• Ефективність лікування трубно-перитонеальної форми безплідності у програмах допоміжних репродуктивних технологій залежно від протоколу стимуляції суперовуляції

Ефективність лікування трубно-перитонеальної форми безплідності у програмах допоміжних репродуктивних технологій залежно від протоколу стимуляції суперовуляції

HEALTH OF WOMAN. 2017.9(125):114–116; doi 10.15574/HW.2017.125.114

Багатько О. В., Данкович Н. О.
Медичний центр «Мати та дитина», м. Київ

Мета дослідження: вивчення ефективності лікування жінок з трубно-перитонеальною формою безплідності залежно від протоколу стимуляції яєчників.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано медичну документацію пацієнток, які звернулися у медичний центр «Мати та дитина» у 2012–2013 рр. Для порівняння ефективності різних протоколів стимуляції суперовуляції з карток жінок з трубно-перитонеальною безплідністю було відібрано картки 387 пацієнток у віці до 35 років, яким стимуляцію проводили за стандартними протоколами з подальшим розподілом їх на дві групи: групу К (короткий протокол стимуляції, n=246) та групу Д (довгий протокол стимуляції, n=141). В обох групах виконували інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперматозоїдів (ICSI).
Результати. Середня тривалість стимуляції у довгому протоколі була у середньому на 2 дні довше. Загальна кількість витраченого рФСГ була також достовірно (на 300 МО) більшою. Cуттєвої різниці між кількістю бластоцист у цілому та бластоцист високої якості не було. Кумулятивна ефективність лікування через 1 рік після контрольованої стимуляції яєчників становила 82,33% та 77,30% відповідно (p>0,05).
Заключення. Проведене ретроспективне дослідження встановило, що жінки з трубно-перитонеальною безплід-ністю у довгому протоколі потребують більш тривалої стимуляції з використанням більших сумарних доз рекомбінантного ФСГ при однаковій з коротким протоколом контрольованої стимуляції яєчників кінцевій ефективності.
Ключові слова: трубно-перитонеальна безплідність, екстракорпоральне запліднення, стимуляція суперовуляції, ефективність лікування.

Література:
1. Авраменко Н.В. Аспекты репродуктивного здоровья населения Украины/ Н.В. Авраменко, Д.Е. Барковский//Запорожский медицинский журнал. – 2010. – Т. 12, № 3. – C. 71–73.

2. Гинекология: учебник / под ред. В.Е. Радзинского, А.М. Фукса. – М.: ГЭОТАРМедиа, 2014. – 1000 с.

3. Грищенко М.Г. Бесплодный брак. Сообщение 1. Использование вспомогательных репродуктивных технологий в лечении бесплодия/ М.Г. Грищенко// Медицинская психология. – 2007. – Т. 2, № 4. – С. 98–104.

4. Клиническая практика в репродуктивной медицине: руководство для врачей / под ред. В.Н. Локшина, Т.М. Джусубалиевой. – Алматы: MedMedia Казахстан, 2015. – 464 с.

5. Лабораторный справочник СИНЭВО/ Под ред. Небыльцовой О.В. – К.: ООО «Доктор5Медиа», 2011. – 420 с.

6. Монахова И.В. Применение гонадропин-рилизинг-гормона/ И.В. Монахова, В.М. Здановский, Т.А. Назаренко// Весник НГУ. Серия: Биология, клиническая медицина. – 2012. – Т. 10. – Вып. 2. – С. 186–191.

7. Шиганцова Н.В. Проблемы бесплодия у молодых женщин (Обзор литературы)/ Н.В. Шиганцова, В.А. Пушкарь //«Вестник общественного здоровья и здравоохранения Дальнего Востока России». – 2011. – № 4. – С. 1–14.

8. Юзько А.М. Женское бесплодие трубного происхождения (Обзор литературы)/ А.М. Юзько//Здоровье женщины. – 2017. – № 2 (118). – С. 126–131.

9. Ovarian Response and in Vitro Fertilization Outcomes After Salpingectomy: Does Salpingectomy Indication Matter?/ [Pereira N et al]//J Minim Invasive Gynecol. 2017 24(3):446–454. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2016.12.023; PMid:28069482