HEALTH OF WOMAN. 2016.9(115):47–51 
 

Ендотеліальна дисфункція як маркер плацентарної недостатності 
 

Мельник Ю. М., Жук С. І., Атаманчук І. М.

Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Клініка генетики та репродукції «Вікторія», м. Київ

Мета дослідження: вивчення функції ендотелію та імунологічного статусу для визначення та розширення поняття закономірностей гестаційного процесу як за нормального перебігу вагітності, так і за патологічного.

Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети у 2013–2015 рр. було проведено комплексне обстеження 334 вагітних, які залежно від особливостей перебігу вагітності та пологів були розподілені на групи.

У контрольну групу (КГ) увійшли 236 вагітних з неускладненим перебігом гестаційного періоду та пологів без морфологічних ознак плацентарної дисфункції; в основну групу (ОГ) – 98 пацієнток з ускладненим перебігом вагітності, у яких були виявлені порушення плодово-плацентарних взаємовідносин.

Залежно від варіантів перебігу гестаційного періоду вагітні ОГ були розподілені на підгрупи: підгрупа 1 (ПГ1) – 31 вагітна з ознаками прееклампсії різного ступеня тяжкості; підгрупа 2 (ПГ2) – 33 вагітні з клініко-морфологічними ознаками плацентарної дисфункції; підгрупа 3 (ПГ3) – 34 вагітні із загрозою переривання вагітності та передчасних пологів.

Результати. Установлено, що у жінок з порушенням плодово-плацентарного кровотоку мають місце зміни судинорухової функції ендотелію з вірогідним підвищенням ендотеліну-1 та зниженням синтезу простацикліну. Доведено, що за наявності плацентарної недостатності у вагітних відбувається порушення проліферативної функції ендотелію з дисбалансом факторів росту у формі вірогідного зниження судинного ендотеліального фактора росту та плацентарного фактора росту на тлі збільшення концентрації фактора некрозу пухлини. Під час вагітності з наявністю плацентарної недостатності відзначено відхилення агрегаційної, коагуляційної та фібринолітичної функцій ендотелію з підвищенням рівня АДФ-індукованої агрегації, подовженням активованого часткового тромбопластинового часу та протромбінового індексу, збільшенням вмісту фібриногену, індексу фібринолітичної активності та концентрації молекулярного маркера тромбофілії – D-димеру. У пацієнток з дисфункцією плаценти має місце дисбаланс цитокінового профілю у формі збільшення концентрації прозапального інтерлейкіну-1b та зниження вмісту протизапального інтерлейкіну-3.

Заключення. Отже, у даному дослідженні встановлено низку параметрів, що відображають ланки ендотеліальної дисфункції та можуть застосовуватись 
як маркери плацентарної недостатності.

Ключові слова: дисфункція ендотелію, плацентарна недостатність, ендотелін-1, простациклін, фактор росту, інтерлейкін.