• Ефективність прегравідарної підготовки у жінок групи високого інфекційного ризику
До змісту

Ефективність прегравідарної підготовки у жінок групи високого інфекційного ризику

HEALTH OF WOMAN. 2018.5(131):31–35; doi 10.15574/HW.2018.131.31

Романенко Т. Г. , Суліменко О. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

У статті наведено результати ефективності застосування комбінованого протимікробного препарату Гайнекс® Форте супозиторії вагінальні, дія якого зумовлена метронідазолом і міконазолом, та препарату Оргіл® таблетки на етапі прегравідарної підготовки у жінок групи високого ризику щодо розвитку плацентарної недостатності інфекційного генезу та внутрішньоутробного інфікування.

Мета дослідження: оцінювання ефективності прегравідарної підготовки для нормалізації біоценозу піхви у вагітних групи високого інфекційного ризику.

Матеріали та методи. Обстежено 150 вагітних, з яких 100 – з високим інфекційним ризиком щодо розвитку плацентарної дисфункції та внутрішньоутробного інфікування: I група – 50 вагітних, які не проходили прегравідарної підготовки; II група – 50 вагітних, які планували вагітність та провели прегравідарну підготовку з профілактики та лікування бактеріального вагінозу та вагінального кандидозу; у контрольну групу увійшли 50 вагітних, які народжували повторно, без акушерської та екстрагенітальної патології в анамнезі. Усім жінкам ІІ групи дослідження, які планували вагітність, було рекомендовано застосування препаратів: Оргіл® (орнідазол таблетки 500 мг) 2 рази на добу per os протягом 10 днів, Гайнекс® Форте (супозиторії вагінальні) per vaginum 1 раз на добу (на ніч) протягом 7 днів. Після курсу лікування Гайнексом Форте жінки отримували протягом 7 днів пробіотик per vaginum.

Результати. У вагітних IІ групи проміжний тип дисбіозу діагностували в 1,2 разу рідше, ніж у вагітних I групи, та навпаки – нормоценозу піхви було досягнуто у 9,7 разу частіше у вагітних, які отримували прегравідарну підготовку. Після проведеної терапії у прегравідарний період у вагітних IІ групи у І триместрі гестації кількісні та якісні показники біоценозу піхви наближались у більшості випадків до норми. У цілому спектр мікрофлори зменшився з 21 до 14 видів за рахунок зменшення кількості патогенних форм стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, кишкової палички, клебсієл, коринебактерій та клостридій.

У пацієнток IІ групи концентрація представників резидентної флори збільшилась (лактобацил – Lg 5,06±0,7 КОУ/мл і біфідобактерій – Lg 4,4±0,6 КОУ/мл) та наближалась до норми.

Заключення. Застосування запропонованої нами схеми терапії та профілактики дисбіотичних станів у прегравідарний період у жінок групи високого інфекційного ризику привело до зменшення бактеріального обсіменіння пологових шляхів у вагітних IІ групи, що сприяє відновленню мікробіоценозу піхви та позитивно впливає на перебіг вагітності, стан плода та новонародженого.

Ключові слова: прегравідарна підготовка, бактеріальний вагіноз, вульвовагінальний кандидоз, плацентарна дисфункція інфекційного генезу, внутрішньоутробне інфікування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем, – Нижний Новгород: НГМА, 2009. – С. 416.

2. Анастасьева В.Г. Задержка внутриутробного развития плода, – Новосибирск, 2006. – 161 с.

3. Лысенко И.М., Косенкова Е.Г. Современные принципы диагностики внутриутробных инфекций у детей // Вестник ВГМУ. – 2014. – Т. 13, № 4. – С. 70–77.

4. Мазепкина И.Н. Возможность прогнозирования перехода внутриутробного инфицирования в инфекционно-воспалительные заболевания новорожденных: Дис. … канд. мед. наук. – Воронеж, 2013.

5. Новикова О.Н., Ушакова Г.А. Современные подходы к диагностике внутриутробных инфекций // Рос. вестн. акушера-гинеколога. – 2016. – № 4. – С. 36–41.

6. Савичева А.М. Перинатальные инфекции в Российской Федерации. Стратегии скрининга: проблемы и перспективы // Журнал акушерства и женских болезней. – 2013. – № 3. – С. 70–74.

7. Венцківський Б.М., Заболотна А.В., Зелінський О.О., Сенчук А.Я. Інфекція та вагітність. – ОКФА Одеса БАГ, 2007. – 362 с.

8. Климов В.А. Инфекционные болезни и беременность. – М.: «МЕД пресс-информ», 2009. – 287 с.

9. Филиппов О.С. Плацентарная недостаточность. – М.: «МЕД пресс-информ», 2009. – 159 с.

10. Никонов А.П., Асцатурова О.Р. Инфекции в акушерстве и гинекологии //Практическое руководство по диагностике и антимикробной терапии. – М.: Изд-во «Боргес», 2007. – 55 с.

11. Кира Е.Ф. Результаты рандомизированного исследования // Акуш. и гин. – 2010. – № 6.

12. Рахматулина М.Р. Бактериальный вагиноз, ассоциированный с Atopobium vaginae… // Акуш. и гин. – 2012. – № 3. – С. 88–92.

13. Кира Е.Ф. Современные подходы // Акуш. и гин. – 2012. – № 7. – С. 60–67.

14. Терапия рецидивирующего бактериального вагиноза… // Акуш. и гин. – 2014. – № 4. – С. 88–92.

15. Летяева О.И. Терапия рецидивирующего бактериального вагиноза… // Акуш. и гин. – 2014. – № 4. – С. 88–92.

16. Анкирская А.С. Неспецифический вагинит // Гин. – 2005. – № 4. – С. 15–18.

17. Aldunate M. et al. Antimicrobial and immune modulatory effects… // Front Physiol. – 2015. – Vol. 6. – P. 164.

18. Verstraelen H. et al. Antiseptics and disinfectants for the treatment of bacterial vaginosis… // BMC Infect. Dis. – 2012. – Vol. 12. – P. 148–158. https://doi.org/10.1186/1471-2334-12-148; PMid:22742642 PMCid:PMC3458956

19. Касихина Е.И. Хлоргексидин: Обзор лечебных возможностей… // Акуш. и гин. – 2013. – № 4.