Modern Pediatrics.Ukraine.2020.2(106):17-24; doi 10.15574/SP.2020.106.17
Шелевицька В. А., Мавропуло Т. К., Мокія-Сербіна С. О.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України», м. Дніпро

 Для цитування: Шелевицька ВА, Мавропуло ТК, Мокія-Сербіна СО. (2020). Фонокардіографія і відкрита артеріальна протока у недоношених новонароджених дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 2(106): 17-24; doi 10.15574/SP.2020.106.17
Стаття надійшла до редакції 05.12.2019 р.; прийнята до друку 11.03.2020 р.

Мета: дослідження можливості використання комп'ютерного аналізу тонів серця у скринінговій діагностиці стану артеріальної протоки у недоношених дітей на підставі аналізу параметрів комп'ютерної фонокардіограми при різних ступенях гемодимічної значущості відкритої артеріальної протоки (ВАП).
Матеріали і методи. Обстежено 45 недоношених новонароджених дітей, що знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Проведені фонокардіографія (ФКГ) за допомогою електронного стетоскопа, ехокардіографія. 40 (89%) новонароджених мали ультразвукові ознаки гемодинамічно незначущої ВАП (ВАП з незначним шунтуванням), 5 (11%) немовлят мали ознаки гемодинамічно значущої ВАП (ГЗВАП). Проведено порівняння показників комп'ютерного аналізу ФКГ, що характеризують тони серця та проміжок між першим і другим тоном, між групами недоношених дітей із різним ступенем шунтування через ВАП.
Результати. При порівнянні показників ФКГ у групах дітей з незначним та помірним шунтуванням через ВАП в усіх точках вислуховування були зафіксовані достовірні відмінності в параметрах, які характеризують проміжок між першим і другим тоном (ознаки систолічного шуму). При порівнянні даних комп'ютерного аналізу ФКГ груп з помірним і значним шунтуванням окрім відмінностей у показниках, які характеризують проміжки між тонами, в першій та другій точках вислуховування достовірно відрізнялись співвідношення параметрів першого та другого тонів (що може характеризувати різницю в об'ємах шунтування крові).
Висновки. Встановлені статистично значущі відмінності показників комп'ютерного аналізу ФКГ у недоношених новонароджених з різними ступенями гемодинамічної значущості ВАП. Отримані результати можуть бути використані в якості скринінгового тесту у недоношених новонароджених з ВАП.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи.
На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: відкрита артеріальна протока, гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока, фонокардіограма, недоношені новонароджені.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойченко АД, Гончарь МО, Кондратова ІЮ, Сенаторова АВ. (2015). Критерії діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 5(1): 24–27.

2. Кулікова ДО. (2018). Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури). Міжнародний медичний журнал.2: 29–34.

3. Amiri AM, Abtahi M, Constant N, Mankodiya K. (2016). Mobile Phonocardiogram Diagnosis in Newborns Using Support Vector Machine. Healthcare (Basel). 5(1): 16. https://doi.org/10.3390/healthcare5010016; PMid:28335471 PMCid:PMC53719226

4. Balogh Á, Kovács F. (2010). Parameter extraction for diagnosing patent ductus arteriosus in preterm neonates using phonocardiography. In 2010 3rd International Symposium on Applied Sciences in Biomedical and Communication Technologies (ISABEL, 2010): 1–2. https://doi.org/10.1109/ISABEL.2010.5702875; PMid:20159734

5. Benitz WE. (2016). Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants. Pediatrics.137(1): e2015. https://doi.org/10.1542/peds.2015-3730; PMid:26672023

6. De Boode WP, Singh Y, Gupta S, Austin T et al. (2016). Recommendations for neonatologist performed echocardiography in Europe: consensus statement endorsed by European Society for Paediatric Research (ESPR) and European Society for Neonatology (ESN). Pediatric research.80(4): 465–471. https://doi.org/10.1038/pr.2016.126; PMid:27384404 PMCid:PMC5510288

7. Grgic-Mustafic R, Baik8Schneditz N, Schwaberger B, Mileder L et al. (2019). Novel algorithm to screen for heart murmurs using computer-aided auscultation in neonates: a prospective single center pilot observational study. Minerva Pediatr. 71(3): 221–228. https://doi.org/10.23736/S0026-4946.18.04974-5; PMid:29968444

8. Kluckow M, Lemmers P. (2018). Hemodynamic assessment of the patent ductus arteriosus: Beyond ultrasound. Semin Fetal Neonatal Med.23(4): 2398244. https://doi.org/10.1016/j.siny.2018.04.002; PMid:29730050

9. Koch J1, Hensley G, Roy L, Brown S et al. (2006). Prevalence of spontaneous closure of the ductus arteriosus in neonates at a birth weight of 1000 grams or less. Pediatrics. 117(4):1113-21. https://doi.org/10.1542/peds.2005-1528; PMid:16585305

10. Lai LS, Redington AN, Reinisch AJ et al. (2016). Computerized Automatic Diagnosis of Innocent and Pathologic Murmurs in Pediatrics: A Pilot Study. Congenital Heart Disease. 11(5): 386–395. https://doi.org/10.1111/chd.12328; PMid:26990211

11. Montinari MR, Minelli S. (2019). The first 200 years of cardiac auscultation and future perspectives. J Multidiscip Healthc.12: 183–189. https://doi.org/10.2147/JMDH.S193904; PMid:30881010 PMCid:PMC6408918

12. Rolland A, Shankar-Aguilera S, Diomandé D et al. (2015). Natural evolution of patent ductus arteriosus in the extremely preterm infant. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed.100(1): F5588. https://doi.org/10.1136/archdischild-2014-306339; PMid:25169243

13. Shelevytsky I, Shelevytska V, Golovko V, Semenov B. (2018). Segmentation and Parametrization of the Phonocardiogram for the Heart Conditions Classification in Newborns. In: IEEE Second International Conference on Data Stream Mining and Processing. Lviv, 2018, Aug 21–25. Lviv: 430–3. https://doi.org/10.1109/DSMP.2018.8478495

14. Su BH, Lin HY, Chiu HY, Tsai ML et al. (2019). Therapeutic strategy of patent ductus arteriosus in extremely preterm infants. Pediatrics & Neonatology. pii: S1875-9572(19)30525-X. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2019.10.002; PMid:31740267

15. Sung SI, Chang YS, Chun JY, Yoon SA et al. (2016). Mandatory Closure Versus Nonintervention for Patent Ductus Arteriosus in Very Preterm Infants. J Pediatr.177: 66–71.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2016.06.046; PMid:27453374

16. Urquhart DS, Nicholl RM.(2003). How good is clinical examination at detecting a significant patent ductus arteriosus in the preterm neonate? Arch. Dis. Child.88: 85–86. https://doi.org/10.1136/adc.88.1.85; PMid:12495976 PMCid:PMC1719262

17. Van Laere D, Van Overmeire B, Gupta S et al. (2018). Application of Neonatologist Performed Echocardiography in the assessment of a patent ductus arteriosus. Pediatric research. 84(1): 46–56. https://doi.org/10.1038/s41390-018-0077-x; PMid:30072803 PMCid:PMC6257219