• Ефективність застосування синбіотика «Лактіалє Малюк Формула» у хворих на гострі кишкові інфекції дітей
ua До змісту

Ефективність застосування синбіотика «Лактіалє Малюк Формула» у хворих на гострі кишкові інфекції дітей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2015.2(66):72-76; doi 10.15574/SP.2015.66.72

Ефективність застосування синбіотика «Лактіалє Малюк Формула» у хворих на гострі кишкові інфекції дітей

 

Кузнєцов С. В., Жаркова Т. С., Ольховська О. М., Кучеренко О. О.

Харківський національний медичний університет

 

Мета: оцінка ефективності застосування синбіотика «Лактіалє Малюк Формула» у дітей раннього віку, хворих на гострі кишкові інфекції (ГКІ).

 

Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 165 дітей віком від 6 міс. до 3 років. Контрольну групу склали 23 здорові дитини. Усім хворим на 1–3 та на 7–9 добу хвороби визначали у сироватці крові кількісний вміст цитокінів (ІЛ-1β, -2, -4 -6, -8, ФНПα), простагландинів (ПГЕ, ПГF2α), лізоциму та секреторного імуноглобуліну у копрофільтратах. В основну групу увійшли 76 дітей, які у комплексній терапії додатково отримували синбіотик «Лактіалє Малюк Формула» у віковому дозуванні. Групу порівняння склали 66 дітей, які отримували інші пробіотичні препарати. Контрольну групу склали 23 здорові дитини.

 

Результати. Дослідження медіаторів запалення та місцевих факторів захисту показало відхилення їх вмісту в гострому періоді захворювання, що свідчить про активацію системної та місцевої запальної реакції. У періоді реконвалесценції ці показники наближалися до показників групи контролю, більше виразно у дітей, яким призначався препарат «Лактіалє Малюк Формула».

 

Висновки. Використання «Лактіалє Малюк Формула» у комплексній терапії хворих на ГКІ сприяє швидшій регресії клінічних симптомів захворювання. Висока ефективність, відсутність побічних ефектів дозволяє рекомендувати препарат до більш широкого застосування при ГКІ у дітей раннього віку.

 

Ключові слова: гострі кишкові інфекції, діти раннього віку, Лактіалє Малюк Формула.

 

REFERENCES

1. Андрейчин МА, Копча ВС. 2007. Шигельоз. Здоров'я України. 21: 50—51.

2. Васильєва НА, Локай БА. 2006. Диференційна діагностика хвороб з гострим діарейним синдромом. Інфекційні хвороби. 1: 58—66.

3. Вельтищев ЮЕ. 2004. Иммунная недостаточность у детей. Рос вестн перинатол и педиатрии. 4: 4—10.

4. Виноградова ТВ, Ружицкая ЕА, Семенов АВ. 2002. Функциональная клиническая иммунология в педиатрии. Рос вестн перинатол и педиатрии. 5: 51—56.

5. Крамарев СА. Выговская ОВ. 2008. Защитные функции микрофлоры кишечника. Новости медицины и фармации. 2(11): 13—14.

6. Бережной ВВ, Крамарев СА, Шунько ЕЕ и др. 2004. Микрофлора человека и роль современных пробиотиков в ее регуляции. Здоровье женщины. 1(17): 134—139.

7. Cummings JH,Macfarlane GT, Englyst HN. 2010. Prebiotics digestion and fermentation. Am J Clin Nutr. 73: 415—420.

8. Vu NT, Le Van P, Le Huy C еt al. 2006. Etiology and epidemiology of diarrhoea in children in Hanoi, Vietnam. Internetional journal of infectious disease. 10;Is 4: 298—308.

9. Patel PK, Mercy J, Shenoy J еt al. 2008. Factors associated with аcute diarrhea in children in Dhahira, Oman: a hospital-based study. East mediterr health journal. 14(3): 571—578.

10. Floch MH. 2001. Probiotics and functional foods in gastrointestinal disorders. J Curr Gastroenterol Rep. 3(4): 343—350. http://dx.doi.org/10.1007/s11894-001-0058-8

11. Folwaczny C. 2000. Probiotics for prevention of ulcerative colitis recurrence: alternative medicine added to standard treatment. J Gastroenterol. 38(6): 547—550.