• Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку

Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.5(93):55-64

Майданник В. Г.
Стаття була надрукована у Здоров’ї України. Педіатрія. 2018. №3
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Функціональні розлади органів травлення (ФРОТ) — часта проблема у дітей. В основі ФРОТ лежить порушення мікроекології шлунково-кишкового тракту. Останніми роками у комплексній терапії патологічних станів, що перебігають на тлі порушень мікрофлори, активно застосовуються пробіотичні препарати. У якості пробіотиків найчастіше використовують деякі види молочнокислих бактерій (Lactobacillus), біфідобактерій (Bifidobacterium), сахароміцетів (Saccharomyces cerevisiae), кишкової палички (E. coli), а також окремі різновиди бацил (Bacillus). У даному аспекті одними з найперспективніших є біфідобактерії, зокрема штам Bifidobacterium animalis subsp. lactis (BB-12). Доведено, що регулярний прийом Bifidobacterium animalis subsp. lactis ефективно знижує частоту і важкість симптомів ФРОТ (головним чином діареї), пов`язаних з порушенням нормальної мікрофлори кишечника. Штам Bifidobacterium animalis subsp. lactis (BB-12; штам DSM15954) є основою лікарських засобів лінійки Лінекс.
Ключові слова: функціональні розлади органів травлення, діти, мікрофлора, пробітики, біфідобактерії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бельмер СВ, Печкуров ДВ. (2016). Римский консенсус IV: Современный взгляд на функциональные расстройства органов пищеварения. Вопросы детской диетологии. (5):42–49.

2. Добровольский ОВ, Сереброва СЮ. (2007). Терапия язвенной болезни и проблемы сохранения микроэкологии желудочно-кишечного тракта. Русский Медицинский Журнал. 15(16): 1193–1198.

3. Жихарева НС, Хавкин АИ. (2006). Терапия антибиотик-ассоциированного дисбактериоза. РМЖ. 14 (19).

4. Майданник ВГ. (2012). Антибиотико-ассоциированная диарея у детей. Киев: ВД Аванпост-Прим: 250.

5. Майданник ВГ. (2016). Римські критерії IV (2016): Що нового? Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 10(1): 8–18.

6. Майданник ВГ. (2017). Нарушения церебро-интестинального взаимодействия: терминология новая, проблема старая. Вопросы практической педиатрии. 12(1): 28–36.

7. О діэтическомъ значеніи «кислаго молока» проф. Мечникова. Клиническія наблюденія изъ СПБ. Морского Госпиталя, доктора мед. Г. А. Макарова. С.-Петербургъ. Изданіе К. Л. Риккера. Невскій пр., 14. 1907.

8. Сичинава ИВ, Горелов АВ, Каннер ЕВ. (2011). Линекс в лечении антибиотик-ассоциированной диспепсии у детей с гастродуоденитами при антихеликобактерной терапии. Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. 2—3: 16—18.

9. Хавкин АИ, Жихарева НС, Рачкова НС. (2005). Cовременные принципы терапии язвенной болезни. Лечащий врач. 2: 30—33.

10. Хавкин АИ, Кешишян ЕС. (2014). Эффективность пробиотика Bifidobacterium (Bifidobacterium animalis subsp. lactis) штамм DSM N15954 при функциональных нарушениях пищеварения у детей раннего возраста: результаты проспективного, открытого, наблюдательного исследования. Вопросы детской диетологии. 12(2): 30—36.

11. Шенвальд С, Цар В. (1984). Результат одинарного плацебо-контролируемого клинического испытания линекса. Москва: Индок Лек.

12. Шульпекова ЮО. (2003). Применение пробиотиков в клинической практике. РМЖ. 5(1).

13. Benninga MA, Nurko S, Faure C et al. (2016). Childhood functional gastrointestinal disorders: neonate/toddler. Gastroenterology. 150(6):1443—1455.

14. Chouraqui JP, van Egroo LD, Fichot MC. (2004). Acidified milk formula supplemented with Bifidobacterium lactis: Impact on infant diarrhea in residential care settings. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 38: 288—292.

15. Drossman DA. (2016). Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV. Gastroenterology. 150(6): 1262—1279.

16. Eskesen D, Jespersen L, Michelsen B et al. (2015). Effect of the probiotic strain Bifidobacterium animalis subsp. lactis, BB-12®, on defecation frequency in healthy subjects with low defecation frequency and abdominal discomfort: a randomised, double-blind, placebo-controlled, parallel-group trial. Br J Nutrit. 114 (10): 1638—1646.

17. FAO. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Guidelines for the evaluation of probiotics in food (2009). 27.01.2009.

18. FAO. Guidelines for the evaluation of probiotics in food. Report of a Joint FAO/WHO Working Group on Drafting Gidelines for the evaluation of probiotics in food (2002). 30.04—01.05.2002, London, Ontario, Kanada.

19. Fuller R. (1989). Probiotics in man and animals. J Appl Bacteriol. 66: 365—378.

20. Fuller R. (2004). What is a probiotic? Biologist. 51: 232.

21. Guarner F, Schaafsma GJ. (1998). Probiotics. Int J Food Microbiol. 39: 237—238. doi 10.1016/S0168-1605(97)00136-0.

22. Havenaar R, Huis In't Veld JHJ. (1992). Probiotics: a general view. In: Wood BJB (Editor). Lactic acid bacteria in health and disease. London: Elsevier Applied Science Publishers: 151—170.

23. Hill C, Guarner F, Reid G et al. (2014). Sanders expert consensus document: the International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 11: 506—514.

24. Hyams JS, Di Lorenzo C, Saps M et al. (2016). Functional gastrointestinal disorders: child/adolescent. Gastroenterology. 150(6):1456—1468.

25. Johnson CL, Versalovic J. (2012). The human microbiome and its potential importance to pediatrics. Pediatrics. 129 :950—960.

26. Jungersen M, Wind A, Johansen E. et al. (2014). The Science behind the Probiotic Strain Bifidobacterium animalis subsp. Lactis BB-12®. Microorganisms. 2(2): 92—110.

27. Lilley DM, Stillwell RH. (1965). Probiotics: growth promoting factors produced by microorganisms. Science. 147:747—748.

28. Lilly DM, Stillwell RH. (1965). Probiotics: growth promoting factors produced by microorganisms. Science. 147: 747—748.

29. Markowiak P, Slizewska R. (2018). The role of probiotics, prebiotics and synbiotics in animal nutrition. Gut Pathog. 10:21.

30. Metchnikoff E. (1908). Compt. Rend. Acad. Sci. (Paris). 147:575—582.

31. Mohan R, Koebnick C, Schildt J et al. (2006). Effects of Bifidobacterium lactis Bb12 Supplementation on Intestinal Microbiota of Preterm Infants: a Double-Blind, Placebo-Controlled, Randomized Study. J Clin Microbiol. 44(11): 4025—4031.

32. Naidu AS, Bidlack WR, Clemens RA. (1999). Probiotic spectra of lactic acid bacteria (LAB). Crit Rev Food Sci Nutr. 39 :13—126.

33. Parker RB. (1974). Probiotics, the other half of the antibiotic story. Anim Nutr Health. 29 :4—8.

34. Saavedra JM, Bauman NA, Oung I et al. (1994). Feeding of Bifidobacterium bifidum and Streptococcus thermophilus to infants in hospital for prevention of diarrhoea and shedding of rotavirus. Lancet. 344 (8929): 1046—1049.

35. Salminen S. (1996). Uniqueness of probiotic strains. Int Dairy Fed Nutr Newsl. 5:16—18.

36. Sanders ME. (2009). How do we know when something called «probiotic» is really a probiotic? A guideline for consumers and health professionals. Funct Food Rev. 1: 3—12.

37. Schaafsama G. (1996). State-of-the-art concerning probiotic strains in milk products. Int Dairy Fed Nutr Newsl. 5: 23—24.

38. Schrezenmeir J, dr Vrese M. (2001). Probiotics, prebiotics and synbiotics-approaching a definition. Am Soc Clin Nutr. 73: 361—364.

39. Simpson MR, Dotterud CK, Storro O et al. (2015). Perinatal probiotic supplementation in the prevention of allergy related disease: 6 year follow up of a randomised controlled trial. BMC Dermatol. 15(1): 13.

40. Sperti GS. (1971). Probiotics. West Point (CT): AVI Publishing Co. 41. Taipale T, Pienihakkinen K, Isolauri E et al. (2011). Bifidobacterium animalis subsp. lactis Bb-12 in reducing the risk of infections in infancy. Br J Nutr. 105(3): 409—416.

42. Vandenplas Y, De Greef E, Devreker T et al. (2013). Probiotics and Prebiotics in Infants and Children. Curr Infect Dis Rep. 15(3): 251—262.

43. Yang Y, Guo Y, Kan Q et al. (2014). A meta-analysis of probiotics for preventing necrotizing enterocolitis in preterm neonates. Braz J Med Biol Res. 47 (9): 804—810.