія з бронхолітичним тестом, електрокардіографія, ультразвукове дослідження серця з режимом допплерографії, математичні — Statistica 6,0 forwindows. 
 

Результати. За результатами анкетування виявлено, що 32% дітей з бронхіальною астмою мали скарги на тиснення в грудній клітці, 34% — відчуття тяжкості в грудній клітці, 15,6% — біль в області серця. При аналізі електрокардіографії в 62,5% дітей з бронхіальною астмою виявлено порушення ритму і частоти серцевих скорочень. У 53,1% дітей при всіх варіантах перебігу бронхіальної астми відмічено зниження процесів реполяризації в міокарді шлуночків. Встановлено зв'язок середньої сили між тривалістю загострення і тяжкістю перебігу бронхіальної астми з інтервалом QT (0,54 і 0,44 відповідно, р<0,05). За даними ультразвукового дослідження виявлено тенденцію до підвищення тиску на клапані легеневої артерії, яке корелювало з тяжкістю перебігу бронхіальної астми. У хворих на бронхіальну астму відмічено наявність діастолічної дисфункції лівого шлуночка, що залежало від ступеня тяжкості захворювання і наростало в міру тяжкості бронхіальної астми. При тяжкому перебігу бронхіальної астми спостерігалася тенденція до збільшення індексу Теі та формування легеневої гіпертензії. 
 

Висновки. У дітей з бронхіальною астмою незалежно від ступеня тяжкості мають місце порушення кардіального функціонального статусу. Усім дітям із бронхіальною астмою необхідний моніторинг за допомогою ультразвукового дослідження та електрокардіографії з метою профілактики та корекції кардіальних порушень. 
 

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, серцево-судинна система. 
 

Література: 

1. Агапитов ЛИ. 2012. Диагностика и лечение легочного сердца у детей. Лечащий врач. 8.

2. Амаржаргал Б, Берестень НФ, Ткаченко СБ. 2009. Значение миокардиального рабочего индекса в диагностики гипертрофии миокарда левого желудочка (данные тканевого допплеровского исследования). SonoAce-Ultrasound. 19.

3. Безруков ЛО, Марусик УІ. 2014. Клініко-анамнестична характеристика бронхіальної астми у шкільному віці. Дитячий лікар. 2(31): 35—37.

4. Белякова АВ, Шишкина МИ. 2008. Состояние системной и легочной гемодинамики и микроциркуляции при бронхиальной астме у детей. Педиатрия. 87;4: 30—33.

5. Беш ЛВ. 2012. Бронхіальна астма у дітей. Здоровье ребенка. 8(43): 8—10.

6. Гембицкий ЕВ, Печатников ЛМ. 2009. Нарушение холинергической регуляции у больных бронхиальной астмой. Терапевт архив. 4: 9—13.

7. Кадымов НА. 2009. Клинико-ультразвуковая характеристика сердечно-сосудистой системы при бронхиальной астме у детей. Автореф на соискание научной степени: 3—5.

8. Курик ЛМ, Адамчук ОІ та ін. 2013. Кардіопульмональне тестування у хворих на бронхіальну астму. Астма та алергія. 3: 35—41.

9. Волосовец АП, Абатуров АЕ и др. 2010. Молекулярно-генетические механизмы развития и современные методы лечения легочной артериальной гипертензии у детей. Здоровье ребенка. 3(24): 131—137.

10. Мостовий ЮМ, Демчук ГВ, Слепченко НС. 2010. Бронхіальна астма і серце. Астма та алергія. 1—2: 42—45.

11. Национальный Астма-Конгресс VІІІ. Бронхиальная астма и бронхообструктивные синдромы — приоритет достижения контроля. Укр мед часопис. 2014. 6(104): 8—12.

12. Новик ГА. 2012. Бронхиальная астма физического напряжения и методы ее лечения. Лечащий врач. 6.

13. Руководство по электрокардиографии. Под ред. з д н РФ, проф. ВС Задионченко. Saarbrucken, Germany. Lap Lambert Academic Publishing GmbH&Co. KG, 2011.

14. Сенаторова АС, Гончарь МА, Бойченко АД. 2007. Первичная легочная гипертензия у детей. Здоровье ребенка. 2(5).

15. Уманець ТР, Лапшин ВФ. 2014. Нові стратегічні напрямки в лікуванні бронхіальної астми у дітей: роль антагоністів лейкотрієнів. Дитячий лікар. 3—4(32—33): 34—36.

16. Уманець ТР, Лапшин ВФ. 2013. Особливості діагностики бронхіальної астми у дітей. Алергія у дитини. 1/2(13—14): 11—14.

17. Чернышева ОЕ. 2014. Современные представления о патогенезе бронхиальной астмы у детей. Здоровье ребенка. 5(56): 84—90.

18. Юдина ЛВ. 2014. Устранение обострений бронхиальной астмы — просто и доступно. Астма та алергія. 3: 45—51.

19. Global Initiative for asthma (GINA 2011). Global strategy for asthma management and prevention. Update. 2012: 20—25.

20. Grapsa I, Pavlopoulos H, Dawson D et al. 2007. Retrospective study of pulmonary hypertensive patients: is right ventricular myocardial performance index a vitalprognostic factor? Hellenic J. Cardiol. 48: 152—160. PMid:17629178