• Ентеросорбція в лікуванні раннього токсикозу вагітних групи високого ризику

Ентеросорбція в лікуванні раннього токсикозу вагітних групи високого ризику

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.3(75):40-44; doi 10.15574/PP.2018.75.40

Огородник А. О., Лиманська А. Ю., Тарнавська А. О., Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — оцінити ефективність препарату Атоксіл гель у вагітних групи високого ризику з раннім токсикозом легкого ступеня тяжкості.

Пацієнти та методи. Вивчено ефективність препарату Атоксіл гель (виробництва ТОВ «Орісіл-Фарм») у вагітних із раннім токсикозом легкого ступеня тяжкості. До досліджуваної групи увійшли 87 вагітних жінок із серцево-судинною патологією. За умовою, із дослідження виключено вагітних з екстрагенітальною патологією, яка могла б спричинити появу нудоти та блювання (патологія шлунково-кишкового тракту, серцева недостатність тяжкого ступеня, інфекційні захворювання тощо). Досліджено якість життя за спеціальним опитувальником Gastrointestinal Simptom Rating Scale (GSRS). Усі вагітні отримували препарат Атоксіл гель у стіках (1 стік-пакет 20 г гелю 3 рази на добу) протягом 10–14 днів.

Результати. Висока сорбційна ємність Атоксілу відносно мікроорганізмів і бактеріальних токсинів, можливість застосування помірних терапевтичних доз завдяки збільшеній площі активної поверхні, підвищена швидкість зв'язування бактерій та їх токсинів обумовлює швидкий терапевтичний ефект. Селективність сорбційної дії препарату відносно патологічних білків і білків-адгезинів на поверхні мембран патогенних мікроорганізмів, обумовлена структурою сорбенту та заснована на електрохімічній взаємодії часточок, надає додаткову перевагу в застосуванні. Відсутність ризику втрати корисних речовин (амінокислот, вітамінів та мінералів), що надходять до організму з їжею, робить цей препарат сорбентом першочергового вибору в клініці ведення вагітних. Застосування Атоксіл гелю не збільшує частоти закрепів, що дуже важливо в період вагітності.

Висновки. Неінвазивний характер використання Атоксілу, пероральний прийом, зручність у застосуванні, висока ефективність при ранньому токсикозі — все це сприяє поліпшенню якості життя та загального самопочуття вагітних. Високий профіль безпеки дає змогу рекомендувати вищезазначений препарат для лікування раннього токсикозу легкого ступеня тяжкості.

Ключові слова: вагітність, ранній токсикоз, ентеросорбент, Атоксіл.

Література

1. Давыдова ЮВ, Волошина ТВ, Лиманская АЮ, Тудай ВН, Двулит МП, Баранова ВВ. (2014). Ранний токсикоз беременности: оценка рисков и тактика. Здоровье женщины. 6: 62—66.

2. Давыдова ЮВ, Лиманская АЮ, Бутенко ЛП, Огородник АА. (2016). Антиэметическая терапия раннего токсикоза у беременных с врожденными пороками сердца. Перинатология и педиатрия. 3: 35—37. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.43; https://doi.org/10.15574/PP.2016.67.35

3. Медична хімія і клінічне застосування діоксиду кремнію. (2003). За ред. акад. А.А. Чуйко. Київ: Наукова Книга: 175—178.

4. American College of Obstetrics and Gynecology, authors. (2004). Practice Bulletin: nausea and vomiting of pregnancy. Obstet Gynecol. 103: 803—814. https://doi.org/10.1097/00006250-200404000-00045; PMid:15051578

5. Furneaux EC, Langley3Evans AJ, Langley3Evans SC. (2001). Nausea and vomiting'of pregnancy: endocrine basis and contribution to pregnancy outcome. Obstet. Gynecol. Surv. 56: 775—782. https://doi.org/10.1097/00006254-200112000-00004; PMid:11753180

6. Kocak I, Akcan Y, Ustun C. (2009). Helicobacter pylon seropositivity in patients with hyperemesis gravidarum. Int. J. Gynaecol. Obstet. 66: 251—254. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(99)00091-0

7. Koch KL, Stern RM, Vascy M. (2010). Gastric dysrhythmias and nausea of pregnancy. Dig Dis Sci. 35: 961—968. https://doi.org/10.1007/BF01537244

8. Sonkusare S. (2008). Hyperemesis gravidarum: a review. Med Journal Malaysia. 63: 272—276. PMid:19248711

9. Tan PC, Khine PP, Vallikkannu N, Zawiah SZ. (2010). Promethazine compared with metoclopramide for hyperemesis gravidarum: a randomized controlled trial. Obstet Gynecol. 115: 975—981. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181d99290; PMid:20410771

10. Veenendaal MV, van Abeelen AF, Painter RC et al. (2011). Consequences of hyperemesis gravidarum for offspring: a systematic review and metaanalysis. BJOG. 118: 1302—1313. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.03023.x; PMid:21749625

11. Еl3Younis CM, Abulafia O, Sh'erer DM. (2008). Rapid marked' response of severe hyperemesis gravidarum to oral erythromycin. Am. J. Perinatol. 15: 533—534.

Стаття надійшла до редакції 24.06.2018 р., прийнята до друку 04.09.2018 р.