• Ефективність використання антимікотичних препаратів у жінок із вагінальним кандидозом на тлі папіломавірусної інфекції

Ефективність використання антимікотичних препаратів у жінок із вагінальним кандидозом на тлі папіломавірусної інфекції

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.2(74):31-34; doi 10.15574/PP.2018.74.31

Горбунова О.  В., Зарічанська Х.  В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

За даними літератури, вагінальний кандидоз розвивається на тлі папіломавірусної інфекції у 36–41% випадках. При цьому відомо, що порушення біоценозу піхви знижують імунологічний потенціал епітелію і створюють реальні умови для канцерогенного ефекту вірусу папіломи людини (ВПЛ). З метою оцінки ефективності та безпечності препарату «Флузамед» (діюча речовина: Fluconazole-150 мг) у схемах лікування кандидозного вульвовагініту в поєднанні з дисплазією шийки матки, викликаною папіломавірусною інфекцією, було обстежено 100 пацієнток у віці 18–40 років. Контроль лікування проводився тричі: після першого курсу лікування, через 3 місяці і через 6 місяців. Дослідження показало, що клінічний ефект після проведеного лікування препаратом Fluconazole-150 мг полягав у наступному: рецидиви захворювання через 3 та 6 місяців виникали достовірно рідше, ніж після застосування Butoconazol-20 мг/г. Повна елімінація ВПЛ була підтверджена клінічно та лабораторно через 3 місяці: у 27,0% пацієнток І групи групи та 17,0% пацієнток ІІ групи групи; через 6 місяців: у 58,0% пацієнток І групи групи та 49,0% пацієнток ІІ групи групи. Безпечність застосування системного препарату «Флузамед» (діюча речовина: Fluconazole-150 мг) підтверджується відсутністю побічних реакцій після його застосування в нашому дослідженні.

Ключові слова: вагінальний кандидоз, папіломавірусна інфекція, Флузамед.

Література

1. Вороненко Ю.В., Шекера О.Г., Вдовиченко Ю.П. 2016. Актуальні питання акушерства у практиці сімейного лікаря. Навч. посібник для лікарів-інтернів і лікарів — слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти. За ред. Вороненка Ю.В., Шекери О.Г., Вдовиченка Ю.П. — К.: Видавець Заславський О.Ю.: 346. Серія «Сімейна медицина»

2. Портал Consilium Medicum: http://con-med.ru/magazines/gynecology/gynecology-03-2002/bakterialnyy_vaginoz_i_papillomavirusnaya_infektsiya/?t_fieldset=SOCSERV

3. Кира Е.Ф., Муслимова С.З. (2008). Неспецифический вагинит и его влияние на репродуктивное здоровье женщины (обзор литературы). Проблемы репродукции. 5: 8-13

4. Радзинский В.Е., Хамошина М.Б., Кайгородова Л.А. et al. (2014). Коррекция нарушений биоценоза влагалища: марш на месте или движение вперед? Репродуктивная эндокринология. 4(18): 92-100.

5. Donders G. G., Bellen G., Mendling W. (2010). Management of reccurent vulvovaginal candidosis as a chronic illness. GynecObstetInv. 4(70): 306-321

6. Ravel J., Gajer P., Abdo Z. et al. Vaginal microbiome of reproductive-age women. ProcNatlAcadScien USA 108.1(2011): 4680-7. https://doi.org/10.1073/pnas.1002611107; PMid:20534435 PMCid:PMC3063603