HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):103–108 
 

Фармакологічний профіль препарату Офор в аспекті раціональної антимікробної терапії мікст-інфекцій 
 

Мамчур В. Й., Дронов С. М.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» 
 

В оглядовій статті представлений аналіз фармакологічних властивостей лікарського препарату Офор – фіксованої комбінації 200 мг офлоксацину і 500 мг орнідазолу з урахуванням критерію «необхідності і достатності» щодо вибору засобів раціональної антимікробної терапії змішаних інфекцій. Доведено, що комбінація офлоксацину з орнідазолом найбільш повно охоплює спектр збудників урогенітальних мікст-інфекцій, а також характеризується високою ефективністю при лікуванні пацієнтів з інфекційно-запальними захворюваннями органів малого таза в гінекології, комплексній терапії демодекозу і вугрової хвороби в дерматології, мікст-інфекцій органів черевної порожнини та жовчовивідних шляхів, дихальної системи.

Відзначено, що Офор характеризується високим профілем безпеки, який зумовлений особливостями фармакокінетики і фармакодинаміки його інгредієнтів; має поєднану антимікробну і антипротозойну дію, практично не порушує якісного складу нормобіоти сечостатевої системи і кишечнику в цілому; володіє високим комплаєнсом (є зручною комбінацією для «добровільного проходження пацієнтом запропонованого йому режиму лікування»); є фармакоекономічно доступним для оптимального десятиденного курсового застосування.

Зручність застосування (1–2 таблетки на добу) і доступність роблять Офор препаратом вибору в терапії інфекцій, що передаються статевим шляхом, запально-інфекційних захворювань малого таза і сечостатевої системи.

Ключові слова: Офор, офлоксацин, орнідазол, мікст-інфекції.

Література: 
1. Скрипченко НВ, Мазаева ЕМ, Бехтерева МК, Иванова МВ. 2013. Особенности течения менингоэнцефалита у ребенка со смешанной бактериальной инфекцией. Журн. инфектологии 5;1:103–107.

2. Sindic CJ, Van Antwerpen MP, Goffette S. 2003. Clinical relevance of polymerase chain reaction (PCR) assays and antigen driven immunoblots for the diagnosis of neurological infectious diseases. Brain Res. Bull. 61;3:299–308.

3. Тихомирова ОВ. 2005. Острые кишечные инфекции смешанной этиологии: особенности течения и терапии. Терапия инфекционных заболеваний у детей: современные представления и нерешенные вопросы. Материалы конференции НПК:122.

4. Попова ОВ, Шепелева ИВ, Шестакова ИВ. 2006. Клинико-иммунологическая характеристика иерсиниозной инфекции. Инфекционные болезни 4;3:51–55.

5. Иванова ВВ. 2005. Иммунопатогенез инфекционных болезней у детей. Детские инфекции 4;1:6–11.

6. Юрусова ЕН. 2009. Клинико-патогенетическая характеристика сочетанных иерсиниозных инфекций у детей. Автореф. дисс. канд. мед. наук. Владивосток:154.

7. Летяева ОИ. 2015. Оптимизация подходов к терапии урогенитальных микст-инфекций у женщин репродуктивного возраста: Тезисы XXXII научно-практической конференции «Рахмановские чтения». Дерматология в России 4;вып. S1:35.

8. Маковецкая М. 2013. Рациональная терапия урогенитальных микст-инфекций: в фокусе комбинация ципрофлоксацин/орнидазол. Здоров’я України ХХІ сторіччя 19:57.

9. Время фиксированных комбинаций лекарственных препаратов: офлоксацин + орнидазол. Medicus Amicus. 2006. Электронный ресурс. Режим доступа – www.medicusamicus.

10. Тихомиров АЛ, Юдаев ВН, Лубнин ДМ. 2003. Современный алгоритм терапии воспалительных заболеваний половой сферы. Медицинская панорама 9:40–44.

11. Introduction to Drug Utilization Research. WHO International Working Group for Drug Statistics M 1. ethodology, WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology, WHO Collaborating Centre for Drug Utilization Research and Clinical Pharmacological Services. WHO. 2003: 50.

12. Европейские стандарты диагностики и лечения заболеваний, передаваемых половым путем. К, Мед. література. 2003:264.

13. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання. Наказ МОЗ України № 312 від 08.05.2009 р. Электронный ресурс. Режим доступа – www.document.ua

14. Попов СВ. 2013. Комбинированная антимикробная терапия урогенитальных инфекций у мужчин. Экспериментальная и клиническая урология 2:116–120.

15. Майоров МВ, Жученко СИ, Жуперкова ЕА, Черняк ОЛ. 2015. Профилактика послеабортных инфекционно-воспалительных осложнений. Медицинские аспекты здоровья женщины 4(90):37–42.

16. Кухарь ОП, Мамчур ДВ, Мамчур ВИ. 2006. Современные антимикробные препараты. Днепропетровск:74.

17. Яковлев ВП. 2000. Место офлоксацина в амбулаторной практике: опыт 15-летнего применения. Инфекции и антимикробная терапия 2;5:154–156.

18. Антибиотики и противоинфекционный иммунитет. Под ред. НД Ющука, ИП Балмасовой, ВН Царева. М, Практическая медицина. 2012:208–221.

19. Dalhoff A, Shalit I. 2003. Immunomodulatory effects of quinolones. Lancet Infect Dis. 3;7:359–371. http://dx.doi.org/10.1016/S1473-3099(03)00658-3

20. Падейская ЕН, Яковлев ВП. 1996. Офлоксацин (Таривид). Антибактериальный препарат из группы фторхинолонов. М:116.

21. Коган БГ, Бондаренко ЮГ. 2007. Нитроимидазолы вчера и сегодня: 50 лет в борьбе с трихомониазом. Репродуктивное здоровье женщины 5(34):13–19.

22. Падейская ЕН. 2004. 5-Нитроимидазолы – антимикробные препараты для лечения бактериальных и протозойных инфекций. Consilium medicum 6;1:32–40.

23. Bratzler DW, Houck PM. 2004. Antimicrobial prophylaxis for surgery an advisory statement from national surgical infection prevention project. Clin. Infect. Dis. 38:1706–1715. http://dx.doi.org/10.1086/421095; PMid:15227616

24. Хрянин АА. 2006. Проблема выбора в лечении трихомонадной инфекции: метронидазол или орнидазол? Клиническая дерматология и венерология 4:51–53.

25. Inceboz T, Inceboz U, Ozturk S. 2004. Comparative in vitro cytotoxic effects of ornidazole, metronidazole and ciprofloxacin against Trichomonas vaginalis trophozoites. J. Chemother. 16;5:459–462. http://dx.doi.org/10.1179/joc.2004.16.5.459; PMid:15565912

26. Горпинченко ИИ, Гурженко ЮН, Стрижак НС. 2009. Исследование клинической эффективности и безопасности препарата Офор в лечении микст-инфекции мочеполовой системы у мужчин. Здоровье мужчины 3(30):32–38.

27. Потапов ВА, Чуйко ВИ, Стрельцова ТР. 2010. Безопасность и эффективность комбинированного препарата ОФОР (офлоксацин+орнидазол) в терапии бактериального вагиноза. Электронный ресурс. Режим доступа – www.organosyn.com.ua.

28. Вдовиченко ЮП, Хименко МВ, Соболева СИ. 2009. Бактериальный вагиноз – современные подходы к лечению и профилактике рецидивов. Электронный ресурс. Режим доступа – www. organosyn. com. ua.

29. Сенчук АЯ, Доскоч ІО, Дмітриченко ЛМ, Іваненко СВ. 2012. Ефективність використання комбінованого препарату ОФОР у комплексній терапії гострого саль-пінгоофориту. Здоровье женщины 9:123–128.

30. Шупенько ЕН, Шупенько НМ. 2013. Опыт применения комбинированного препарата ОФОР в комплексном лечении демодекоза и угревой болезни. Український журнал дерматології, венерології, косметології 2:41–46.

31. Офор. Инструкция для медицинского применения препарата. Электронный ресурс. Режим доступа – www.medguru.ua.

32. Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии. Под ред. Страчунский ЛС, Белоусов ЮБ, Козлов СН. М, Боргес. 2002:384.