Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 1(81): 70-75; doi 10.15574/PP.2020.81.70
Буднік Т. В.¹, Квашніна Л. В.², Шпит М. Д.³, Рудик Ю. Ю.³, Андросов В. О.^3
1Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
²ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
³Дитяча міська клінічна лікарня № 1, м. Київ, Україна

Для цитування: Буднік ТВ, Квашніна ЛВ, Шпит МД, Рудик ЮЮ, Андросов ВО. (2020). Емпіричне призначення антибактеріального лікування інфекції сечової системи у дітей: аргументація вибору та прогноз ризику антибіотикорезистентності. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(81): 70–75; doi 10.15574/PP.2020.81.70
Стаття надійшла до редакції 21.10.2019 р.; прийнята до друку 16.03.2020 р.

Обґрунтоване емпіричне призначення антибіотика дитині з інфекцією сечової системи (ІСС) є дуже важливим і водночас складним питанням. Поширеність антибіотикорезистентності (АБР) серед штамів кишкової палички майже унеможливлює етіотропність стартової терапії ІСС. Актуальною є необхідність динамічного моніторингу чутливості Escherichia coli, вивчення тенденцій розвитку та прогнозу АБР для розуміння механізмів менеджменту.
Мета — вивчити динаміку чутливості штамів Escherichia coli, тенденцій розвитку АБР з оцінкою прогнозу на майбутнє серед дітей, хворих на ІСС.
Пацієнти та методи. Досліджено 1044 дитини з ІСС віком від 1 міс. до 18 років. За дизайном дослідження передбачено три групи порівняння: 1-ша група — діти 2009 року спостереження (n=337), 2-га група — 2014 року (n=328), 3-тя група — 2019 року (n=379).
Результати. Провідним уропатогеном в усіх групах спостереження визнано кишкову паличку: у 1-й групі її частка становила 47% (158/337), у 2-й групі — 64% (210/328), у 3-й групі — 66,5% (252/379). Показано рівень поширеності АБР штамів Escherichia coli й високу динаміку його зростання. Так, рівень резистентності Escherichia coli у 2019 р. становив 70±4,06% (176/252). Це більше на 11% порівняно з 2014 р. і на 18,8% порівняно з 2009 р. Частка полірезистентних штамів також мала тенденцію до збільшення: у 2009 р. становила 26,2±12,73% (44/168), у 2014 р. — 26,6±11,24% (56/210), р>0,05; у 2019 р. — 28±9,97% (70/252), р>0,05. Відмічено зростання відносного ризику АБР у 2019 р. в 1,6 раза порівняно з 2014 р. (RR2019=2,208±0,207 [1,473; 3,310], р<0,05, проти RR2014=1,375±0,209 [0,913; 2,063]) та в 3 рази порівняно з 2009 р. (RR2009=0,727±0,209 [0,483; 1,095]). До ампіциліну та амоксициліну виявлено однаково низький рівень чутливості (3,5±32,14% (9/252)). До цефуроксиму підтверджено чутливість лише в кожної другої дитини (53,6±5,76% (135/252)). До цефтазидиму та ципрофлоксацину показано відносно високий рівень чутливості (77,4±3,34% (195/252) і 83±2,81% (209/252)) і водночас швидкі темпи резистентності (майже удвічі вищі за останні 5 років). До фуразидину К відзначено високий рівень чутливості (85,7±2,53% (216/252)), найнижчий рівень загальної резистентності (14,3±15,15% (36/252) і повільні темпи її формування. Визначено несприятливий прогноз зростання відносного ризику АБР у 2,9–3,7 раза серед хворих на ІСС у найближчі 5–10 років за умови збереження існуючих діагностично-лікувальних підходів.
Висновки. Отримані результати дослідження мають важливе значення для усвідомлення користі клінічного рішення щодо застосування антибактеріальної терапії та оптимізації її емпіричного вибору для пацієнта з ІСС.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекція сечової системи, антибактеріальна терапія, емпіричний вибір.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahn DH, Kim KW, Cho HK, Tchah H, Jeon IS, Ryoo E, Sun YH. (2015). Febrile Urinary Tract Infections Caused by Community-Acquired Extended-Spectrum beta-Lactamase-Producing and-Nonproducing Bacteria: A Comparative Study. Pediatr Infect Vaccine. 22: 29—35. https://doi.org/10.1016/j.eimc.2016.01.012; PMid:26976379.

2. Alberici I, Bayazit AK, Drozdz D, Emre S, Fischbach M, Harambat J et al. (2015). Pathogens causing urinary tract infections in infants: a European overview by the ESCAPE study group. Eur J Pediatr. 174: 783—790. https://doi.org/10.1007/s00431-014-2459-3; PMid:25428232.

3. Aragon IM, Herrera-Imbroda B, Queipo-Ortuno MI, Castillo E, Del Moral JS, Gomez-Millan J, Yucel G, Lara MF. (2018, Jan). The Urinary Tract Microbiome in Health and Disease. Eur Urol Focus. 4 (1): 128—138. https://doi.org/10.1016/j.euf.2016.11.001; PMid:28753805.

4. Brubaker L, Wolfe AJ. (2017, Feb). Microbiota in 2016: Associating infection and incontinence with the female urinary microbiota. Nature Reviews Urology. 14 (2): 72—74. https://doi.org/10.1038/nrurol.2016.262; PMid:28050013 PMCid:PMC5522000.

5. Bryce A, Costelloe C, Hawcroft C et al. (2016). Faecal carriage of antibiotic resistant Escherichia coli in asymptomatic children and associations with primary care antibiotic prescribing: a systematic review and meta-analysis. BMC Infect Dis. 16: 359. https://doi.org/10.1186/s12879-016-1697-6; PMid:27456093 PMCid:PMC4960702.

6. Bryce A, Hay AD, Lane IF, Thornton HV, Wootton M, Costelloe C. (2016). Global prevalence of antibiotic resistance in paediatric urinary tract infections caused by Escherichia coli and association with routine use of antibiotics in primary care: systematic review and meta-analysis. BMJ. 15: 939—945. https://doi.org/10.1136/bmj.i939; PMid:26980184 PMCid:PMC4793155.

7. Kim SH, Lee JA. (2015). The impact of the antibiotic burden on the selection of its resistance among gram negative bacteria isolated from children. Pediatr Infect Vaccine. 22: 178—185. https://doi.org/10.14776/piv.2015.22.3.178.

8. Lee SJ. (2018, Dec). Recent advances in managing lower urinary tract infections. F1000Res. 21; 7. pii: F1000 Faculty Rev-1964. https://doi.org/10.12688/f1000research.16245.1; PMid:30613378 PMCid:PMC6305210.

9. Magistro G, Stief CG. (2019, Jan). The Urinary Tract Microbiome: The Answer to All Our Open Questions? Eur Urol Focus. 5 (1): 36—38. https://doi.org/10.1016/j.euf.2018.06.011; PMid:30042043.

10. Martin Bland. (2015). An introduction to medical statistics: Oxford University Press, 4th edition. 464. ISBN 978-0-19-958992-0.

11. Whiteside SA, Razvi H, Dave S, Reid G, Burton JP. (2015, Feb). The microbiome of the urinary tract — a role beyond infection. Nat Rev Urol. 12(2): 81—90. https://doi.org/10.1038/nrurol.2014.361; PMid:25600098