• Епідеміологічні особливості пухлин яєчників на сучасному етапі
До змісту

Епідеміологічні особливості пухлин яєчників на сучасному етапі

HEALTH OF WOMAN. 2015.9(105):141–144; doi 10.15574/HW.2015.105.141
 

Епідеміологічні особливості пухлин яєчників на сучасному етапі
 

Суханова А. А., Єгоров М. Ю., Манжура О. П., Н.С. Печура

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
 

За даними проведеного ретроспективного дослідження у пацієнток юнацького та раннього репродуктивного віку найбільш часто зустрічаються неепітеліальні пухлини яєчників і пухлиноподібні ретенційні утворення яєчників. Епітеліальні пухлини яєчників характерні для жінок пізнього репродуктивного віку, їх частка значно зростає після 40 років. Пограничні пухлини яєчників найбільш характерні для пізнього репродуктивного віку (31–40 років). Злоякісні епітеліальні пухлини яєчників (рак) характерні для перименопаузального, менопаузального та старечого віку. До факторів ризику малігнізації пухлин яєчників (ПЯ) відноситься обтяженість процесу проліферативними захворюваннями, такими, як: міома матки, зовнішньо-внутрішній ендометріоз, вузлова та дифузна дисгормональна патологія грудних залоз, а також попередні запальні захворювання статевих органыв, порушення менструальної та репродуктивної функцій, відсутність або нетривала лактація. Виявлення факторів ризику малігнізації ПЯ допомагає підвищити онконастороженість лікарів акушерів-гінекологів загального профілю, сприяє ранньому виявленню пограничного або злоякісного пухлинного процесу яєчників, а також створює основу для розроблення методів профілактики виникнення ПЯ у жінок різних вікових груп.
 

Ключові слова: пухлини яєчників, епідеміологія, малігнізація, фактори ризику.
 

Література:

1. Абдулаєва ЛМ. 2010. Клінічне значення визначення цитокінів у хворих з пухлинами яєчників. Лікарська справа. К. 3/4:56–59.

2. Бохман ЯВ. 1989. Руководство по онкогинекологии. Л, Медицина:464.

3. Бюллетень Національного канцер-реєстру № 14 «Рак в Україні, 2011–2012».

4. Воробьева ЛИ. 2009. Проблема рака яичников. Здоров’я України 1/5:9.

5. Гинекология от десяти учителей. Под ред. Кэмпделла С, Монга Э. Пер. с англ. под. ред. Кулакова ВИ. М, МИА. 2003:309.

6. Гордиюк ВВ, Симончук ЕВ, Коханевич ЕВ, Вакуленко ГА, Угрин ДД, Манжура ЕП. 2006. Молекулярные биомаркеры: новые подходы в диагностике опухолей яичников. Biopolym. Cell. 22(6):403–424.

7. Климов С, Солопова А. 2005. Современные подходы к диагностике злокачественных опухолей яичников. Врач. М. 2:25–27.

8. Новикова ЕГ, Баталова ГЮ. 2007. Пограничные опухоли яичников. М, ООО «Медицинское информационное агентство»:152.

9. Носенко Е.Н. Некоторые вопросы современной классификации, эпидемиологии и патогенеза доброкачественных кистозных образований яичников у девочек-подростков и женщин активного репродуктивного возраста//Новости медицины и фармации. Гинекология (253). – 2008. http: //www. mif-ua. com/ archive/article/5992

10. Озерская ИА, Агеева МИ. 2005. Ультразвуковая диагностика опухолей яичников. Ультразвуковая и функциональная диагностика 4:111–126.

11. Практическое руководство по клинической гинекологии: Учебн. пособие. Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. ИС Сидоровой, проф. ТВ Овсянниковой. М, МЕДпресс-информ. 2006:448.

12. Рожковская НН, Гладчук ИЗ, Александров АЛ. 2007. Возможности комплексного ультразвукового обследования в дооперационной диагностике опухолевидных образований яичников. Репродуктивное здоровье женщины 2:22–24.

13. Сидорова ИС, Саранцев АН, Марутян МР. 2004. Анализ причин запоздалой диагностики рака яичников. Акушерство и гинекология 3:34–37.

14. Урманчеева АФ, Кутушева ГФ, Ульрих ЕА. 2012. Опухоли яичника (клиника, диагностика и лечение). СПб, Изд-во Н-Л:68.

15. Шляхова ЕВ, Воробьева ЛИ, Свинцицкий ВС. 2002. Пограничные опухоли яичников. Український хіміотерапевтичний журнал. Київ. 2:56–59.

16. Damak T, Ben Hassouna J, Chargui R, Gamoudi A, Hechiche M, Dhieb T, Rahal K. 2014, Jun. Borderline tumors of the ovary.Tunis Med. 92(6):411–6. PMid:25741843

17. Danilidis A, Karagiannis V. 2007, Apr. Epithelial ovarian cancer. Risk factors, screening and the role of prophylactic oophorectomy. Hippokratia. 11(2):63–6.

18. Hankinson SE, Danforth KN. 2006. Ovarian cancer. In: Schottenfeld D, Fraumeni J, editors. Cancer epidemiology and prevention. 3. New York, NY: Oxford University Press:1013–26. http://dx.doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195149616.003.0052

19. Hunn J, Rodriguez GC. 2012, Mar. Ovarian cancer: etiology, risk factors, and epidemiology. Clin Obstet Gynecol. 55(1):3–23. http://dx.doi.org/10.1097/GRF.0b013e31824b4611; PMid:22343225

20. Jemal A, Bray F, Center MM, Ferlay J, Ward E, Forman D. 2011. Global cancer statistics. CA Cancer J Clin. 61:69–90. http://dx.doi.org/10.3322/caac.20107; PMid:21296855

21. Permuth-Way J, Sellers TA. 2009. Epidemiology of ovarian cancer. Me-thods Mol Biol. 472:413–37. http://dx.doi.org/10.1007/978-1-60327-492-0_20; PMid:19107446

22. Rizzuto I, Behrens RF, Smith LA. 2013, Aug. Risk of ovarian cancer in women treated with ovarian stimulating drugs for infertility. Cochrane Database Syst Rev. 13;8:CD008215.

23. Salehi, Fariba Dunfield, Lesley Phillips, Karen P et al. 2008, Mar/Apr. Risk Factors for Ovarian Cancer: An Overview with Emphasis on Hormonal Factors. Journal of Toxicology & Environmental Health: Part B. 11;3/4:301–321. 21p.

24. Schneider DT, Calaminus G, Harms D, Gцbel U. 2005, Jun. German Maligne Keimzelltumoren Study Group. Ovarian sex cord-stromal tumors in children and adolescents. J Reprod Med. 50(6):439–46. PMid:16050568

25. Sieh W, Sundquist K, Sundquist J, Winkleby MA, Crump C. 2014, May. Intrauterine factors and risk of nonepithelial ovarian cancers. Gynecol Oncol. 133(2):293–7. http://dx.doi.org/10.1016/j.ygyno.2014.02.007; PMid:24530563 PMCid:PMC4006291