• Фактор активації системної запальної відповіді як предиктор негативних наслідків парвовірусної інфекції у різних триместрах вагітності

Фактор активації системної запальної відповіді як предиктор негативних наслідків парвовірусної інфекції у різних триместрах вагітності

HEALTH OF WOMAN. 2018.3(129):95–98; doi 10.15574/HW.2018.129.95

Бондаренко Н. П.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Парвовірусна інфекція під час вагітності може призвести до її переривання, внутрішньоутробного інфікування плода з появою вад розвитку. Субклінічні форми парвовірусної інфекції переважають над маніфестними, тому вивчення факторів активації системної запальної відповіді показано як доповнення під час діагностики субклінічної інфекції у вагітних з достроковими або передчасними пологами, з наявністю клінічних ускладнень.
Проведені імунологічні дослідження включали визначення фактора активації прозапальної відповіді. Досліджувались показники цитокінового статусу та С-реактивного протеїну як маркера запалення у 129 вагітних, інфікованих парвовірусом у різні періоди вагітності. Результати проаналізовані під час розподілу жінок на три групи за триместрами та за наявністю клінічних ускладнень вірусного інфікування. Контролем для порівняння були жінки з фізіологічною вагітністю відповідного триместра.
Аналіз отриманих даних щодо вмісту цитокінів у сироватці крові вагітних з парвовірусною інфекцією виявив зміну співвідношення про- (ІЛ-8, ІЛ-2 та ФНП-) та протизапального (ІЛ-10) цитокінів, що може демонструвати ознаку системної імунної відповіді протягом різних термінів вагітності та вплив на перебіг вагітності. Результати дослідження С-реактивного протеїну (hsCRP) свідчать про помірне підвищення його концентрації у крові хворих з парвовірусною інфекцією, що пов’язано з незначним тканинним пошкодженням. Зі 129 обстежених вагітних з В19-інфекцією 57 (44,2%) жінок мали підвищений рівень С-реактивного протеїну (на 20% перевищував контрольну величину відповідного триместра).
Ключові слова: парвовірусна інфекція, вагітність, цитокіни, С-реактивний протеїн, клінічні ускладнення вагітності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ахушкова Л.М. Изучение С-реактивного протеина при беременности / Л.М. Ахушкова, Н.А. Булах, Н.П. Москаленко [и др.] // Фундаментальные исследования. – 2014. – № 4–3. – С. 619–623.

2. Игипова М. Б. Клинико-диагностическое значение С-реактивного белка как маркера системного воспалительного ответа при беременности (обзор литературы) / М.Б. Игипова, Г.В. Сердюк, А.П. Момот, Е.Н. Воробьева // Клин. лаб. диагностика. – 2009. – № 6. – С. 3–8.

3. Кадырова Л.В. Сывороточный уровень IL-2 и IL-15 в динамике беременности / Л.В. Кадырова, Н.Ю. Сотникова // Мать и дитя в Кузбассе. – 2014. – № 2 (57). – С. 46–48.

4. Михайлов А.В. Особенности продукции противовоспалительных и провоспалительных цитокинов при беременности, осложненной преждевременным излитием околоплодных вод /А.В. Михайлов, Л.И. Дятлова, Т.Е. Занорина //Современные наукоемкие технологии. – 2013. – № 1. – С. 115–116.

5. Aktas O.Serological prevalence of human parvovirus B19 in diseases or disorders related to different human body systems./ Aktas O., Aydin H., Uslu H // Turkish Journal of Medical Sciences – 2016 –46, Р. 368–373. https://doi.org/10.3906/sag-1409-79

6. Aysun Karabulut. Non-immune hydrops fetalis without anemia due to parvovirus B19 / Aysun Karabulut, Soner Gok. [etal.] // International Jornal of GynecolObstet. Jan. – 2014. – 124; Р. 82. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2013.07.021; PMid:24140219

7. Chandrashekara S. C – reactive protein: An inflammatory marker with specific role in physiology, pathology, and diagnosis./ Chandrashekara S. // Internet Journal of Rheumatology and Clinical Immunology – 2014 – 2 (S1):SR3, 1-23. https://doi.org/10.15305/ijrci/v2iS1/117

8. Francesca Bonvicini. Parvovirus B19 infection in pregnancy – awareness and opportunities. /Francesca Bonvicini, Gloria Bua, Giorgio Gallinella // Current Opinion in Virology – 2017 – 27; P. 8–14. https://doi.org/10.1016/j.coviro.2017.10.003; PMid:29096233

9. Jauniaux E. Evaluation of the role of maternal serum high-sensitivity C-reactive protein in predicting early pregnancy failure./ Jauniaux E., Gulbis B., Jamil A., Jurkovic D. //Reproductive BioMedicine Online – 2015 – 30; P. 268–274. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2014.11.009; PMid:25596909

10. Joan Crane MD. Parvovirus B19 Infection in Pregnancy./ Joan Crane MD, William Mundle MD, Isabelle Boucoiran MD.// Jornal of Obstetrics and Gynaecology Canada – 2014 –36(12); Р. 1107–1116. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(15)30390-X

11. La Marca B.D. Serum pro in flammatory cytokines in physiological and preeclampti pregnancies / B.D. La Marca, M.J. Ryan, J.S. Gilbert [et al.] // Curr. Hypertens. Rep. – 2007 – Vol. 9  (6). – Р. 480–485.

12. Nagaraj R. S. Study of serum high sensitive C-Reactive protein and ferritin in preterm labor. /Nagaraj R.S., Anand K.P // International Journal of Clinical Biochemistry and Research –2017 – 4(3), 213-215. doi: 10.18231/2394-6377.2017.0050

13. Peltier M. R. Cytokine production by peripheral blood mononuclear cells of women with a history of preterm birth./ Peltier M.R., Faux D.S., Hamblin S.D.// J. Reprod. Immunol –2010 –84 (1); Р. 111–116. https://doi.org/10.1016/j.jri.2009.10.002; PMid:20005575

14. Shahshahan Z.The use of maternal C-reactive protein in the predicting of preterm labor and tocolytic therapy in preterm labor women. /Shahshahan Z., Rasouli O. // Adv Biomed Res – 2014 – 3, 154. https://doi.org/10.4103/2277-9175.137864

15. Sharmin S. Association of Serum C-reactive Protein in Preeclampsia and its Effect on Fetal Birth Weight – A Case Control Study./ Sharmin S., Chy S. Bangladesh J // ObstetGynaecol – 2016 – 31(2); P. 75–80.