• Ефективність використання ентеросорбентів у комплексній терапії холестатичного гепатозу вагітних

Ефективність використання ентеросорбентів у комплексній терапії холестатичного гепатозу вагітних

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.2(74):20-24; doi 10.15574/PP.2018.74.20

Лиманська А. Ю., Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — вивчити ефективність лікування і показник якості життя у вагітних із холестатичним гепатозом при включенні у лікувальну тактику ентеросорбенту, порівняно з традиційною терапією.
Матеріали та методи. Жінки з холестатичним гепатозом (n = 38) були розподілені на дві групи. Першу групу становили 10 вагітних, які отримували традиційну терапію (гепатопротектори, інфузійну терапію, препарати урсодезоксихолевої кислоти). До другої групи увійшли 18 вагітних, які отримували, крім традиційного лікування, терапію супроводу препаратом Атоксіл, 1 флакон (10 г препарату у формі водної суспензії), протягом доби в проміжках між вживанням їжі, рівномірно розподіливши зазначену дозу на три рази. Тривалість курсу сорбенту становила 12–14 діб. Показник якості життя після комплексного лікування оцінено за спеціальним опитувальником «Gastrointestinal Simptom Rating Scale» (GSRS).
Результати. Введення ентеросорбційного препарату Атоксіл до комплексної терапії холестатичного гепатозу дало змогу підвищити клініко-біохімічну ефективність лікування вагітних. Перевагою цього методу ентеросорбції є неінвазивний характер детоксикації, який полягає в пероральному застосуванні сорбенту, надалі зв'язуванні і виведенні з шлунково-кишкового тракту різних видів токсичних агентів, причому зупиняється ентерогепатична циркуляція ендотоксинів і продуктів деструкції гепатоцитів та поліпшується антитоксична функція печінки. У результаті ентеросорбції послаблюються токсичні та алергічні реакції, знижується метаболічне навантаження на органи екскреції (печінку, кишечник, нирки, легені, шкіру), коригуються обмінні та імунологічні процеси, відзначається більш швидка динаміка біохімічних показників цитолізу та холестазу, зникнення скарг на свербіж шкіри, істотне покращення ферментативної та моторної функцій ШКТ, нормалізація випорожнень і усунення симптомів ендотоксикозу в групі Атоксіл.
Висновки. Висока сорбційна активність препарату Атоксіл, швидкість адсорбції, безпека та простота в застосуванні, відсутність протипоказань і можливість комбінації з іншими лікарськими засобами дають змогу індивідуалізувати лікувальну тактику, уникнути побічних ефектів терапії та досягти високої ефективності лікування при скороченні його тривалості.
Ключові слова: холестатичний гепатоз, вагітні, ентеросорбенти, Атоксіл.

Література

1. Медична хімія і клінічне застосування діоксиду кремнію. (2003). За ред. акад. Чуйко АА. Київ: Наукова Книга: 175—178.

2. Beuers U, Pusl T. (2006). Intrahepatic cholestasis of pregnancy — a heterogeneous group of pregnancy-related disorders? Hepatology. 43: 647—649. https://doi.org/10.1002/hep.21156; PMid:16557565

3. Fagan EA. (2002). Intrahepatic cholestasis of pregnancy. Clin Liver Dis. 3: 603—632. https://doi.org/10.1016/S1089-3261(05)70087-8

4. Fagan EA. (2002). Intrahepatic cholestasis of pregnancy. Clin. Liver Dis. 3: 603—632. https://doi.org/10.1016/S1089-3261(05)70087-8

5. Germain AM, Carvajal JA, Glasinovic JC et al. (2002). Intrahepatic cholestasis of pregnancy: an intriguing pregnancy-specific disorder. J. Soc. Gynecol. Investig. 9: 10—14. https://doi.org/10.1177/107155760200900103; https://doi.org/10.1016/S1071-5576(01)00144-7

6. Lammert F, Marschall HU, Glantz A, Matern S (2000). Intrahepatic cholestasis of pregnancy: molecular pathogenesis, diagnosis and management. J. Hepatol. 2000. 33: 1012—1021. https://doi.org/10.1016/S0168-8278(00)80139-7

7. Nichols AA. (2005). Cholestasis of pregnancy: a review of the evidence. J. Perinat. Neonatal. Nurs. 19: 217—225. https://doi.org/10.1097/00005237-200507000-00007; PMid:16106229

8. Pauli-Magnus C, Meier PJ, Stieger B. (2010). Genetic determinants of druginduced cholestasis and intrahepatic cholestasis of pregnancy. Semin. Liver Dis. 30; 2: 147—159. https://doi.org/10.1055/s-0030-1253224; PMid:20422497

9. Pusl Т, Beuers U. (2007). Intrahepatic cholestasis of pregnancy. Orphanet J. Rare Dis. 2: 26.

10. Reyes H, Sjovall J. (2003). Bile acids and progesterone metabolites in intrahepatic cholestasis of pregnancy. Ann. Med. 32; 2: 94—106. https://doi.org/10.3109/07853890009011758

11. Roponen A. (2006). Intrahepatic cholestasis of pregnancy — genetic background, epidemiology and hepatobiliary consequences. Academic Dissertation. — Helsinki University Central Hospital.

12. Tribe RM, Dann AT, Kenyon AP et al. (2010). Longitudinal profiles of 15 serum bile acids in patients with intrahepatic cholestasis of pregnancy. Am. J. Gastroenterol. 105; 3: 585—595. https://doi.org/10.1038/ajg.2009.633; PMid:19904249

13. Zecca E. (2006). Intrahepatic cholestasis of pregnancy and neonatal respiratory distress syndrome. Pediatrics. 117: 1669—1672. https://doi.org/10.1542/peds.2005-1801; PMid:16651322