• Ефективність застосування мультикомпонентних пробіотиків та фруктоолігосахаридів при функціональній патології кишечника у дітей раннього віку.
До змісту

Ефективність застосування мультикомпонентних пробіотиків та фруктоолігосахаридів при функціональній патології кишечника у дітей раннього віку.

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.4(60):133-139;doi 10.15574/SP.2014.60.133

Ефективність застосування мультикомпонентних пробіотиків та фруктоолігосахаридів при функціональній патології кишечника у дітей раннього віку.

Марушко Р. В. 
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета: оцінка ефективності застосування препарату «Лактіалє малюк формула» при лікуванні функціональних захворювань кишечника у дітей раннього віку, асоційованих з дизбіозом кишечника.

Пацієнти і методи. Обстежено 104 дитини віком від 6 до 18 міс., з них 55 дітей з функціональним закрепом (ФЗ) та 49 дітей з функціональною діареєю (ФД). Проводились загальноклінічні та лабораторні дослідження, у тому числі бактеріологічні, імунологічні (TNF-α сироватки крові, SIgA у копрофільтратах). Вивчалася клінічна ефективність препарату «Лактіалє малюк формула» — комбінація мультивидового пробіотика та фруктоолігосахаридів при ФЗ та ФД у дітей раннього віку.

Результати. У дітей з ФЗ та ФД виявлено виразні порушення стану кишкової мікрофлори за основними представниками індигенної мікрофлори (Bifidobacterium, Lactobacillus), вірогідне підвищення експресії TNF-α у сироватці крові та зниження концентрації SIgA у копрофільтратах. Використання в комплексній терапії функціональних захворювань кишечника комбінації мультивидового пробіотика, який містить симбіотичний комплекс пробіотичних бактерій (Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophilus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium longum, Lactobacillus bulgaricus) та фруктоолігосахаридів (пребіотик) у складі препарату «Лактіалє малюк формула» мало виразний позитивний ефект на клінічний перебіг ФЗ та ФД, сприяло нормалізації та відновленню мікробної флори кишечника, показників імунної системи у дітей.

Висновки. Результати дослідження дозволяють рекомендувати «Лактіалє малюк формула» до застосування у дітей раннього віку з функціональними захворюваннями кишечника на етапах профілактики, лікування та реабілітації.

Ключові слова: діти раннього віку, функціональні захворювання кишечника, імунітет, кишкова мікрофлора.

Література: 
1. Андреева ИВ. 2011. Когда следует назначать пробиотики? Клин микробиол и антимикробная химиотерапия. 13;3: 279—282.

2. Ардатская МД. 2011. Пре- и пробиотики в коррекции микроэкологических нарушений кишечника. Фарматека. 12: 62—68.

3. Белоусова ОЮ. 2011. Дисбактериоз кишечника как фактор риска развития хронических заболеваний кишечника у детей. Здоровье ребенка. 1: 73—75.

4. Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України від 29.01.2013 № 59. http://www.moz.gov.ua.

5. Щеплягина ЛА, Круглова ИВ, Перцева ВА. 2011. Секреторный иммунитет кишечника у детей раннего возраста. Consilium Medicum. Педиатрия. 3: 9—11.

6. Яковенко ЭП, Лаврентьева СА, Яковенко АВ. 2012. Инновационные пробиотики — ключ к управлению функциями нормальной кишечной микрофлоры. Лечащий Врач. 7: 30—32.

7. Albenberg LG, Lewis JD, Wu GD. 2012. Food and the gut microbiota in inflammatory bowel diseases: a critical connection. Curr Opin Gastroenterol. 28;4: 314—320.

8. Karlsson F, Tremaroli V, Nielsen J, Backhed F. 2013. Assessing the human gut microbiota in metabolic diseases. Diabetes. 62;10: 3341—3349.

9. Hoa N, Prasadb V. 2013. Probiotics, prebiotics, synbiotics and naturally fermented foods: why more may be more. Ann Gastroenterol. 26;3: 277—278.

10. Kelly D, Mulder IE. 2012. Microbiome and immunological interactions. Nutr Rev. 70;Suppl 1: 18—30.

11. Valles Y, Gosalbes MJ, de Vries LE et al. 2012. Metagenomics and development of the gut microbiota in infants. Clin Microbiol Infect. 18;Suppl 4: 21—26.

12. Timmerman HM, Koning CJ, Mulder L et al. 2004. Monostrain, multistrain and multispecies probiotics— A comparison of functionality and efficacy. Int J Food Microbiol. 96;3: 219—233.

13. Neu J. 2014. The developing intestinal microbiome: probiotics and prebiotics. World Rev Nutr Diet. 110: 167—176.

14. Ohman L, Simren M. 2010. Pathogenesis of IBS: role of inflammation, immunity and neuroimmune interactions. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 7;3: 163—173.

15. Petschow B, Dore J, Hibberd P et al. 2013. Probiotics, prebiotics, and the host microbiome: the science of translation. Ann N Y Acad Sci. 1306: 1—17.

16. Quigley EM. 2011. Microflora modulation of motility. J Neurogastroenterol Motil. 17;2: 140—147.

17. Drossman DA, Corazziari E, Delvaux M et al. 2006. ROME III: The Functional Gastrointestinal Disorders. Yale University Section of Digestive Disease: Degnon Associates. 3rd ed: 1048.

18. Koning CJ, Jonkers D, Smidt H et al. 2010. The effect of a multispecies probiotic on the composition of the faecal microbiota and bowel habits in chronic obstructive pulmonary disease patients treated with antibiotics. Br J Nutr. 103;10: 1452—1460.

19. Tremaroli V, Backhed F. 2012. Functional interactions between the gut microbiota and host metabolism. Nature. 489;7415: 242—249.

20. Walker WA. 2013. Initial intestinal colonization in the human infant and immune homeostasis. Ann Nutr Metab. 63; Suppl 2: 8—15.

21. Young VВ. 2012. The intestinal microbiota in health and disease. Curr Opin Gastroenterol. 28: 63—69.