• Ендотеліальна функція і вазоактивні фактори у підлітків з артеріальною гіпертензією та гіперурикемією
До змісту

Ендотеліальна функція і вазоактивні фактори у підлітків з артеріальною гіпертензією та гіперурикемією

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2014. 5(61):53-58; doi 10.15574/SP.2014.61.53

Ендотеліальна функція і вазоактивні фактори у підлітків з артеріальною гіпертензією та гіперурикемією

Бессонова І. М. 
ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна

Мета: вивчення особливостей функціонального стану ендотелію у підлітків з артеріальною гіпертензією з урахуванням значень їх маси тіла і наявності гіперурикемії; визначення взаємозв'язку між рівнем стабільних метаболітів оксиду азоту крові таендотеліну-I з тривалістю і особливостями перебігу артеріальної гіпертензії, а також маркерами дисфункції ендотелію судин нирок.

Пацієнти і методи. Обстежено 115 юнаків з артеріальною гіпертензією віком 14–18 років, з яких 30 (26,1%) мали нормальну масу тіла, 26 (22,6%) — надлишкову, 59 (51,3%) — ожиріння. Визначено рівень сечової кислоти сироватки крові, суму метаболітів оксиду азоту, рівні ендотеліну-I і â-2 мікроглобуліну крові, альбумінурії. Функція ендотелію оцінювалася в тестах з ендотелійзалежною і ендотелійнезалежною вазодилатацією за методикою Celermajer і співавт. (1992).

Результати. У більшості підлітків з артеріальною гіпертензією виявлено ознаки ендотеліальної дисфункції, особливо виразні при поєднанні ожиріння з гіперурікемією. Встановлено зміни рівня суми метаболітів оксиду азоту та ендотеліну-I при різній тривалості артеріальної гіпертензії, їх зв'язок з маркерами дисфункції ендотелію судин нирок.

Висновки. Наявність гіперурикемії у підлітків з артеріальною гіпертензією не впливала на частоту порушень вазодилатації, але значно погіршувала її у осіб із ожирінням. Рівень суми нітритів-нітратів підвищувався, а ендотеліну-I — знижувався на початкових етапах формування артеріальної гіпертензії. При стабілізації артеріальної гіпертензії відзначалися протилежні зміни вазоактивних факторів ендотелію. Сума нітритів-нітратів асоціювалася з рівнем â-2 мікроглобуліну крові, а ендотеліну-I — зі значеннями альбумінурії.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, підлітки, гіперурикемія, ендотеліальна функція, оксид азоту, ендотелін-I.

Література: 
1. Бобров ВА, Фирсова ИГ. 2010. Метаболизм оксида азота и эндотелиальная дисфункция у больных с эссенциальной артериальной гипертензией с признаками ремоделирования левого желудочка. Укр кардіол журн 3: 58–63.

2. Дудчак АП. 2008. Оксид азота как маркер риска формирования артериальной гипертензии у детей. Здоровье ребенка 4: 59–62.

3. Лапшина ЛА и др. 2009. Значение определения нитритов-нитратов как маркеров дисфункции эндотелия при сердечно-сосудистой патологии. Укр мед часоп 6: 49–53.

4. Коваль СН, Божко ВВ, Мысничеко ОВ. 2009. Нарушения пуринового обмена и артериальная гипертензия. Укр ревм журн 4: 75–80.

5. Маркелова ЕИ, Елисеев МС, Барскова ВГ. 2012. Артериальная гипертензия у больных подагрой: основы патогенеза, клиническое значение, диагностика. Совр ревматол 4: 23–30.

6. Пузанова ОГ, Таран АИ. 2009. Гиперурикемия и кардиоваскулярный континуум. Внутренняя медицина 3: 9–17.

7. Ребров АП, Куклина АЛ. 2012. Взаимосвязи функционального состояния почек и эндотелиальной дисфункции у больных артериальной гипертензией. Клин нефрол 5–6: 19–23.

8. Люсов ВА и др. 2011. Уровень оксида азота в сыворотке периферической крови больных с различной тяжестью артериальной гипертензии. Кардиология 12: 23–28.

9. Alvarez-Lario B, Macarron-Vicente J. 2011. Is the anything good in uric acid? JM 12: 1015–1024.

10. Nashar K, Fried LF. 2012. Hyperuricemia and the progression of chronic kidney disease: is uric acid a marker or an independent risk factor? Adv. Chronic. Kidney Dis 19(6): 386–391. http://dx.doi.org/10.1053/j.ackd.2012.05.004

11. Levi AS et al. 2009. Nitric oxide and coronary vascular endothelium adaptation in hypertension Vascul Health and Risk Managem 5: 1075–1087.

12. Raij L. 2008. Nitric oxide and cardiovascular and renal effects Osteoarthritis. Cartilage 16: 21–26. http://dx.doi.org/10.1016/S1063-4584(08)60009-6

13. Kawai Т et al. 2012. Serum uric acid is an independent risk factor for cardiovascular disease and mortality in hypertensive patients. Hypertens Res 35(11): 1087–1092. http://dx.doi.org/10.1002/art.24164

14. Chen J et al. 2009. Serum Uric Acid Level as an Independent Risk Factor for All-Cause, Cardiovascular, and Ischemic Stroke Mortality: A Chinese Cohort Study. Arthritis Care & Research 61(2): 225–232. http://dx.doi.org/10.1002/art.24164

15. Kim IY et al. 2014. The Role of Uric Acid in Kidney Fibrosis: Experimental Evidences for the Causal Relationship. Biomed Res Int.

16. Johnson RJ et al. 2013.Uric acid and chronic kidney disease: which is chasing which? Nephrol Dial Transplant 28(9): 2221–2228. http://dx.doi.org/10.1093/ndt/gft029

17. Zoccali C, Mario R, Mallamaci F et al. 2006. Uric acid and endothelial dysfunction in essential hypertension. J Am Soc Nephrol 17: 1466–1471.