• Ефективність діагностики і лікування пневмонії у вагітних згідно із сучасними європейськими та національними рекомендаціями
До змісту Повний текст статті

Ефективність діагностики і лікування пневмонії у вагітних згідно із сучасними європейськими та національними рекомендаціями

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):48-52; doi 10.15574/PP.2018.73.48

Лиманська А. Ю., Огородник А. О., Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ

Мета роботи — визначити ефективність препарату «Азакс» («Нобель») у лікуванні пневмонії у вагітних на тлі екстрагенітальної патології.
Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилися 8 вагітних з негоспітальною пневмонією: 4 легкого і 4 — середнього ступеня важкості. 5 (41,6%) жінок мали вроджені вади серця, 3 (25%) — гіпертонічну хворобу І ступеня, 4 (33,3) жінки мали вади серця ревматичного походження. В усіх випадках пневмонія була асоційована з попередньо перенесеною гострою вірусною інфекцією. Вагітні, які мали легкий перебіг пневмонії, отримували препарат Азакс у якості монотерапії по 500 мг один раз на день 5 днів, а лікування вагітних з перебігом пневмонії середнього ступеня важкості проводилось комплексно (амоксицилін з клавулановою кислотою внутрішньовенно та азитроміцин (Азакс) перорально) протягом 10 днів.
Результати. За результатами лікування вагітних було визначено високу ефективність антибактеріальної терапії з використанням азитроміцину. При обстеженні стану плода за даними ультразвукового дослідження та допплерехографії не спостерігалося негативного впливу антибіотикотерапії на материнський та плодовий кровообіг, також були відсутні ознаки затримки розвитку плода.
Висновки. Лікування пневмонії у вагітних повинне відповідати стандартним принципам лікування у дорослих. Високий профіль безпеки азитроміцину (Азакс, Нобель) дозволяє використовувати його в якості антибіотикотерапії пневмонії вагітних групи високого ризику.
Ключові слова: вагітність, негоспітальна пневмонія, антибіотикотерапія, азитроміцин.

Література

1. Banhidy F, Acs N, Puho EH, Czeizel AE. (2008). Maternal acute respiratory infectious diseases during pregnancy and birth outcomes. Eur J Epidemiol. 23:29—35. https://doi.org/10.1007/s10654-007-9206-2; PMid:18027089

2. Briggs GG, Freeman RK, Yaffe SJ. (2008). A Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk Drugs and Lactation. 7th ed. Philadelphia (PA).

3. Cornella R, Graves MD. (2010). Pneumonia in pregnancy. Clin Obestet Gynecol.53:329—336. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e3181de8a6f; PMid:20436308

4. Garcia-Vidal C et al. (2009). Aetiology of, and risk factors for, recurrent community-acquired pneumonia. Clin. Microbiol. Infect.15:1033—1038. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2009.02918.x; PMid:19673961

5. Hewagama S, Walker SP, Stuart RL et al. (2010).2009 H1N1 Influenza A and Pregnancy Outcomes in Victoria, Australia. Clinical Infectious Diseases.50:686—690. https://doi.org/10.1086/650460; PMid:20100064

6. Louie JK, Acosta M, Jamieson DJ et al. (2009). Severe 2009 H1N1 Influenza in Pregnant and Postpartum Women in California. The New England Journal of Medicine.362.1:27—35. https://doi.org/10.1056/NEJMoa0910444; PMid:20032319

7. Mandell LA, Wunderink RG, Anzueto A, Barteett JG, Campbell GD, Dean NC (2007). Infectious diseases society of America/American Thoracic society consensus guidelines on the management of community acquired pneumonia in adults. Clin Infect Dis. 44:27—72. https://doi.org/10.1086/511159; PMid:17278083

8. Nathwani D et al. (2008). Guidelines for UK practice for the diagnosis and management of methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA) infections presenting in the community. J.Antimicrob.Chem.61:976—994. https://doi.org/10.1093/jac/dkn096; PMid:18339633

9. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. Congenital and Opportunistic Infections — Congenital and Opportunistic Infections (2007).12.3.

10. Tanaka T, Nakajima K, Murashima A et al. (2009). Safety of neuraminidase inhibitors against novel influenza A (H1N1) in pregnant and breastfeeding women. Canadian Medical Association Journal.181.1—2:55—58.

11. WHO Weekly Epidemiological Record, 23 March (2007).12:82.93—104. http://www.who.int/wer.

12. Woodhead M et al. (2011). Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections — Full version. Joint Taskforce of the European Respiratory Society and European Society for Clinical Microbiology and Infectious Diseases. Clin. Microbiol. Infect.17.6:1—59. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2011.03672.x; https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2011.03602.x; PMid:21951384