PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.1(58):28-36; doi 10.15574/PS.2018.58.28

Толстанов О. К., Русак П. С., Данилов О. А., Ланкін Ю. М., Заремба В. Р., Рибальченко В. Ф., Маріінський Г. С., Вишпінський І. М., Шевчук Д. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, м. Київ
КУ «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна

Мета: провести аналіз результатів використання методу біозварювання у дитячій хірургії, вивчити фізичні параметри струму при електрозварюванні. Окреслити нові напрямки розвитку даного методу.
Матеріали і методи. КУ «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради з 2006 року почала використовувати метод електрозварювання живих м’яких тканин (ЕЗЖМТ). Фахівці клініки пройшли практичне та теоретичне навчання на базі Інституту електрозварювання імені Б.О. Патона НАН України та Національної академії аграрних наук України під егідою міжнародної асоціації «Зварювання» (Welding). За час співпраці експлуатували електрозварювальні хірургічні комплекси ЕК300 М1 та «Патонмед ЕКВЗ-300 М1». Крім стандартного набору електрохірургічних інструментів додатково розроблено кілька спеціальних, у тому числі лапароскопічних, зварювальних маніпуляторів.
Результати. За 11 років на базі хірургічних відділень клініки було виконано 1285 оперативних втручань методом ЕЗЖМК. У структурі оперативних втручань: операції на шкірі та підшкірній клітковині – 617 48,0%), операції на відкритій черевній порожнині – 301 (23,5%), відкритій грудній клітці – 88 (6,8%), лапароскопічні та торакоскопічні – 225 (17,5%), операції у новонароджених – 54(4,2%).
Висновки. Отримані результати досліджень та практичне використання дозволяють рекомендувати широке впровадження методу біозварювання у дитячій хірургії. Метод заслуговує особливої уваги при операціях у дітей, хворих на гемофілію та інші хвороби згортання крові, а також у тих випадках, коли трансфузії препаратів крові обмежені релігійними причинами; перспективне його використання в дитячій онкохірургії. Метод біозварювання дозволяє оперувати на паренхіматозних органах, виконуючи органозберігаючі втручання; у лікуванні гемангіом критичних локалізацій у дітей має хороші косметичні результати, дозволяє уникнути гормонотерапії і тривалого небезпечного лікування В-блокаторами; у багатьох випадках є дієвою альтернативою лазеротерапії, але є більш доступною; при лікуванні спонтанного пневмотораксу метод торакоскопічного електрозварювання бул та плевробразії може бути методом вибору. Доцільним є продовження дослідження характеристик біозварювання тканин організму дітей різних вікових груп.
Ключові слова: електрозварювання живих м’яких тканин, дитяча хірургія, сучасний етап, перспектива.

Література

1. Бондарь ГВ та співавт. (2011). Морфологические изменения тканей при наложении сварного шва на толстой кишке. Клінічна хірургія. 1: 13–16.

2. Бондарь ГВ та співавт. (2012). Возможности электротермической резекции печени. Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції «Сварка и термическая обработка живых тканей. Теория. Практика. Перспективы». Київ.

3. Булавін ЛА та ін. (2015). Использование моделей биологических тканей для оптимизации их соединений при электросварке. Технологии живых систем. 12, 2: 20–25.

4. Данилов ОА, Толстанов ОК, Рибальченко ВФ, Заремба ВР, Стахов ВВ, Шевчук ДВ. (2009). Теоретичне обгрунтування та практичне застосування методу біозварювання живих м’яких тканин для зупинки кровотечі при розриві селезінки. Хірургія дитячого віку. 4(25): 31–35.

5. Заремба ВР, Русак ПС, Рибальченко ВФ, Белей РП, Шевчук ДВ. (2011). Електрозварювання живих м’яких тканин в ургентній хірургії дитячого віку. Матеріали наукового симпозіуму «Критичні стани: діагностика, надання екстреної допомоги, профілактика». 19–20.05. Київ: 53–58.

6. Заремба ВР. (2016). Метод електрозварювання живих м’яких тканин у дитячій хірургії. Хірургія дитячого віку. 3–4: 25–33.

7. Макаров АВ із співавт. (2014). Високочастотне зварювання у торакальній хірургії. Матеріали ІХ міжнародної науково-практичної конференції «Сварка и термическая обработка живых тканей. Теория. Практика. Перспективы». Київ.

8. Ничитайло МЕ із співавт. (2012). Метод электросварки живых мягких тканей в лапороскопической хирургии паренхиматозных и трубчатих органов брюшной полости. Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції «Сварка и термическая обработка живых тканей. Теория. Практика. Перспективы». Київ.

9. Патон БЕ, Иванова ОН (ред.). (2009). Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хиругия. Атлас. Киев: ИЭС.

10. Подпрятов СЄ. (2010). Біофізичні ефекти застосування електрозварювання м’яких живих тканин та перспективи їх використання у хірургічній практиці. Клінічна хірургія. 2: 55.

11. Рибальченко ВФ, Заремба ВР, Русак ПС, Шевчук ДВ. (2013). Електрозварювальна хірургія паренхіматозних органів у педіатрії. Сварка и термическая обработка живых тканей. Теория. Практика. Перспективы. Материалы Восьмой международной науч.-практ. конф. Под ред. Маринского ГС. Киев: ИЭС имени ЕО Патона НАН Украины: 35–37.

12. Русак ПС, Заремба ВР, Толстанов АК, Рыбальченко ВФ, Ланкин ЮМ, Вышпинский ИМ, Белей РП, Стахов ВВ, Шевчук ДВ. (2013). Электросварка живих мягких тканей в детской хирургии. Международный научно-практичный журнал «Хирургия. Восточная Европа» (материалы VI научно-практической конференции по детской хирургии с международным участием «Актуальные вопросы детской хирургии». 23–24 мая 2013 г.: 294–297.

13. Русак ПС, Заремба ВР, Шевчук ДВ. (2009). Комбінація лапароскопії та методу електрозварювання живих м’яких тканин як спосіб лікування внутрішньочеревних кровотеч у дітей. Праці ХХІ З’їзду хірургів України. Львів. ІІ: 121–122.

14. Русак ПС, Рибальченко ВФ, Заремба ВР, Шевчук ДВ. (2014). Використання електрозварювання живих м’яких тканин при закритому пошкодженні нирок у дітей. Ургентна педіатрична хірургія та урологія. Матеріали конференції. За ред. Рибальченко ВФ та ін. Миколаїв: 151–153.

15. Русак ПС, Толстанов ОК, Заремба ВР, Шевчук ДВ. (2009). Застосування методу електрозварювання живих м’яких тканин при внутрішньочеревній кровотечі. Хірургія дитячого віку. VI, 2 (23): 60–63.

16. Рыбальченко ВФ, Заремба ВР, Русак ПС, Шевчук ДВ. (2014). Электросварочная хирургия паренхиматозных органов в педиатрии. Материалы XVII Конгресса педиатров России «Актуальные проблемы педиатрии. 14–16.02.2014. Москва: 570.

17. Фомин ПД (2010). Технология электросварки в абдоминальной хирургии. Клінічна хірургія. 2: 57.

18. Bergdahl B, Vallfors B. (1991). Studies on coagulation and the development of an automatic computerized bipolar coagulator. J Neurosurg. 75:148–151. https://doi.org/10.3171/jns.1991.75.1.0148; PMid:2045902